Рішення № 10242484, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р. Справа № 2/129пн

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ

про визнання відсутнім права; зобовязання здійснити дії; визнання зобовязання припиненим

За участю

представників сторін

від позивача: ОСОБА_3 за довір.

від відповідача : Демяненко Р.О. за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ про:

- визнання відсутнім права ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” утримувати під обтяженням та обмеженням майно фізичної особи підприємця ОСОБА_1, раніше передано в іпотеку за договором іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5;

- зобовязання Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” здійснити всі дії, необхідні задля зняття будь-яких обтяжень та обмежень з майна фізичної особи підприємця ОСОБА_1, які виникли на підставі генеральної кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5 шляхом направлення приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболєвій В.Л. заяви про погашення кредитів за генеральною кредитною угодою № 012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5;

- визнання зобовязання, що виникли на підставі договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5 таким, що припинилися.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на припинення зобовязань сторін за генеральною кредитною угодою від 29.05.2007р. №012/05/0211 від 29.05.2007р. внаслідок ліквідації Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”, що тягне за собою припинення зобовязань за договором іпотеки №012/05/0211/5 від 31.08.2007р.

Як на правові підстави заявленого позову позивач посилається на ст. 16, 104, 316, 319, 321, 509, 553, 554, 59, 598, 609 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, Закон України „Про іпотеку”, Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Позивач до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про зменшення позовних вимог, де останній зменшує позовні вимоги в частині визнання зобовязань, що виникли на підставі договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5 таким, що припинилися. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає:

-по-перше, договір іпотеки № 012/05/0211/5 укладений між відповідачем та громадянином України ОСОБА_1, тобто не з фізичною особою підприємцем, чим саме порушуються вимоги ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України;

-по-друге, позивач не укладав із Банком договору поручительства, та не несе відповідальність у тому ж обсязі, що і боржник. Навпаки несе субсидіарну відповідальність за договором іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2008р. та додатковим договором до нього за № 012/05/0211/6 від 22.05.2008р. Тобто, позивач є майновим поручителем, який несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки;

-по-третє, банк скористався своїм законним правом та 21.12.2009рю. на договорі іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р. був вчинений виконавчий напис нотаріуса, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки належний позивачу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2010р. змінено найменування відповідача по справі № 2/129пн з Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ.

Під час слухання справи сторонами надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (Кредитор) та Приватним підприємством „Торговий дім „Дон-Цукор” (Позичальник) була укладене генеральна кредитна угода № 012/05/0211.

За цим договором Кредитор, на підставі цієї генеральної кредитної угоди та кредитного договору № 010/07/0450 від 23.11.2006р., зобовязується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї Генеральної кредитної угоди і які є її невідємними частинами.

Загальний розмірі позичкової заборгованості Позичальника за наданими в межах даної угоди кредитами та кредитного договору № 010/07/0450 від 23.11.2006р., не повинен перевищувати 16000000,00грн.

Пунктом 1.2. договору визначено, що термін дії кредитної угоди: дана кредитна угода чинна до 29 травня 2010р.

Відповідно до п. 2.5. договору в якості забезпечення зобовязань по кредитах Позичальника, наданих Кредитором в межах цієї угоди, Кредитору передається в заставу: нерухоме майно: квартира, що належала ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

31.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (Іпотекодержатель) в особі першого заступника директора Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” Потапової Раїси Вікторівни, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. 19.12.2006р. за реєстром № 4598, та в особі заступника директора з питань роботи з приватними особами Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” Шаленої Анжеліки Вячеславівни, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. 21.12.2006р. за реєстром № 4673, що діють на підставі Положення про Донецьку обласну дирекцію Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” та громадянином України ОСОБА_1 (Іпотекодавець) був укладений договір про іпотеку № 012/05/0211/5.

Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р., укладеної між Іпотекодержателем та Позичальником (Приватне підприємство „Торговий дім „Дон-Цукор”), кредитних договорів, що укладені та будуть укладатися в межах Генеральної кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р., строком до 29 травня 2010р., загальна сума зобовязань по них не повинна перевищувати суми 16000000,00грн., сплатити відсотки за користування кредитами в розмірі 15,8% , (комісії) за їх користування у розмірі, у строки та у випадках, передбачених кредитними договорами, укладеними в межах Генеральної кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р.

