Ухвала суду № 102730573, 05.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1893/21

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянувши у судовому засіданні

заяву Головного управління ДПС у Київській області

про визнання грошових вимог

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційни номер НОМЕР_1 )

У засіданні суду брали участь:

представник заявника: Вірчак В.Г. (служб.посвідчення від 06.07.2020 №000115, витяг з ЄДРЮО);

боржник: ОСОБА_1 (особисто, паспорт);

інші учасники справи не з`явилися

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 19.07.2021 відкрито провадження у справі №911/1893/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , боржник); введено процедуру реструктуризації боргів строком на 120 днів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст.121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс); призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну (свідоцтво №222 від 26.02.2013); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та вирішено інші процесуальні питання у справі.

У свою чергу, за змістом ч. 6 ст. 119 Кодексу офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Так, абз. 1 ч. 9 ст. 39 Кодексу встановлено, що з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

На виконання зазначеного положення, 19.07.2021 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного оголошення, номер публікації якого 66869.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, зокрема, ст.45 Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, граничною датою пред`явлення грошових вимог є 18.08.2021 (включно).

У свою чергу, абз. 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу встановлено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

09.11.2021 (після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу) засобами поштового зв`язку до суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі – ГУ ДПС, заявник) із заявою б/н та б/д (вх. №26257/21 від 12.11.2021) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 33 440,01грн, з яких: 33 692,95грн – основне податкове зобов`язання, 198,10грн - штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України), іншими законами України.

Ухвалою суду від 23.11.2021 зазначену заяву прийнято та призначено до розгляду у судове засідання на 13.12.2021.

На підставі ст.216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 05.01.2022.

У судове засідання керуючий реструктуризацією не з`явилася, проте надіслала до суду клопотання про проведення судового засідання без участі останньої, яке суд на підставі ст.42 ГПК України визнав за можливе задовольнити.

У свою чергу, із матеріалів справи вбачається, що на виконання положень ч. 1 ст. 122 Кодексу керуючий реструктуризацією та боржник розглянули відповідну заяву ГУ ДПС та визнали грошові вимоги заявника у повному обсязі.

Під час судового засідання представник заявника підтримав свою заяву та просив її задовольнити. Боржник, у свою чергу, щодо заявлених вимог не заперечив.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов`язання – зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання, зокрема, щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПК України) здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень.

У свою чергу, обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №916/4644/15).

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу, докази відповідно до ст.ст.76-79 ГПК України повинні бути:

належними - на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

допустимими - підтверджують обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

достовірними - створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

вірогідними - наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглянувши заяву та додані до неї докази суд зазначає наступне.

Так, із змісту заяви вбачається, що заявник вказує на наявний у боржника податковий борг з: єдиного податку фізичних осіб у розмірі 8 069,02грн; єдиного внеску нарахованого роботодавцями у розмірі 11 995,26грн; єдиного внеску для фізичних осіб у розмірі 13 430,57грн; податку на додану вартість у розмірі 198,10грн (штрафні санкції). Вказує, що зазначені обставини підтверджуються звітами про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за період з вересня 2019 по жовтень 2020 роки, податковою вимогою від 17.02.2020 №9788-55 та доказами надіслання відповідної вимоги боржнику, вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 за №Ф-201819-55.

1. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.01.2022 боржник з 25.09.2006 по 30.11.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

12.12.2017 ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, звернувся до Обухівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДПС у Київській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2018 (змінено групи ІІІ на ІІ зі ставки з 20% на ставку 5%).

Відповідно до п. 291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 295.1 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПК України).

Відповідно до п. 296.2 ПК України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Як зазначає заявник, та зазначене не заперечується боржником, в останнього із зазначеного виду податку існує заборгованість за період з березня по листопад 2020 року у розмірі 8 069,02грн (944,60грн*9 місяців – 432,38грн (переплата)). Доказів, які б спростовували зазначену інформацію іншими учасниками суду надано не було.

Ураховуючи зазначене та те, що боржником не надано суду ані доказів погашення зазначеної заборгованості, ані доказів оскарження у встановленому порядку відповідних дій/рішень податкового органу, суд дійшов висновку про визнання кредиторських вимог у розмірі 8 069,02грн.

2. Як зазначалось вище, ГУ ДПС у своїй заяві вказує на те, що у ОСОБА_1 наявне зобов`язання зі сплати штрафу у розмірі 198,10грн, у зв`язку із порушенням строку сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, на підставі податкового повідомлення рішення від 03.07.2019 № 0036695506 та податкової вимоги №9788-55 від 17.02.2020 на суму 198,10грн.

Відповідно до п. 14.1.265 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України (у редакції на час виникнення податкового зобов`язання) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених п.126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання, передбаченого абз.2 пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов`язання.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення рішення (пп. 116.1 ст. 116 ПК України).

Із змісту положень п.п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України вбачається документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Державний реєстр), місцезнаходженням ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса збігається із адресою, яка зазначена боржником у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від12.12.2017 як податкова.

У свою чергу, на підтвердження виконання вимог п.п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України ГУ ДПС надано суду рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, із змісту яких вбачається, що відповідні податкові повідомлення направлені на адресу боржника, яка зазначена у Державному реєстрі, та які повернуті із відповідною відміткою поштового зв`язку.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.4 ст.42 ПК України).

Ураховуючи зазначене та те, що боржником не було надано суду ані доказів погашення штрафу, ані доказів скасування у встановленому порядку відповідних рішень податкового органу, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог ГУ ДПС у розмірі 198,10грн (252,94грн – 54,84грн (переплата)).

3. Щодо наявної заборгованості у боржника по єдиному внеску нарахованого роботодавцями (71010000) та єдиного внеску для фізичних осіб (71040000) у розмірі 11 995,26 грн та 13 430,57грн відповідно, то суд зазначає наступне.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон).

Згідно п. 2 ст. 1 вищевказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.п.1,4 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є: роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Зобов`язання подання відповідної звітності та оплата до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску закріплено п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону .

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п.4, 5 та 51 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у п.п.4, 5 та 51 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз1,3 п.8 ст.9 Закону).

На виконання зазначених положень, ОСОБА_1 подав до відповідного податкового органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску та звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з вересня 2019 по жовтень 2020 року.

Згідно із п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до наданого заявником розрахунку, з яким погоджується боржник, заборгованість з єдиного внеску, нарахованого роботодавцями у період з 21.10.2019 по 20.11.2020 становить 11 995,26грн (12 106,60грн – 111,34грн (переплата)); з єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців – 13 430,57грн (14 003,66грн -573,09грн (переплата). Доказів протилежного іншими учасниками справи суду надано не було.

Згідно до ч.4 ст. 45 Кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 74, 76-79, 86, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 45 Кодексу, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у Київській області б/н та б/д (вх. №26257/21 від 12.11.2021) про визнання кредиторських вимог до боржника - задовольнити.

2. Визнати кредиторські вимоги (із правом дорадчого голосу) Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 (ідентифікаційни номер НОМЕР_1 ) у розмірі 33 440,01грн - основне податкове зобов`язання та 198,10грн - штраф.

3. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Головного управління ДПС у Київській області у розмірі 4 540,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 05.01.2022 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 14.01.2022.