Рішення № 10389590, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 7/274/09-33/16325.05.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фізичної особипідприємця ОСОБА_1

до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Миколаївське регіональне управління

про розірвання договору № 20001 від 02.10.08 та стягнення 56244,75 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2. представник за довіреністю № 2667 від 04.12.2009 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

Фізична особапідприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Миколаївське регіональне управління про розірвання договору № 20001 від 02.10.08 та стягнення 56244,75 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 02.10.2008 року було укладено договір на обслуговування бізнес-пакету № 20001, відповідно до п. 2.3. якого банк (відповідач) надає клієнту (позивачеві) послуги відповідно до переліку та на умовах, визначених даним договором, типом бізнес-пакету та затверджених банком тарифів.

Відповідно до п. 4.3.9. договору банк бере на себе зобовязання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати комісій бізнес-пакету на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з поточного рахунку клієнта в межах суми встановленого овердрафту. В іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення. Якщо при виконані платежу у позичальника існує прострочена заборгованість по кредиту, овердрафту, тощо, то банк приймає виконання позичальником своїх зобовязань по цьому договору в наступному порядку:

- комісії/відсотки/пені за користування кредитом та прострочених/поточних кредитних зобовязань;

- комісії/відсотки за користування овердрафтом;

- нарахована щомісячна плата за обслуговування бізнес-пакету;

- невиконані автоматичні платежі;

- поточні платежі.

Відповідно до додатку-повідомлення до договору на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року, відповідачем було відкрито позивачеві поточний рахунок № НОМЕР_3, прибутковий рахунок № НОМЕР_4.

Позивачем було надано відповідачу на перерахування коштів такі платіжні доручення:

№ 11 на суму 19220,00 грн. від 22.01.2009 року, одержувач ПП ОСОБА_3;

№ 12 на суму 10 000,00 грн. від 28.01.2009 року, одержувач ТОВ СП «Ібоя»;

№ 13 на суму 6432,30 грн. від 28.01.2009 року, одержувач ПП ОСОБА_3

Вказані платіжні доручення були прийняті та проведені банком, відповідно до відміток на платіжних дорученнях 22.01.2009 року, 28.01.2009 року, однак до одержувачів платежів не дійшли.

11.02.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання платіжних доручень № 11 від 22.01.2009 року, № 12 від 28.01.2009 року, № 13 від 28.01.2009 року, яку відповідач отримав 11.02.2009 року за вх. № 858.

Позивач отримав від відповідача лист вих. № 922 від 18.03.2009 року, в якому відповідач повідомляє, що з метою покращення фінансового стану банку і забезпечення належного рівня ліквідності постановою Правління НБУ № 59 у Надра Банку була введена тимчасова адміністрація.

27.11.2009 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом з проханням у найкоротші строки письмово повідомити причини не проведення сум згідно вказаних вище платіжних доручень. Лист був отриманий відповідачем 26.11.2009 р. за вх. № 7496.

Відповідач листом за вих. № 7425 від 27.11.2009 року знову повідомив про введення у Надра Банку тимчасової адміністрації, а також що відповідно до п. 4.1.11., 5.4., договору банком правомірно списано комісію за обслуговування рахунку в розмірі 2500,00 грн. за період з червня по жовтень 2009 року.

П. 13.2. договору позивачеві надано право порушити питання про закриття рахунків та розірвання договору у разі невиконання відповідачем зобовязань за цим договором.

В звязку викладеним вище позивач просить розірвати договір на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року, та стягнути залишок коштів на поточному рахунку в сумі 36451,35 грн.

Відповідно до банківської виписки по рахунку № 26007020001001від 02.12.2009 року станом на 02.12.2009 року залишок коштів на поточному рахунку позивача становить 36451,35 грн.

Оскільки відповідачем не були виконані вищеназвані платіжні доручення позивача, за не своєчасну сплату позивачем податкових платежів йому були нараховані штрафні санкції у сумі 10162,97 грн.

На думку позивача, сплачені штрафні санкції є майновою шкодою у вигляді збитків, які поніс позивач внаслідок невиконання відповідачем умов договору.

За прострочення виконання платіжного доручень позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 7130,46 грн. відповідно до п. 9.2. договору та п. 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

Позивач стверджує, що з червня 2009 року по жовтень 2009 року включно відповідач самостійно змінив умови договору шляхом необґрунтованого підвищення тарифів за обслуговування рахунку та самостійно списав з поточного рахунку позивача 2500,00 грн. та просить повернути вказані кошти

Станом на день подання позовної заяви рахунок позивача відповідачем не закрито та кошти не перераховані.

