Рішення № 10197372, 17.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10 Справа № 26/175/10

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промстан»(вул. Новозаводська, 13Б, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Запорізької регіональної дирекції ВАТ «ВТБ Банк»(вул. Перемоги, 35А, м. Запоріжжя, 69001)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю «Металбуд»(вул. Новозаводська, 42-Б, м. Миколаїв, 54028)

2/ Відкрите акціонерне товариство «Миколаївбудмеханізація»(вул. Новозаводська, 13, м. Миколаїв, 54028)

3/ Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг Спец Профіль»(Бериславське шосе, 10, м. Херсон, 54028)

про визнання угоди недійсною

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача –Скобля О.П., довір. №б/н від 01.06.10.

Від відповідача –не з’явився.

Від третьої особи 1. –Діордієва С.П., довір. №б/н від 08.06.10.

2. - Діордієва С.П., довір. №б/н від 08.06.10.

3. - Діордієва С.П., довір. №б/н від 08.06.10.

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про визнання недійсним договору № 2 про внесення змін до договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК, укладеного 29.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промстан” (позивач), про розірвання договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК, укладеного 07.02.2008р. позивачем та відповідачем, про розірвання кредитного договору № 07КБ/2009, укладеного 31.12.2009р. позивачем та відповідачем, визнання відсутності прав на іпотеку за іпотечними договорами від 07.02.2008р., від 31.12.2009р., від 27.01.2010р., від 29.01.2010р., а також про відновлення становища, яке існувало до порушення прав, шляхом зняття заборони щодо відповідного майна, яке є об’єктом обтяження за іпотечними договорами, стягнення грошових коштів з відповідача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.06.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №26/175/10, судове засідання призначено на 10.06.2010р.

Ухвалою суду від 10.06.2010р. судове засідання відкладено до 17.06.2010р., у зв’язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб.

У судовому засіданні 17.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, на підставі ст.ст. 1, 12, 13, ч. 4 ст. 15, 27, 58 ГПК України просить позов задовольнити.

У судове засідання, відкрите 17.06.2010р. відповідач не з’явився повторно, повноважного представника не направив, письмового відзиву не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив. Докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи 10.06.2010р. та 17.06.2010р. наявні у матеріалах справи. За таких обставин та з огляду на наявні у справі матеріали, суд вважає за можливе розгляд справи по суті без участі відповідача, що відповідає вимогам норм процесуального права щодо повноти, всебічності та об’єктивності дослідження доказів, обов’язку кожної сторони доводити обставини, на які вона посилається та диспозитивності (права, а не обов’язку) відповідача брати участь у процесі.

Згідно зі ст. 28 ГПК України, сторони зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи .

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення.

За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 04КБ/2008/АК про відкриття непокритого акредитиву, за умовами якого відповідач зобов’язався відкрити безвідкличний документарний акредитив та забезпечити його підтвердження іноземним банком (п. 1.1. договору).

За умовами договору акредитив мав бути відкритим в три етапи, а саме - відкриття акредитиву на суму 246750,00 євро не пізніше 30 днів з дати підписання основного зобов’язання; збільшення акредитиву на суму 246750,00 євро до 493500,00 євро не пізніше 15.05.2008р.; збільшення акредитиву на суму 1151500,00 євро до 1645000,00 євро не пізніше 10 місяців з дати відкриття акредитиву (п. 2.1. договору).

Спір виник з приводу невиконання відповідачем обов’язку збільшення акредитиву на суму 1151500,00 євро до 1645000,00 євро не пізніше 10 місяців з дати відкриття акредитиву (п. 2.1.3. договору). Відповідно до п. 1.1. договору відповідач зобов’язався відкрити акредитив протягом 5 робочих днів з дати підписання договору, тобто до 14.02.2008р. включно. Таким чином, обов’язок збільшити акредитив до 1645000,00 євро мав бути виконаний до 14.12.2008р., натомість виконаний не був.

