Рішення № 10319684, 04.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2010Справа №2-1/338-2010 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк», (65005, м. Харків, пр-т. Московський, 60),

до відповідачів:

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Реале», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Серова, 8); (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 145а),

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Меблі плюс», (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Урожайна, 2),

про стягнення 2715870,24 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача - не з’явився, повідомлений належним чином,

від відповідачів:

1.          Павлова М.А. – представник, довіреність від 15.02.2010р. №1/02-10,

2.          Павлова М.А. – представник, довіреність від 01.03.2010р. №2/03-10,

          Суть спору: Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реале» та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Меблі плюс» про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 2715870,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач (ТОВ «Реале») не виконує прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором № 11386909000 від 27.08.2008р. в частині своєчасного повернення позики. Крім того, позивач зазначає, що інший відповідач, як поручитель ТОВ «Реале», також, не виконав прийняті на себе зобов’язання за договором поруки, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідачі у своїх письмових відзивах на позовну заяву вимоги позивача визнали у повному обсязі.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника відповідачів, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реале» (далі - позичальник) укладений кредитний договір № 11386909000 (аркуш справи 13, далі договір), предметом якого є зобов’язання банку надати, а позичальника прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 330000,00 доларів США за курсом Національного банку України на день укладення договору.

Плата за користування кредитом, згідно до пункту 1.3.1. Кредитного договору, була встановлена у розмірі 15 % річних.

30 січня 2009р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду про перенесення строків виконання зобов'язання позичальника зі сплати процентів за Договором, відповідно до якого змінено графік погашення кредиту.

В свою чергу, 27.08.2008р. між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Меблі Плюс» (поручитель) укладений договір поруки №225302.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ «Реале» усіх його зобов’язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11386909000 від 27.08.2008р.

Згідно з пунктом 1.3 договору поруки, поручитель (ТОВ фірма «Меблі Плюс») відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення суми основного боргу, відсотків, комісії, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в Кредитному договорі.

Причини невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов'язань по даному договору (п.1.5. Договору поруки).

За загальним правилом, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності зі статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з пунктами 1.1. та 1.2.2. Кредитного договору позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредитні кошти (кредит) в повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту (додаток 1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу ІІ цього Договору на підставі будь-якого з п.п 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. Договору.

У порушення умов вищевказаного договору, ТОВ «Реале» свої зобов’язання в частині повернення у встановлені строки кредиту (основного боргу) та сплати відсотків за кредит не виконав.

У пункті 2.2 договору поруки від 27.08.2008р. сторони обумовили, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання.

Матеріали справи не містять, а відповідачем – ТОВ фірма «Меблі плюс» не надано суду доказів виконання поручителем своїх зобов’язань за договором поруки від 27.08.2008р.

Згідно з пунктом 7.1 кредитного договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 24% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

У пункті 5.5 кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, 10.09.2009р. банком на адресу відповідачів направлено письмові повідомлення - вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором.

Матеріали справи не містять, а відповідачами не надано відомостей щодо розгляду вищевказаної вимоги.

Так, приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачами не надано жодних доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором № 11386909000 від 27.08.2008р. та договором поруки №225302.

Приймаючі до уваги, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, (стаття 554 ЦК України), а також, враховуючі, що пунктом 1.4 договору поруки встановлена солідарна відповідальність відповідачів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 2715870,24 грн., яка і підлягає стягненню на користь банку.

Понесені позивачем витрати з оплати державного мита в сумі 25500,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідачів у порядку статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реале», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Серова, 8; банківські реквізити: рахунок 26001045118900 у АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 24691003) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Меблі плюс», (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Урожайна, 2; банківські реквізити: рахунок 2600501843691 у ТОБО «Укрексимбанк» м. Ялти в м. Сімферополі, МФО 324786, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31469845) на користь Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк», (65005, м. Харків, пр-т. Московський, 60; банківські реквізити: рахунок 32009100100 в управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 09807750) суму основного боргу в розмірі 2487377,24 грн., заборгованість по процентам – 214269,45 грн., пеню – 14222,82 грн., державне мито в сумі 25 500,00грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.