У звязку з вищезазначеними, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2009 року відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі № 7/274/09.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2010 року справу № 7/274/09 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.02.2010 року суддею Мудрим С.М. справу прийнято до провадження, присвоєно № 7/274/09-33/163, розгляд справи призначено на 19.04.2010 року.

У судове засідання 19.04.2010 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва 23.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача зявився, подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 23.02.2010 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 25.05.2010 року у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 25.05.2010 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва 23.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте через загальний відділ діловодства вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у звязку із його необґрунтованістю.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, надав пояснення по справі та просив суд розірвати договір на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року, стягнути з відповідача залишок коштів на поточному рахунку в сумі 36367,32 грн., пеню в сумі 7130,46 грн., збитки у розмірі 10703,33 грн., безпідставно списані кошти в сумі 2500,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 567,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Між позивачем та відповідачем 02.10.2008 року було укладено договір на обслуговування бізнес-пакету № 20001, відповідно до п. 2.3. якого банк (відповідач) надає клієнту (позивачеві) послуги відповідно до переліку та на умовах, визначених даним договором, типом бізнес-пакету та затверджених банком тарифів.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

П. 2.1. договору передбачено, що договір визначає умови та порядок надання банком комплексного обслуговування клієнта по бізнес-пакету «Базовий»у відділеннях банку згідно з режимом роботи відділень, визначеним банком.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до п. 4.3.1. договору банк бере на себе зобовязання відкрити клієнту поточні рахунки та приймати і зараховувати на них кошти клієнта.

Відповідно до додатку-повідомлення до договору на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року, відповідачем було відкрито позивачеві поточний рахунок № НОМЕР_3, прибутковий рахунок № НОМЕР_4.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Позивачем було надано відповідачу на перерахування коштів такі платіжні доручення:

№ 11 на суму 19220,00 грн. від 22.01.2009 року, одержувач ПП ОСОБА_3;

№ 12 на суму 10 000,00 грн. від 28.01.2009 року, одержувач ТОВ СП «Ібоя»;

№ 13 на суму 6432,30 грн. від 28.01.2009 року, одержувач ПП ОСОБА_3

Вказані платіжні доручення були прийняті та проведені банком, відповідно до відміток на платіжних дорученнях 22.01.2009 року, 28.01.2009 року, однак до одержувачів платежів не дійшли.

Частина 3 статті 1068 ЦК України передбачає, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 4.2.2. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору.

Відповідно до п. 4.3.9. договору банк бере на себе зобовязання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати комісій бізнес-пакету на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з поточного рахунку клієнта в межах суми встановленого овердрафту. В іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення. Якщо при виконані платежу у позичальника існує прострочена заборгованість по кредиту, овердрафту, тощо, то банк приймає виконання позичальником своїх зобовязань по цьому договору в наступному порядку:

- комісії/відсотки/пені за користування кредитом та прострочених/поточних кредитних зобовязань;

- комісії/відсотки за користування овердрафтом;

- нарахована щомісячна плата за обслуговування бізнес-пакету;

- невиконані автоматичні платежі;

- поточні платежі.

П. 4.3.14.1. договору банк бере на себе зобовязання в разі встановлення клієнту програмно-технічного комплексу «клієнт-банк»приймати по відповідних каналах звязку платіжні документи клієнта та своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, згідно п. 4.3.9.

Відповідно до п. 5.2. договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку протягом операційного часу з 9.00 до 17.00 години - виконуються в день їх надходження. У разі надходження документів до банку після операційного часу банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в той же день, або не пізніше наступного робочого дня.

11.02.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання платіжних доручень № 11 від 22.01.2009 року, № 12 від 28.01.2009 року, № 13 від 28.01.2009 року, яку відповідач отримав 11.02.2009 року за вх. № 858.

Позивач отримав від відповідача лист вих. № 922 від 18.03.2009 року, в якому відповідач повідомляє, що з метою покращення фінансового стану банку і забезпечення належного рівня ліквідності постановою Правління НБУ № 59 у Надра Банку була введена тимчасова адміністрація.

27.11.2009 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом з проханням у найкоротші строки письмово повідомити причини не проведення сум згідно вказаних вище платіжних доручень. Лист був отриманий відповідачем 26.11.2009 р. за вх. № 7496.

Відповідач листом за вих. № 7425 від 27.11.2009 року знову повідомив про введення у Надра Банку тимчасової адміністрації, а також що відповідно до п. 4.1.11., 5.4., договору банком правомірно списано комісію за обслуговування рахунку в розмірі 2500,00 грн. за період з червня по жовтень 2009 року.

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13.1. договору рахунки клієнта закриваються в банку на підставі заяви клієнта.