Як зазначає представник позивача та підтверджується матеріалами справи, договір відкриття акредитиву було укладено з метою забезпечення виконання зобов’язань щодо оплати по контракту купівлі-продажу обладнання № UKR-1/2008 від 02.01.2008р., укладеного між позивачем та компанією Samesor Oy (Фінляндія), на суму 1645000,00 євро.

На виконання договору акредитиву позивач 14.02.2008р. подав відповідачу передбачену п. 1.1 заяву про відкриття непокритого акредитиву, в якій вказав, що акредитив має бути підтверджений банком Swedbank (Швеція). 14.02.2008р. відповідач відкрив і забезпечив підтвердження банком Swedbank (Швеція) акредитиву на суму 246750,00 євро відповідно до п. 2.1.1 договору акредитиву, а також виконав акредитив на цю суму 06.03.2008р.

15.05.2008р. відповідач збільшив суму відкритого акредитиву на 246750,00 євро і забезпечив її підтвердження банком Swedbank (Швеція) відповідно до п. 2.1.2 договору акредитиву, а також виконав акредитив на цю суму 05.06.2008р.

Відповідач станом на час розгляду справи не збільшив суму відкритого акредитиву на 1151000,00 євро, що становить 70% від загальної вартості акредитиву, і не забезпечив її підтвердження банком Swedbank (Швеція). Про неможливість виконання власного обов’язку відповідач вчасно не попередив. Зазначене призвело до невиконання позивачем своїх зобов’язань з оплати контракту № UKR-1/2008 від 02.01.2008р., укладеного з компанією Samesor Oy (Фінляндія) на суму 1645000,00 євро.

В матеріалах справи міститься претензія позивача від 27.08.2009р. № 87, яку було направлено на адресу відповідача з вимогою виконати зобов’язання за договором акредитиву щодо збільшення акредитиву на 1151000,00 євро, що становить 70% від загальної вартості акредитиву.

Відповідач листом № 1702/2200-08-2 від 29.09.2009р. повідомив позивача про неможливість виконання договору акредитиву внаслідок відмови підтверджуючого банку взяти на себе зобов’язання з підтвердження акредитиву, про що відповідачу було відомо з 15 січня 2009 року.

30.11.2009р. відповідач в односторонньому порядку прийняв рішення про зміну умов договору акредитиву шляхом надання позивачу кредиту для погашення виконаної частини акредитиву.

Сторонами було укладено кредитний договір № 07КБ/2009 від 31.12.2009р., предметом якого є надання позивачу кредиту в розмірі до 195000,00 євро строком до 15.12.2010р. із зобов’язанням щомісячної сплати процентів в розмірі 13% річних.

Крім того, 29.01.2010р. сторонами укладено договір № 2 про внесення змін до договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК від 07.02.2008р., яким первинний договір викладено в новій редакції, та щодо якого заявлено вимогу про визнання договору недійсним.

Відповідно п. 1.1 договору акредитиву в редакції від 29.01.2010р. відповідач залишається зобов’язаним відкрити акредитив для належного виконання своїх зобов’язань щодо оплати по контракту купівлі-продажу обладнання № UKR-1/2008 від 02.01.2008р. і забезпечити підтвердження іноземним банком.

Згідно із п. 1.1.3 договору акредитиву в редакції від 29.01.2010р. відповідач є зобов’язаним збільшити суму акредитиву на 1151000,00 євро при наданні компанією Samesor Oy (Фінляндія) письмового повідомлення щодо готовності товару до відвантаження та отримання згоди на підтвердження акредитиву іноземним банком.

Відповідно до п. 3.4.4 договору акредитиву в редакції від 29.01.2010р. відповідач має право відмовити від збільшення суми акредитиву у випадку погіршення фінансового стану позивача, зменшення обсягу грошових надходжень на рахунок позивача, та в інших випадках.

Судом встановлено, що після укладення договору № 2 про внесення змін до договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК від 07.02.2008р., якими полегшено зобов’язання та розширено права відповідача, умови договору акредитиву залишаються невиконаними, а відповідач припинив будь-які наміри їх виконати.

