Постанова № 10355174, 24.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 р. справа № 2а-10464/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Чучко В.М.

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача Булатової М.А. (довіреність класу «Ю» від 26.10.2009 року № 2334), відповідача не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області Миронова Юрія Сергійовича, про визнання нечинним рішення державного виконавця та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (надалі банк, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області (далі Відділ ДВС, відповідач-1) та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області Миронова Юрія Сергійовича (в подальшому відповідач-2), відповідно до якого просить визнати нечинним розрахунок Державного виконавця Миронова Ю.С. про розподіл та виплату отриманих від реалізації заставленого майна коштів від 24.02.2010 року в частині утримання 15819,37 грн. в якості виконавчого збору, та зобовязати Відділ ДВС перерахувати на рахунок банку № 29096803890637 в Відділенні № 1 у м. Хмельницькому філії ПУМБ у м. Львові, МФО 385350, ЄДРПОУ 26205024 кошти в сумі 15819,37 грн., із вказівкою призначення переказу: «Кошти для повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_3 згідно договору № 655454 від 04.07.2008 року».

У ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив: визнати незаконним рішення державного виконавця про утримання виконавчого збору з сум, отриманих від реалізації заставленого майна та скасувати Розрахунок державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області Миронова Юрія Сергійовича про розподіл та виплату отриманих від реалізації заставленого майна коштів від 24.02.2010 року в частині утримання 15819,37 грн. в якості виконавчого збору; зобовязати Відділ ДВС перерахувати на рахунок банку № 29096803890637 в Відділенні № 1 у м. Хмельницькому філії ПУМБ у м. Львові, МФО 385350, ЄДРПОУ 26205024 кошти в сумі 15819,37 грн., із вказівкою призначення переказу: «Кошти для повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_3 згідно договору № 655454 від 04.07.2008 року».

Позовні вимоги мотивовані тим, що в силу Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не має права утримувати виконавчий збір із грошових коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом застави за укладеним договором про заставу майна, оскільки такий збір повинен стягуватися за рахунок іншого, вільного від застави майна боржника, а тому заявник просить у судовому порядку скасувати рішення відповідача-2 та розрахунок про розподіл та виплату отриманих від реалізації майна коштів від 24.02.2010 року в частині утримання 15819,37 грн., та зобовязати Відділ ДВС повернути на рахунок позивача утриману суму у зазначеному вище розмірі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, відзиву на позов та заяву про розгляд справи без їх участі не направили, хоча були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується телефонограмами та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 24.06.2010 року закрите провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області Миронова Юрія Сергійовича в частині заявлених позовних вимог про скасування розрахунку державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області Миронова Юрія Сергійовича про розподіл та виплату отриманих від реалізації заставленого майна коштів від 24.02.2010 року в частині утримання 15819,37 грн. в якості виконавчого збору.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів та на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В провадженні Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного Управління юстиції у Хмельницькій області (надалі - Відповідач 1) за заявою Позивача на виконанні перебуває Виконавчий напис нотаріуса від 07.05.2009 року №175 про звернення стягнення на заставлене майно - транспортний засіб марки Mitsubishi Pajero W, реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму заборгованості в розмірі 51 404,22 долари США та 3 410,95 гривень. Виконавче провадження здійснює державний виконавець Миронов Ю.С.

01 лютого 2010 року в межах процедури виконавчого провадження відповідачем транспортний засіб було реалізовано на прилюдних торгах фізичній особі (ОСОБА_4), яким в якості розрахунку за реалізоване заставне майно на депозитний рахунок ВДВС Теофіпольського районного Управління юстиції у Хмельницькій області внесено кошти в сумі 175 037,50 гривень (Сто сімдесят п'ять тисяч тридцять сім гривень 50 копійок).

25 лютого 2010 року ВДВС Теофіпольського районного Управління юстиції у Хмельницькій області отримав заяву позивача про перерахування коштів (в сумі 175 037,50 гривень), отриманих від реалізації заставного майна з депозитного рахунку ВДВС на рахунок Позивача, в якій, зокрема, вказано ВДВС Теофіпольського районного Управління юстиції у Хмельницькій області банківські реквізити для перерахування коштів, а також звернуто увагу ВДВС Теофіпольського районного Управління юстиції у Хмельницькій області на неприпустимість порушення вимог статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - стягнення виконавчого збору з сум, отриманих від реалізації заставленого майна.