Пунктом 1.2. договору визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 80,3м2, в тому числі житлової 46,5м2, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Пятою державною нотаріальною конторою, 12 липня 2007р. за реєстровим № 2-1070 і зареєстрованого в Комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 10.08.2007р. за реєстраційним номером 16266160 номер запису: 1338 в книзі: 2/10 згідно витягу за № 15544914.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 15722154, реєстраційний номер 16266160 виданого 28.08.2007р. Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька загальна вартість Предмета іпотеки складає 43733,00грн.

Відповідно до п. 1.3. договору заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 486618грн.

Також, 22.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладений додатковий договір № 012/05/0211 до договору іпотеки № 012/05/0211/5, згідно до якого сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р. у наступній редакції:

Цей договір частково забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Генерального кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р. зі змінами та доповненнями станом на 22.05.2008р., укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником Приватне підприємство „Торговий дім „Дон-Цукор”, кредитних договорів, укладених в її рамках, додаткових угод до них, що можуть бути укладені у подальшому, за умовами якого Позичальник зобовязується перед Іпотекодержателем повернути кредитні кошти з загальним лімітом в сумі, еквівалентній 16000000грн. за офіційним курсом НБУ на дату надання кредитних коштів, сплатити за їх користування в розмірі 21% річних за надання кредиту в гривнях, 12% річних за надання кредиту в доларах США, комісійні винагороди, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору.

У відповідності до даного договору Іпотекодерджатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

Пункт 1.3. договору іпотеки викласти в наступній редакції: Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 853361грн.

Крім цього, 13.07.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір № 012/05/0211/5/2 до договору іпотеки № 012/05/0211/5, де дійшли згоди п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: цей договір частково забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Генерального кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р. зі змінами та доповненнями станом на 13.07.2009р., а також з будь-яких додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому між Іпотекодержателем та Позичальником Приватне підприємство „Торговий дім „Дон-Цукор”, кредитних договорів, що вже укладені та можуть бути укладені в подальшому в її рамках, додаткових угод до них, що вже укладені та можуть бути укладені у подальшому, а саме : повернути фактично отримані кредитні кошти в валюті їх видачі з загальним лімітом в сумі, еквівалентній 2265900грн. станом на дату видачі кредитних коштів за офіційним курсом НБУ, сплатити за їх користування, комісійні винагороди, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором 1, а також виконати інші умови Кредитного договору 1 та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору 1.

У відповідності до даного договору Іпотекодерджатель має право у випадку невиконання Позичальником 1 своїх зобовязань за кредитним договором 1 отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

Пункт 1.3. договору іпотеки викласти в наступній редакції: Заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 597700грн.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання відсутнім права утримання під обтяженням та обмеженням майна переданого в іпотеку; зобовязання відповідача здійснити всі дії, необхідні задля зняття будь-яких обтяжень та обмежень з майна Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, які виникли на підставі Генеральної кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5 шляхом направлення приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболєвій В.Л. заяви про погашення кредитів за Генеральною кредитною угодою № 012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5, обґрунтовуючи свої вимоги припиненням зобовязань сторін за генеральною кредитною угодою внаслідок ліквідації Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”.

Проаналізувавши надані сторонами докази та пояснення, дослідивши та зясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон повязує право на припинення зобовязання за іпотечними правовідносинами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 29.05.2007р. між відповідачем та Приватним підприємством „Торговий дім „Дон-Цукор” була підписана генеральна кредитна угода № 012/05/0211, згідно з якою банк зобовязується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладеними в межах цієї генеральної кредитної угоди і які є її невідємними частинами.

Однак, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2010р. міститься запис про ліквідацію Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”.

За приписом ст.104 Цивільного кодексу України, ст.33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, враховуючи внесення до єдиного державного реєстру запису про ліквідацію Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”, за висновками суду, останнє є припиненим.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 609 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

З огляду на викладені норми статей цивільного кодексу України, враховуючи факт ліквідації Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”, зобовязання останнього, яке виникло на підставі генеральної кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р., припинилось.