Крім того, відповідач посилався на п. 3.4. договору акредитиву в редакції від 29.01.2010р. як підставу для відмови від збільшення суми акредитиву з посиланням на погіршення фінансового стану позивача, яке виникло внаслідок необхідності сплати зобов’язань за кредитним договором № 07КБ/2009 від 31.12.2009р., частковим виконанням договору акредитиву № 04КБ/2008/АК від 07.02.2008р. та настанням строку погашення даного акредитиву.

Відповідно до ст. 1093 ЦК України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов’язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Згідно із п. »ст. 7 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву (UCP-600), затверджених Міжнародною торговельною палатою 01.01.2007 р., банк-емітент безвідклично зобов’язаний виконати платіж під час видачі акредитиву. Відповідно до п. 1.11 Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою НБУ № 514 від 03.12.2003р., акредитив уважається відкритим з дати відправлення повідомлення про його відкриття. Повідомлення про відкриття акредитиву на суму 1151000,00 євро направлено не було, відповідно акредитив на дану суму не було відкрито, відповідач зобов’язань щодо оплати по такому акредитиву на себе не взяв. Зазначені обставини також підтверджуються і п. 2.8 договору акредитиву в редакції від 29.01.2010р.

Як вбачається з переписки між банком-емітентом та підтверджуючим банком, відповідач намагався покласти зобов’язання щодо виконання акредитива на підтверджуючий банк, тобто намагався зменшити фінансове навантаження, взяте на себе за договором про відкриття непокритого акредитиву, без згоди наказодавця акредитиву, що, очевидно, й не дозволило отримати підтвердження акредитиву на суму 1151000,00 євро у встановлений договором строк.

Відмова банку від наміру виконувати свої зобов’язання, посилаючись на права, передбачені договором № 2 до договору акредитиву, та на обставини, які мали місце, свідчать про те, що наміру виконувати свої зобов’язання по акредитиву відповідач на момент укладення угоди не мав.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про невиконання відповідачем зобов’язань, передбачених пп. 1.1., 2.1.3. договору акредитиву.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із п. 2.2. Постанови НБУ № 514 встановлено, що якщо банк, який за умовами акредитива є підтверджуючим банком, за будь-яких причин остаточно відмовляється авізувати та/або підтвердити акредитив і інформує про це уповноважений банк-емітент, то уповноважений банк-емітент (за умови, що підтверджуючий банк зазначений у договорі між наказодавцем акредитива та бенефіціаром) повідомляє наказодавця акредитива про цю відмову для внесення уповноваженим банком-емітентом змін до заяви про відкриття акредитива відповідно до вимог пункту 1.10 глави 1 розділу II цього Положення.

Відповідно до п. d) ст.9 Уніфікованих правил безвідкличний акредитив не може бути ані змінений, ані анульований без згоди банку-емітента, підтверджуючого банку (якщо він є) і бенефіціара.

Згідно із п. в) 13 Уніфікованих правил банк-емітент, підтверджуючий банк (якщо він є) або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, матимуть розумний строк, що не перевищує 7 банківських днів з наступного дня після прийняття документів, для перевірки документів і ухвалення рішення про їх прийняття чи повернення, а також для повідомлення відповідного рішення особі, що надала документи.

Відповідно до п. d) (I) ст. 14 Уніфікованих правил якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, вирішив відмовити у прийнятті документів, він повинен негайно сповістити про це за допомогою телетрансмісійного повідомлення, або, якщо це неможливо, іншим прискореним шляхом, не пізніше як за сім банківських днів з дня, наступного після прийняття документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомив позивача про неможливість підтвердження акредитиву тільки 29.09.2009р., тобто тоді, коли строк акредитиву, встановлений в заяві позивача, сплив і мало місце порушення позивачем своїх зобов’язань перед продавцем товару.

