Рішення № 10204191, 29.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

29.06.2010Справа №2-11/2540-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, м.Маріуполь;

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Айнур», м. Сімферополь;

про стягнення 446651,17 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Ушева М.І., представник, дов. від 30.12.2009 р.

Від відповідача – Гафаров А.Ф., дов. від 02.06.2010 р.

Сутьспору:

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, м.Маріуполь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Айнур», м. Сімферополь, про стягнення 446651,17 грн. заборгованості.

Позивач в судовому засіданні надав уточнення позовних вимог відповідно до якого просить стягнути з відповідача 446650,77 грн.

Відповідач у відзиві на позов від 29.06.2010 р. № 40 проти позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд

Встановив :

В період з грудня 2006 року по березень 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, м.Маріуполь, на підставі письмових звернень відповідача здійснювало відпуск різних товаро-матеріальних цінностей.

Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, м.Маріуполь було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство Айнур», м. Сімферополь товару на загальну суму 577404,35 грн.

Згідно ст. 181 Господарського Кодексу України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відпуск товарів підтверджується накладними та довіреностями серії ЯНБ № 058428, ЯНФ № 139556, серії ЯНФ № 139582, серії ЯНЧ № 582110, які наявні в матеріалах справи, (а.с.16-43).

Проте, відповідач не розрахувався за надані послуги.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 19.01.2010 р., з вимогою сплатити заборгованість на протязі семи банківських днів від дати отримання вказаної претензії.

Однак вказана претензія залишилась відповідачем без задоволення.

Між позивачем та відповідачем були підписані акти про погашення зустрічних позовних вимог від 10.06.2009 р. та 27.01.2009р., на суму 130753,18 грн., в результаті чого за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 446651,17 грн., яка відповідачем не погашена. Заборгованість відповідача також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 26.05.2010 р., який підписаний сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За таких обставин заборгованість відповідача перед позивачем ( з урахуванням уточнення) склала 446651,17 грн. і, на день розгляду справи, відповідачем не погашена.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням уточнення позивача).

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 01.07.2010 року.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Айнур», (95011, м. Сімферополь, вул.Сергеева-Ценського, 16, к.2, код ЄДРПОУ 13787042) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, (87504, м.Маріуполь, Донецька обл., вул.Левченко, 1 код ЄДРПОУ 00191129) 446651,17 грн., 4466,51 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в закону силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.