П. 13.2. договору клієнт має право порушити питання про закриття рахунків та розірвання договору в разі невиконання банком зобовязань за цим договором.

У звязку з неналежним виконанням умов договору відповідачем позивач направив відповідачеві заяву від 03.02.2010 року з проханням розірвати договір на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року та закрити рахунки. Також в даній заяві позивач просив перерахувати залишок коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 36367,32 грн. перерахувати на наступні реквізити: одержувач ФОП ОСОБА_1, банк одержувача АТ «Райфайзен Банк Аваль»м. Київ, ідентифікаційний номер одержувача НОМЕР_1, рахунок № НОМЕР_2, МФО 380805, призначення платежу перерахування залишку на рахунку у звязку із його закриттям. Дана заява була прийнята банком 03.02.2010 року за вх. № 1102/10, відповідно до відмітки на заяві.

Як зазначено позивачем, відповіді щодо розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року та перерахування коштів, які знаходяться на рахунку, відповідачем не надано договір не розірваний і залишок коштів на рахунку не перерахований.

Відповідно до п. 13.3. у разі закриття рахунків банк здійснює остаточні операції за рахунками клієнта, у тому числі перераховує залишок коштів на підставі платіжного доручення клієнта на інший, відкритий клієнтам рахунок, зазначений у заяві про закриття рахунку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем був направлений відповідачу лист з пропозицією розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року та перерахувати кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3, який позивач просив закрити, але відповідачем не надано згоди та не вчинено будь-яких дій, а також беручи до уваги те, що зазначені дії порушують права та інтереси позивача, тому суд вважає вимогу позивача щодо розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У звязку з розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року, суд вважає за можливе зобовязати відповідача закрити поточний рахунок № НОМЕР_3, прибутковий рахунок № НОМЕР_4 у філії ВАТ КБ «Надра»Миколаївське регіональне відділення, МФО 326803, код ЄДРПОУ 22426685.

Відповідно до п.3 статті 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

В процесі розгляду справи представник позивача надав банківську виписку по рахунку № НОМЕР_3 від 05.05.2010 року, відповідно до якої залишок коштів становить 36245,45 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення залишку коштів на поточному рахунку в сумі 36245,45 грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення залишку коштів на поточному рахунку в сумі 121,87 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Позивач стверджує, що з червня 2009 року по жовтень 2009 року включно відповідач самостійно змінив умови договору шляхом необґрунтованого підвищення тарифів за обслуговування рахунку та самостійно списав з поточного рахунку позивача 2500,00 грн.

Відповідно до п. 4.1.11. договору банк має право вносити зміни до тарифів. Рішення банку про зміни тарифів вступає в силу через 30 календарних днів після їх затвердження. Доведення змін до відома клієнта здійснюється шляхом розміщення їх у відділеннях або на сайті Банку. Якщо протягом 30 календарних днів після затвердження банком тарифів, клієнт не звернувся до банку з заявою про закриття бізнес-пакету (розірвання цього договору), вважається, що клієнт згодний з такими змінами.

Оскільки банк має право вносити зміни до тарифів, а позивачем не надано доказів того, що доведення змін до відома клієнта не здійснювалося шляхом розміщення їх у відділеннях або на сайті Банку та того, що протягом 30 календарних днів після затвердження банком тарифів, клієнт звернувся до банку з заявою про закриття бізнес-пакету, отже вважається, що клієнт згодний з такими змінами і таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно списаних коштів в розмірі 2500,00 грн. є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 10703,33 грн. а саме, 10162,97 грн. штрафні санкції сплачені позивачем до бюджету у звязку з порушенням відповідачем строків перерахування коштів ТОВ СП «Ібоя»та ФОП ОСОБА_3, та 540,36 грн. витрати позивача на придбання квитків на потяг для прийняття представником участі в судових засіданнях 19.04.2010 року, 25.05.2010 року.

На думку позивача, сплачені штрафні санкції є майновою шкодою у вигляді збитків, які поніс позивач внаслідок невиконання відповідачем умов договору.

Відповідно до п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. за № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році, якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Таким чином, якщо сторона вважає, що зазнала збитків у звязку з оплатою видатків на відрядження свого представника то вона не позбавлена права звернутися з нею в установленому законом порядку до іншої сторони з позовною вимогою про відшкодування таких збитків. Тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 540,36 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного звязку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

-протиправність поведінки відповідача (відповідачем порушено умови договору на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року);

-збитки, як результат протиправної поведінки ( у результаті порушення умов договору відповідачем завдано позивачеві збитки);

-причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками (саме у зв'язку неналежним виконанням договірних зобов'язань позивачеві були завдані збитки у вигляді нарахованих штрафних санкцій та збитків у звязку з оплатою видатків на відрядження свого представника);

-вина особи, що заподіяла збитки (відповідно до статті 614 ЦК України та ч.2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач не надав жодного доказу по справі на підтвердження того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для своєчасного виконання умов договору).