Таким чином, суд вбачає наявність вини відповідача в невиконанні договору акредитиву, порушенні п. 2.2 постанови НБУ № 514 і несвоєчасному попередженні про неможливість виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 203 ЦКУ волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 1095 ЦК України безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009р. № 9 судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із пп. 24, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Суд дійшов висновку, що укладений 29 січня 2010р. договір № 2 про внесення змін до договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК не відповідає вимогам ст. 203, 234, 1095 ЦК України, а отже позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача у частині розірвання договору акредитиву та кредитного договору з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В наслідок дій відповідача, що виявилися в ініціюванні підписання договору № 2 про внесення змін до договору про відкриття непокритого акредитиву та кредитного договору, а також бездіяльності відповідача, яка виявилася у неповідомленні позивача про неможливість підтвердження акредитиву, минув строк дії непокритого акредитиву, визначений контрактом № UKR-1/2008 від 02.01.2008р.

Відповідно до пояснень представника позивача, що підтверджуються матеріалами справи, позивач втратив можливість своєчасно отримати обладнання, на яке розраховував за контрактом № UKR-1/2008 від 02.01.2008р., використати це обладнанням відповідно до власних намірів, завдав збитків компанії Samesor Oy (Фінляндія). Позивач уклав угоди, які при підписанні договору про відкриття непокритого акредитиву укладати не розраховував, а саме: кредитний договір №07КБ/2009 від 31.12.2009р., договір № 2 про внесення змін до договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК від 07.02.2008р.

Як пояснив представник позивача, та як підтверджується розрахунком збитків позивача, останній знаходиться під тиском дострокового виконання зобов’язань з повернення кредиту, знаходиться під тиском майбутніх збитків у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства щодо регулювання операцій за розрахунками в іноземній валюті відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Таким чином, обставини, за яких сторони уклали договір про відкриття непокритого акредитиву, та обставини, за яких сторони уклали кредитний договір різняться істотно. Суттєвим чином змінилися для позивача також обставини, за яких він підписав кредитний договір, оскільки станом на день розгляду справи позивач не має змоги скористатися кредитними коштами, а кошти, які повинні були направлятися відповідачем на відкриття акредитиву та оплату за договором поставки з контрагентом позивача, знаходяться не у володінні та розпорядженні позивача, як це передбачалося договором про відкриття непокритого акредитиву, а у володінні відповідача, фактичної передачі коштів не відбувалось.

Відповідно ч. 2 ст. 651 ЦКУ у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Судом встановлено, що договір кредиту укладено з метою виконання обов’язків за договором акредитиву. Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що оскільки відмова від виконання договору акредитиву іншою стороною була встановлена після укладення договору кредиту, слід дійти висновку, що після укладення договору кредиту мала місце істотна зміна обставин.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 653 ЦКУ у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК, укладеного 07.02.2008р. та про розірвання кредитного договору № 07КБ/2009, укладеного 31.12.2009р.

Судом встановлено, що сторонами та третіми особами в забезпечення виконання зобов’язань за договором акредитиву укладено з відповідачем наступні договори про забезпечення виконання зобов’язань:

іпотечний договір від 07.02.2008р. з додатком від 19.12.2008р., відповідно до якого позивач передав відповідачу в іпотеку нежитловий об’єкт за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13б; комплекс за адресою Херсонська область, м. Херсон, Бериславське шосе, 38б;

додатковий іпотечний договір від 29.01.2010р. до іпотечного договору від 07.02.2008р., відповідно до якого позивач передав відповідачу в іпотеку земельну ділянку площею 8788,00 кв. м, що знаходиться в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, земельна ділянка 13б;

договір поруки № 04КБ/2008/П-3 від 07.02.2008р. зі змінами від 29.01.2010р., відповідно до якого третя особа ТОВ «Металбуд»поручилось перед відповідачем за виконання позивачем своїх зобов’язань за договором акредитиву;

