Рішення № 10319683, 01.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2010Справа №2-23/709-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця Шумовецької Ірини Іванівни, м. Одеса

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Еволюшн Ентерпрайз», м. Сімферополь

про стягнення 31379,00 грн.

                                         Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій за контракт-заявкою на перевезення вантажу від 10.07.2009 р. у сумі 31379,00 грн., також просить стягнути з відповідача судові витрати.

          Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією,           Представник відповідача у судові засідання 11.02.2010р. та 01.03.2010р. не з’явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позов не надав.

          Тим самим судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

          Відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» № 02-5/289 від 18.09.1997 р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення його представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

Встановив :

                    10.07.2009 року, між фізичною особою- підприємцем Шумовецькой І.І. та ТОВ «Енерджі Еволюшн Ентерпрайз» в особі його директора Дубовік ю.А., був укладений контракт-заявка на перевезення вантажу.

                    Згідно цього контракту, позивач, як експедитор, узяв на себе зобов'язання надати 14-15.07.2009 року за адресою: пгт. Біляри, вул. Степова, 10, Комінтернівського району, Одеської обл., чотири автопоїзди, типу тягач + автопричіп тентований, під завантаження, перевезення і розвантаження 20-21.07.2009 року нітрату амонія в Голландії.

                    Вартість перевезення була сторонами визначена з розрахунку 1600 ЄВРО за один автомобіль на день оплати, по курсу НБУ на день оплати. Всього за перевезення чотирма автомашинами вказаного в контракт-заявці вантажу, замовник зобов'язаний був сплатити 6400 ЄВРО.

                    У виконання узятих перед замовником на себе зобов'язань, позивачем були укладені контракт-заявки з ТОВ «Рефавтотранс» та ТОВ «Бм-Транс-ВМ-Trans» про надання о 08 годині 15.07.2009 року чотирьох відповідних автомашин для перевезення вантажу, згідно контракт- заявки №563, укладеної сторонами.

                    У вказане в контракт-заявках час і місце замовлені автомашини прибули, проте протягом шости робочих днів відповідач їх завантаження не здійснив, і ніяких пояснень із цього приводу до теперішнього часу не дав.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань за договором, не повністю виконав свої обов’язки по сплаті послуг.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно п.3 контракту-заявки за ненадання вантажу або відмову Замовника від замовленого перевезення, Замовник оплачує штраф у розмірі 20 % від узгодженої суми фрахту.Також цім пунктом передбачено штраф за простій автомобіля у розмірі 100 ЄВРО за кожний день простою.

          20.07.2009 року на адресу відповідача було направлено лист-повідомлення про суму штрафних санкцій за простой чотирьох автомобілів, які чекають завантаження в позначеному контрактом місці з розрахунку 100 ЄВРО (у гривневому еквіваленті) на добу за один автомобіль, починаючи з 17.07.2009р. по 20.07.3009р. ( 2 доби - 15 та 16.07.2009 були виділені згідно контракту- заявці № 563 для завантаження і митного оформлення, всі останні дні- простійні), у розмірі 1600 ЄВРО, а також у зв'язку з неможливістю завантаження і зрив замовленого перевезення у розмірі 1280 ЄВРО, що складає 20 % від суми фрахту.

          Таким чином, сума штрафних санкцій складає 2880 ЄВРО, що відповідає 31379,00 грн. по курсу НБУ на 20.07.2009 р.

          22.07.2009р. на адресу відповідача був направлений рахунок № 2009/98 на оплату 31379,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно транспортній заявці від 10.07.2009р.

Однак, відповідач на лист не відповів, штрафні санкції не оплатив.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Еволюшн Ентерпрайз» (95038, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Вишнева, 137, р/р 26001054907512 в Кримському РУ «Приватбанк», м.Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 34309132, св-во №0889369) на користь Фізичної особи-підприємця Шумовецької Ірини Іванівни (65110, м.Одеса, Балковська, 40-ф/45, а/с 32, р/р 26004510984701 у АБ «Південний», МФО 328209, ІПН 2850108061, св-во ВОО 092349) 31379,00грн. штрафних санкцій, 313,79грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.