За змістом ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку” та ст.572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Як встановлено судом в забезпечення виконання ПП „Торговий дім „Дон-Цукор” своїх зобовязань перед відповідачем за генеральною кредитною угодою № 012/05/0211 від 29.05.2007р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р.

Умовами договору іпотеки визначений предмет іпотеки, а саме нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 80,3м2, в тому числі житловою 46,5м2, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із ст.593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі, зокрема у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Приписами ст. 17 Закону України „Про іпотеку” визначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Як, встановлено судом вище зобовязання Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор” за генеральною кредитною угодою №012/05/0211 від 29.05.2007р. припинилися у звязку з чим зобовязання позивача та відповідача за договором іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2008р., який був укладений в забезпечення виконання кредитного договору, також є припиненими.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

За приписом ст.317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпоряджання майном належать власникові майна.

Згідно із ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Тобто, з урахуванням вимог ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України позивачу як власнику належить, зокрема, право розпорядження майном, раніше переданого в іпотеку.

Проте, як було встановлено судом, згідно з відміткою приватного нотаріуса Соболєвої В.Л. на договорі іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р. було накладено заборону на відчуження іпотечного майна. Вказана заборона зареєстрована в реєстрі за № 4697, в реєстрі заборон за № 675.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Як вказувалось вище, зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Таким чином, враховуючи припинення зобовязань сторін за договором іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р., у відповідача відсутнє право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно позивача, передане в іпотеку за цим договором, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. N410, встановлено, що після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

Таким, чим з огляду на викладені приписи чинного законодавства, саме за заявою іпотекодержателя, нотаріус вносить до реєстру данні про виключення запису про обтяження майна.

На підставі викладеного, позов в частині вимог про зобовязання відповідача направити приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболєвій В.Л. заяву про погашення кредитів за генеральною кредитною угодою № 012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р. підлягає задоволенню.

Згідно із ст.84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, строк виконання зобовязаною стороною певних дій. Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд встановлює відповідачу термін виконання відповідних дій протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Проте, в частині вимог позивача, що стосуються зобовязання відповідача здійснити всі дії, необхідні задля знаття будь-яких обтяжень та обмежень з майна фізичної особи підприємця ОСОБА_1, то вони задоволенню не підлягають у звязку з не визначенням позивачем які саме інші дій має вчинити відповідач.

Щодо, заперечень відповідача стосовно порушення вимог ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України при визначення підсудності, то суд виходить з наступного.

Як видно з матеріалів справи дійсно на час укладення договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5 позивач не був субєктом підприємницької діяльності та діяв як громадянин України.

Однак, 18.09.2008р. ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа підприємець та отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії ВЩ3 № 135579, таким чином на час звернення до суду останній в установленому порядку набув статусу субєкта підприємницької діяльності.

До того ж, суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачає відокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна.

З огляду на викладене, набувши статусу СДП ОСОБА_1 вірно звернувся за захистом своїх прав згідно ст. 12 ГПК України, спір підлягає вирішенню саме в господарському суді Донецької області, оскільки на час звернення позивача до суду останній є субєктом підприємницької діяльності.

Таким чином, заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вище викладеним.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

У судовому засіданні за згодою сторін в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ про визнання відсутнім право Публічного акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” утримувати під обтяженням та обмеженням майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, раніше переданого іпотеку за договором іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5 та зобовязання Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк аваль” здійснити всі дії, необхідні задля будь-яких обтяжень та обмежень з майна фізичної особи підприємця ОСОБА_1, які виникли на підставі Генеральної кредитної угоди № 012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки від 31.08.2007р. № 012/05/0211/5 задовольнити частково.

Визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” права утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, передане в іпотеку за договором іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили направити приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболєвій В.Л. заяву про погашення кредитів за генеральною кредитною угодою № 012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки № 012/05/0211/5 від 31.08.2007р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,01грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Повний текст рішення підписано 29.06.2010р.

Суддя