договір поруки № 04КБ/2008/П-4 від 07.02.2008р. зі змінами від 29.01.2010р., відповідно до якого третя особа ВАТ «Миколаївбудмеханізація»поручилось перед відповідачем за виконання позивачем своїх зобов’язань за договором акредитиву;

договір поруки № 04КБ/2008/П-5 від 07.02.2008р. зі змінами від 29.01.2010р., відповідно до якого третя особа ТОВ «ЮГ СПЕЦ ПРОФІЛЬ»поручилось перед відповідачем за виконання позивачем своїх зобов’язань за договором акредитиву.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦКУ, абз. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання. Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦКУ порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Таким чином, з огляду на припинення договору про відкриття непокритого акредитиву, суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання відсутності у відповідача прав на іпотеку, вчинену в порядку забезпечення виконання зобов’язань за договором акредитиву. Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності зняття заборон, які виникли на підставі зазначених іпотечних договорів.

Як підтверджується матеріалами справи, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено такі договори про забезпечення:

іпотечний договір від 31.12.2009р., відповідно до якого позивач передав відповідачу в іпотеку земельну ділянку, що знаходиться за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13-б, а також нежитловий об’єкт за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13б;

іпотечний договір від 27.01.2010р., відповідно до якого позивач передав відповідачу в іпотеку комплекс за адресою Херсонська область, м. Херсон, Бериславське шосе, 38б;

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦКУ, абз. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання. Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦКУ порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Таким чином, з огляду на припинення кредитного договору, суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання відсутності у відповідача прав на іпотеку, вчинену в порядку забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором. Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності зняття заборон, які виникли на підставі зазначених іпотечних договорів.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення грошових коштів у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем обов’язків за договором про відкриття непокритого акредитиву.

Судом встановлено, що порушення умов угоди відповідачем призвело до невиконання позивачем своїх зобов’язань з оплати контракту № UKR-1/2008 від 02.01.2008р., укладеного з компанією Samesor Oy (Фінляндія) на суму 1645000,00 євро, а також до неотримання позивачем промислового обладнання за контрактом № UKR-1/2008.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач сплатив відповідачу 31489,38 грн. комісії за відкриття акредитиву; 11606,15 грн. комісії за супроводження акредитиву; 298 389,34 грн. комісії за відстрочку з погашення акредитиву; 217,11 євро комісії за користування коштами банку; 207225,51 євро за послуги підтверджуючого банку, супроводження акредитиву та фінансування акредитиву, погашення акредитиву та відсотки за кредитним договором, що відповідно до офіційного курсу євро до гривні Національного банку України на момент здійснення платежу, зазначеного в банківських виписках, становить 2013950,56 грн.

Таким чином, на виконання договору акредитиву та кредитного договору позивачем здійснено витрат на суму 2355435,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Станом на день пред’явлення позову позивачем всі зобов’язання виконуються належним чином, істотних порушень не допускалось. З огляду на те, що позивачем належним чином виконано свої зобов’язання за договором кредиту і акредитиву, проте дані договори розриваються з підстав порушення своїх зобов’язань відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків та їх належним виконанням позивачем за договором акредитиву та кредитним договором в розмірі 2355435,42 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не було надано доказів понесених витрат щодо нотаріального посвідчення іпотечних договорів, витрат на страхування предмету іпотеки, та не довів неодержаний прибуток. Таким чином, суд не вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 785,00 грн. на нотаріальне посвідчення іпотечних договорів, 28 434,52 грн. витрат на страхування предмету іпотеки, та 40573,10 грн. неодержаного прибутку.

Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати Договір № 2 про внесення змін до Договору про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК, укладений 29.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промстан” (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13-Б, код ЄДРПОУ 24786442) недійсним.

Розірвати Договір про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК, укладений 07.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промстан” (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13-Б, код ЄДРПОУ 24786442).

Розірвати Кредитний договір № 07КБ/2009, укладений 31.12.2009р. Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промстан” (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13-Б, код ЄДРПОУ 24786442).