05 березня 2010 року ВДВС Теофіпольського районного Управління юстиції у Хмельницькій області на поточний рахунок позивача перераховано кошти в сумі 158 188,62 гривень (з 175037,50 грн. отриманих від реалізації автомобіля) отже, кошти перераховано не в повному обсязі, а саме - недоперераховано 16 848,88 гривень.

12 квітня 2010 року позивачем отриманий лист ВДВС Теофіпольського районного Управління юстиції у Хмельницькій області, з якого вбачається, що державним виконавцем Мироновим Ю.С. кошти в сумі 16 848,88 гривень розподілено наступним чином:

-1 000,00 гривень утримано за проведену експертну оцінку заставленого майна;

-29,51 гривень утримано в якості витрат виконавчого провадження;

-15 819,37 гривень утримано в якості виконавчого збору.

Вказаний розрахунок обґрунтований вимогами ч.6 ст.52 та ст.43 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5, основними обовязками державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих документів є: неупередженість, своєчасність, повнота вчинення виконавчих дій; законність і недопущення порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Вказані обовязки випливають зі ст. 19 Конституції, на підставі якої органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

За ст. 25 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно норм ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Правовідносини, що повязані із розподілом стягнутих з боржника грошових сум, в тому числі стягнення виконавчого збору, врегульовані ст.ст. 43 та 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, згідно із ст. 43 вказаного Закону з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача. Розподіл грошових сум здійснюється в міру їх стягнення.

Особливості стягнення виконавчого збору при зверненні стягнення на майно, що є предметом застави за укладеними договорами про заставу, визначені нормами ст. 52 цього ж Закону, згідно яким за постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

Отже, за даних обставин спеціальною нормою, яка підлягає правозастосуванню до даних правовідносин, є саме ст. 52 Закону, оскільки предметом позову є визнання незаконними дій саме при зверненні стягнення на предмет застави.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що рішенням державного виконавця виконавчий збір стягнений з вартості реалізованого предмету застави автотранспортного засобу, а не за рахунок іншого майна боржника, як то передбачено ст. 52 Закону «Про виконавче провадження», таке рішення (у вигляді дії із стягнення виконавчого збору з грошових коштів, отриманих від реалізації предмету застави) відповідача є незаконним, а стягнуті грошові кошти (виконавчий збір) у сумі 15819,37 грн. підлягають поверненню позивачеві як такі, що отримані відповідачем внаслідок незаконних дій.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а тому право позивача підлягає захисту у встановлений ним спосіб.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сплачені судові витрати (судовий збір) у розмірі 79,10 (сімдесят дев'ять грн. 10 коп.) з яких: 77,40 (сімдесят сім грн. 40 коп.) та 1,70 (одна грн., 70 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області Миронова Юрія Сергійовича задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області в частині утримання грошових коштів у сумі 15 819,37 грн. (п'ятнадцяти тисяч вісімсот девятнадцяти грн. 37 коп.) в якості виконавчого збору, згідно розрахунку від 24.02.2010 року про розподіл та виплату стягнутих коштів з ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 148/2 від 18.05.2009 року.

Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області перерахувати на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» № 29096803890637 в Відділенні № 1 у м. Хмельницькому філії ПУМБ у м. Львові, МФО 385350, ЄДРПОУ 26205024 кошти в сумі 15819,37 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот девятнадцять грн. 37 коп.), із вказівкою призначення переказу: «Кошти для повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_3 згідно договору № 655454 від 04.07.2008 року».

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (вул. Університетська, 2а, м. Донецьк, 83001, ідентифікаційний код 14282829) 79,10 (сімдесят дев'ять грн. 10 коп.) судових витрат.

Копію постанови надіслати відповідачеві.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені 24 червня 2010 року у присутності представника позивача. Повний текст постанови виготовлений 29 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Чучко В.М.