Відповідно до ч 1. статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 2. статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі акту від 25.11.2009 року за № 7276/17-100-2060102751 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 12.03.2007 року по 30.09.2009 року встановлено, що перевірка проводилась за період з 12.03.2007 року по 30.09.2009 року та в першому кварталі 2009 року встановлені порушення ФОП ОСОБА_1. в тому числі у частині завищення по податковому кредиту на суму 6775,31 у звязку з відсутністю податкових накладних по постачальникам ТОВ «Ібоя»та ФОП ОСОБА_3 та завищено податковий кредит в частині безпідставного внесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в сумі 1219,49 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000 3281701/0 від 30.11.2009 року та додатку до нього нараховані штрафні санкції за весь період перевірки в тому числі за за 1 кв. 2009 року нараховано штрафних санкцій у сумі 3997,40 грн. на суму податку в розмірі 7994,80 грн.

Відповідно до вимог податкового законодавства позивач повинен заплатити основний платіж відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000 3281701/0 від 30.11.2009 року не залежно від перерахування банком коштів по платіжних дорученнях.

Відповідно до вище наведеного за невиконання платіжних доручень з вини банку позивачеві нараховано щтраф (за мінусом штрафу за завищено податковий кредит в частині безпідставного внесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в сумі 1219,49 грн.) у сумі 3387,66 грн., який позивачем сплачено відповідно до платіжного доручення № 12 від 01.12.2009 року про сплату штрафних санкцій у сумі 3387,66 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 3928,02 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене вище, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі у сумі 6775,31 грн. є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.2. договору за несвоєчасне списання з рахунку чи несвоєчасне зарахування на рахунок суми переказу з вини банку, банк сплачує клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Відповідно до п. 9.2. договору за прострочення виконання платіжних доручень та повернення залишку коштів позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 11.02.2010 по 25.05.2010 р. у сумі 4166,35 грн.

Відповідно до п. 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п. 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»за прострочення виконання платіжних доручень та повернення залишку коштів позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 11.02.2010 по 25.05.2010 р. у сумі 3636,73 грн.

За своєю правовою природою нарахування пені відповідно до п. 9.2. договору та п. 32.2. ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»є одним і тим же видом відповідальності за прострочення виконання зобовязань. Тобто позивач двічі нараховує пеню за одне і те саме прострочення виконання зобовязань.

Відповідно дол. ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобов'язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов'язаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом;

нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами;

Позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 11.02.2010 по 25.05.2010 р. за невиконання платіжних доручень № 11 від 22.01.2009 року, № 12 від 28.01.2009 року, № 13 від 28.01.2009 року, кошти за якими були повернуті за твердженням представника 24.03.2009 року (протягом дії мораторію) та пеню за цей же період у звязку з невиконанням розпорядження клієнта закриття рахунку та перерахування залишку коштів на рахунку. Тобто позивач нараховує пеню два рази на одні і ті ж кошти: на суму повернутих коштів, які вже є залишком коштів на рахунку та на залишок коштів на рахунку.

Також судом враховано, що відповідно до п. 9.2. договору банк сплачує клієнту пеню в розмірі не більше 10% від суми переказу.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

11.02.2010 року по 25.05.2010 року 36367,3210410,25%2124,25

Тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2124,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене вище, вимоги позивача в частині стягнення пені у сумі 5006,21 грн. є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 144,03 грн., на відповідача 85,00 грн. + 422,98 грн.=507,98 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 59,94 грн., на відповідача 176,06 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір на обслуговування бізнес-пакету № 20001 від 02.10.2008 року укладений між фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Миколаївське регіональне управління.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» Миколаївське регіональне управління (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, к/р 32006102601 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 320003, код ЄДРПОУ 20025456) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АТ «Райфайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) залишок коштів на рахунку в сумі 36245 (тридцять шість тисяч двісті сорок пять) грн. 45 коп., пеню в сумі 2124 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 25 коп., збитків в сумі 3928 (три тисячі девятсот двадцять вісім) грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 507 (пятсот сім) грн. 98 коп. та 176 (сто сімдесят шість) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення пені у сумі 5006,21 грн., залишку коштів на рахунку в сумі 121,87 грн., збитків в сумі 6775,31 грн., безпідставно списаних коштів в сумі 2500,00 грн. відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 12.07.2010 року.