Визнати відсутність у Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) права на іпотеку за іпотечним договором від 07.02.2008р., зареєстровану в Державному реєстрі іпотек за № 6557541 від 08.02.2008р., об’єктом обтяження якої є нежитловий об’єкт за РПВН № 10696312, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, будинок 13б.

Визнати відсутність у Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) права на іпотеку за іпотечним договором від 07.02.2008р., зареєстровану в Державному реєстрі іпотек за № 6557541 від 08.02.2008р., об’єктом обтяження якої є комплекс за РПВН № 17322060, що знаходиться за адресою Херсонська область, м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 38б.

Визнати відсутність у Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) права на іпотеку за іпотечним договором від 31.12.2009р., зареєстровану в Державному реєстрі іпотек за № 9406887 від 31.12.2009р., об’єктом обтяження якої є нежитловий об’єкт за РПВН № 10696312, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, будинок 13б.

Визнати відсутність у Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) права на іпотеку за іпотечним договором від 31.12.2009р., зареєстровану в Державному реєстрі іпотек за № 9406887 від 31.12.2009р., об’єктом обтяження якої є земельна ділянка кадастровий № 4810136900:05:079:0006, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, земельна ділянка 13-б.

Визнати відсутність у Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) права на іпотеку за додатковим іпотечним договором від 29.01.2010 р. до іпотечного договору № 389 від 07.02.2008р., зареєстровану в Державному реєстрі іпотек за № 9467019 від 29.01.2010р., об’єктом обтяження якої є земельна ділянка з цільовим призначенням для обслуговування виробничих приміщень, площею 8788,00 кв. м, кадастровий № 4810136900:05:079:0006, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, земельна ділянка 13б.

Визнати відсутність у Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) права на іпотеку за іпотечним договором від 27.01.2010р., зареєстровану в Державному реєстрі іпотек за № 9454679 від 27.01.2010р., об’єктом обтяження якої є комплекс за РПВН № 17322060, що знаходиться за адресою Херсонська область, м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 38б.

Зняти заборону, яка виникла на підставі іпотечного договору від 07.02.2008р. і зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 6544353 від 07.02.2008р., об’єктом обтяження якої є нежитловий об’єкт РПВН № 10696312, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, будинок 13б.

Зняти заборону, яка виникла на підставі іпотечного договору від 07.02.2008р. і зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 6545839 від 07.02.2008р., об’єктом обтяження якої є комплекс РПВН № 17322060, що знаходиться за адресою Херсонська область, м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 38б.

Зняти заборону, яка виникла на підставі іпотечного договору від 31.12.2009р. і зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 9406873 від 31.12.2009р., об’єктом обтяження якої є нежитловий об’єкт РПВН № 10696312, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, будинок 13б.

Зняти заборону, яка виникла на підставі іпотечного договору від 31.12.2009р. і зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 9406882 від 31.12.2009р., об’єктом обтяження якої є земельна ділянка кадастровий номер 4810136900:05:079:0006, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, земельна ділянка 13-б.

Зняти заборону, яка виникла на підставі іпотечного договору від 27.01.2010р. і зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 9454638 від 27.01.2010р., об’єктом обтяження якої є комплекс РПВН № 17322060, що знаходиться за адресою Херсонська область, м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 38б.

Зняти заборону, яка виникла на підставі додаткового іпотечного договору від 29.01.2010 р. до іпотечного договору № 389 від 07.02.2008р. і зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 9466888 від 29.01.2010р., об’єктом обтяження якої є земельна ділянка з цільовим призначенням для обслуговування виробничих приміщень, площею 8788,00 кв. м, кадастровий номер 4810136900:05:079:0006, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, земельна ділянка 13б.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А, код ЄДРПОУ 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промстан” (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13-Б, код ЄДРПОУ 24786442) суму 2355435,42 грн. основного боргу, 24829,35 грн. державного мита, 228,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимог щодо стягнення витрат на нотаріальне посвідчення іпотечних договорів, витрат на страхування предмету іпотеки та неодержаного прибутку відмовити.

Суддя О.О. Юлдашев