Рішення № 10319682, 11.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2010Справа №2-22/199-2010 За позовом – ТОВ «Драцена – Тропік – Плюс», м. Ялта, вул. Халтуріна, 5

до відповідача – Фізичної особи – підприємця Ільїна Антона Михайловича, м. Саки, вул. Будівельна, 8а, кв. 109

про стягнення 160944,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Полетаєва Г.І., представник, дов від 10 листопада 2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Драцена – Тропік – Плюс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Ільїна Антона Михайловича, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 160944,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, всупереч умов укладених з позивачем договорів від 21 квітня 2008 року та від 24 квітня 2009 року на поставку продукції, не здійснив належним чином оплату поставленої позивачем продукції.

В судовому засіданні, 24 лютого 2010 року, було оголошено перерву до 11 березня 2010 року до 11 години 20 хвилин.

Після перерви, 11 березня 2010 року, розгляд справи продовжено.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

21 квітня 2008 року між ТОВ «Драцена – Тропік- Плюс» (продавець) та Фізичною особою - підприємцем Ільїним А.М. (покупцем) був укладений договір №11, згідно умов якого продавець зобов'язується поставляти продукцію - сувенір «Дерево щастя», а покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату за продану продукцію.

Згідно п. 3.1. даного договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається у момент підписання накладної.

Відповідно з п. 4.1. договору покупець проводить оплату продукції першого та п’ятнадцятого числа кожного місяця.

24 квітня 2009 року між ТОВ «Драцена – Тропік- Плюс» (продавець) та Фізичною особою - підприємцем Ільїним А.М. (покупцем) був укладений договір постачання товару, згідно якого продавець зобов'язується поставляти продукцію - сувенір «Дерево щастя», а покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату за продану продукцію.

Згідно п. 3.2. даного договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається у момент підписання накладної.

Відповідно з п. 4.2. договору покупець проводить оплату продукції кожного разу перед отриманням нової партії.

Але, відповідачем не належним чином виконувались взяті на себе зобов’язання з оплати вказаної продукції, внаслідок чого станом на 01 листопада 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 160944,00 грн., що підтверджується підписаним актом звірки взаєморозрахунків від 01 листопада 2009 року в період з 01 січня 2008 року по 30 жовтня 2009 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 160944,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Ільїна Антона Михайловича (м. Саки, вул. Будівельна, 8а, кв. 109, банківські реквізити невідомі, ІІН 2952016190) на користь ТОВ «Драцена – Тропік – Плюс» (м. Ялта, вул. Халтуріна, 5, рахунок № 26000054902905 в КРУМ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 33756833) заборгованість в сумі 160944,00 грн.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Ільїна Антона Михайловича (м. Саки, вул. Будівельна, 8а, кв. 109, банківські реквізити невідомі, ІІН 2952016190) на користь ТОВ «Драцена – Тропік – Плюс» (м. Ялта, вул. Халтуріна, 5, рахунок № 26000054902905 в КРУМ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 33756833) 1610,00 грн. державного мита.

4.           Стягнути з Фізичної особи – підприємця Ільїна Антона Михайловича (м. Саки, вул. Будівельна, 8а, кв. 109, банківські реквізити невідомі, ІІН 2952016190) на користь ТОВ «Драцена – Тропік – Плюс» (м. Ялта, вул. Халтуріна, 5, рахунок № 26000054902905 в КРУМ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 33756833) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.