
Справа № 263/6694/20
Провадження № 2/263/107/2022
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2022 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:
головуючої судді Васильченко О.Г.,
за участю секретаря Федоренка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 215/12-07-0315 від 17 травня 2007 року у розмірі – 48 712,04 доларів США, та стягнути у дольовому порядку судові витрати щодо сплати судового збору.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17 травня 2007 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ,укладено кредитний договір № 215/12-07-0315. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Алтфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі – 23 000 доларів США. Позивачем виконані зобов`язання в повному обсязі, однак відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язанні, в результаті чого, станом на 17 квітня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 48712,04 доларів США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом – 14045,84 доларів США; суми заборгованості за відсотками – 23514,97 доларів США; розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту – 4296,85 доларів США; розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків – 6854,38 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , укладено договір поруки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також було укладено договір поруки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
У зв`язку із чим, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Від адвоката Кабанова Д.І., який діє в інтересах відповідача – ОСОБА_1 , до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позовні вимоги сторона відповідача не визнає, вважають їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Так, дійсно між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» 17 травня 2007 року укладений кредитний договір № 215/12-07-0315, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі – 23000 доларів США. Судовим наказом виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області від 03 вересня 2008 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Украсоцбанк» суми кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі – 160387,84 грн. Таким чином, банк самостійно, в односторонньому порядку змінив умови щодо повернення основного зобов`язання. Банк скористався своїм правом дострокової вимоги виконання зобов`язання в повному обсязі. Судовий наказ відповідачами виконаний в повному обсязі, внаслідок чого видано постанову про закінчення виконавчого провадження. Щодо стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне повернення відсотків, то представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Оскільки відповідачі зареєстровані та фактично мешкають у м. Маріуполь, нарахування пені є незаконним. Одночасно позивач звернувся до суду з позовною заявою з порушенням строків позовної давності оскільки, отримавши судовий наказ від 03 вересня 2008 року, банк самостійно, в односторонньому порядку змінив умови щодо повернення основного зобов`язання в повному обсязі, то час перебігу позовної давності слід обчислювати з дати отримання судового наказу. Також кредитний договір укладений строком до 15 травня 2017 року.
09 вересня 2020 року на адресу суду від адвоката Кабанова Д.І., який діє в інтересах відповідача – ОСОБА_1 , надійшли додаткові пояснення до відзиву на позов, в яких адвокат зазначив, що при зверненні до суду позивач допустив багато грубих процесуальних порушень, а саме: в порушення норм ЦПК України, позовна заява АТ «Альфа Банк» не містить відомостей щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались, попередній розрахунок суми судових витрат, та доказів досудового врегулювання даного спору. Позивачем не долучено до матеріалів справи передавальний акт відповідного до якого правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» стало АТ «Альфа Банк». Також не надано повідомлення відповідачів про заміну кредитора за договором кредиту № 215/12-07-0351 від 17 травня 2007 року, укладеного між АТ «Украсоцбанк» та ОСОБА_1 .
Від представника позивача – ОСОБА_4 – до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Від адвоката Кабанова Д.І., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі відповідача, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог.
Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог.
Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені позивачем письмові докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Судом установлено, що 17 травня 2007 року між АК «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 215/12-07-0315, відповідно до якого ОСОБА_1 видано кредитні кошти у розмірі – 23 000 доларів США.
17 травня 2007 року укладено договір поруки № 215/12-07-0354 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
17 травня 2007 року укладено договір поруки № 215/12-07-0354 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до розрахунку вимог банку у зв`язку із непогашенням ОСОБА_1 кредитної заборгованості, станом на 17 квітня 2020 року заборгованість становить у розмірі 48712,04 доларів США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом – 14045,84 доларів США; суми заборгованості за відсотками – 23514,97 доларів США; розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту – 4296,85 доларів США; розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків – 6854,38 доларів США. Останній платіж на погашення кредиту внесений 15 грудня 2014 року.
Судовим наказом виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області від 03 вересня 2008 року стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Украсоцбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 160387,84 грн., держмито у розмірі 802 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 15 грн., а всього – 161204,84 грн.
Постановою старшого державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції при примусовому виконанні про закінчення виконавчого провадження від 22 січня 2015 року ВП № 9958827 припинено чинність арешту та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції при примусовому виконанні про закінчення виконавчого провадження від 22 січня 2015 року ВП № 9958827 припинено чинність арешту та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, виконавче провадження відкрито на підставі судового наказу № 2-н-4324/2008 виданого 03 вересня 2008 року про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Украсоцбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 160387,84 грн.
На підставі вище викладеного суд дійшов висновку, що вимоги кредитного договору № 215/12-07-0315 від 17 травня 2007 року виконані у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Враховуючи повне виконання відповідачами зобов`язань по кредитному договору № 215/12-07-0315 від 17 травня 2007 року, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підстав для стягнення з відповідача судового збору не має.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,76-81, 83,141, 263 , суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.Г.Васильченко
Судове рішення № 102833255, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 20.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/6694/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: