Рішення № 10144903, 07.05.2010, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2-797

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2010 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі Голубятниковій І.А.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення частини аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про повернення частини аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 листопада 1991 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3. Від спільного життя мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року шлюб між ОСОБА_3 та ним було розірвано.

Також, рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року з нього на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше прожитвого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2006р. щомісяця та досягнення дітьми повноліття.

З 22 червня 2007 року він з колишньою дружиною ОСОБА_3 в одній квартирі не мешкають. ОСОБА_3 разом з дітьми виїхала мешкати за адресою: АДРЕСА_3, утворивши нову родину разом з ОСОБА_6.

Надалі, 12 жовтня 2007 року ОСОБА_3 вигнала зі свого місця проживання старшу доньку ОСОБА_4, у зв”язку з чим він був вимушений звернутися до органів опіки та піклування Дніпровського та Заводського районів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та органів міліції. З 12 жовтня 2007 року по теперешній час ОСОБА_4 за своїм бажанням мешкає разом з ним, її батьком.

Сама ж ОСОБА_3 продовжувала проживати разом з молодшою донькою ОСОБА_5 та своїм співмешканцем за адресою: АДРЕСА_3.

Після цього, ОСОБА_3, отримуючи аліменти від позивача, ? частину аліментів витрачала на утримання молодшої доньки ОСОБА_5, а іншу ? частину аліментів на утримання старшої доньки ОСОБА_4 в період з жовтня 2007 року по квітень 2008 року поштовими переказами повертала на адресу позивача, які він отримав у відповідності до квитанцій: за жовтень 2007 р. 155,98 грн., за листопад 2007 р. 254,75 грн., за грудень 2007 р. 254,75 грн., за січень 2008 р. 229,28 грн., за лютий 2008 р. 264,24 грн., за березень 2008 р. 250,00 грн., за квітень 2008 р. 242,00 грн.

Однак. починаючи з травня 2008 року по 3 листопада 2009 року, ОСОБА_3 перестала повертати позивачу частку аліментів для утримання старшої доньки ОСОБА_4, привласнюючи собі аліменти на двох дітей повністю, які за період з 1 травня 2008 року по 3 листопада 2009 року склали 14230,27 грн., хоча у відповідності до викладених обставин ОСОБА_3 повинна була половину аліментів у розмірі 7115,13 грн. будь-яким зручним для неї способом передавати ОСОБА_4 або позивачу на утримання старшої доньки, яка мешкала з позивачем та перебувала на його утриманні.

Крім того, з 12 жовтня 2007 року зі свого боку ОСОБА_3 добровільно не надвала ніякої матеріальної допомоги на утримання старшої доньки ОСОБА_4, яка проживала та проживає на теперешній час з позивачем у справі та знаходась на його утриманні.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 3 листопада 2009 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звеншення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей та врахування при сплаті аліментів переплачені аліменти задоволено частково, а саме: зменшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх доньк : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 з 1/3 на 1/4 частини його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, продовживши стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до поноліття доньки; в решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 14 листопада 2009 року.

На підставі викладеного, просив суд стягнути з ОСОБА_3 і повернути ОСОБА_4 50% аліментів, що сплачувалися ним на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 1 травня 2008 року по 3 листопада 2009 року шляхом внесення 7115,13 грн. на особистий рахунок ОСОБА_4 у відділенні Державного ощадного банку України м. Дніпродзержинська.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь аліменти, які були сплачені ним на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 за період проживання її з ним з 1 травня 2008 року по 12 листопада 2009 року в сумі 7263,72 грн., шляхом внесення їх на особистий рахунок у відділенні Home Credit Bank м. Дніпродзержинська за адресою: 51931, м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, буд. № 40, реквізити банку: ВАТ “ХК Банк”, МФО 307123, код ОКПО 26237202, р/р 29249001, призначення платежу: для поповнення карти № НОМЕР_1 ОСОБА_2, а також судові витрати по справі на загальну суму 192,00 грн., які складаються з: 72,00 грн. судовий збір, 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечувала, зазначивши, що 3 серпня 2007 року ОСОБА_2 навмисно, без її попередження змінив замки на вхідних дверях нашої оселі за адресою: АДРЕСА_2, тим самим залишивши її та неповнолітніх дітей без даху над головою. У зв”язку з зазначеними обставинами вона була вимушена винаймати житло за адресою: АДРЕСА_3. В жовтні 2007 року після сумісного її та ОСОБА_2 рішення старша донька ОСОБА_4 стала мешкати разом з позивечем по справі. Після переїзду старшої доньки до ОСОБА_2, вона особисто перераховувала поштовими переказами ? частину отримуваних аліментів від позивача за рішенням суду ОСОБА_2 за адресою його постійного місця проживання: АДРЕСА_2. В період часу з листопада 2007 року по травень 2008 року нею було відправлено 7 поштових переказів на загальну суму 1651,00 грн., що цілком задовольняло ОСОБА_2, який ніяких невдоволеностей та непорозумінь не виказував. У червні 2008 року під час розмови з старшою донькою ОСОБА_4 вона зясувала, що гроші які вона у добровільному порядку повертає ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, останній витрачає на свої власні потреби. Після цього, відповідачкою та дочкою ОСОБА_4 було прийнято спільне рішення на відкриття банківського рахунку “Копилка детям” № НОМЕР_2 від 3 липня 2008 року у відділенні “ПриватБанку” в м. Дніпродзержинськ. З липня 2008 року по липень 2009 року на вказаний рахунок нею щомісячно перераховувалися грошові кошти в розмірі ? частини від загальної суми аліментів, що вона отримувала від ОСОБА_2. Загальна сума грошових коштів, які знаходилися на рахунку банку, разом з процентами склала 5569,55 грн. Надалі, після набрання рішення суду про стягнення з неї на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 законної сили, вона закривши банківський рахунок, повернула ОСОБА_2 кошти, визначені судовим рішенням. На підставі викладеного, просила суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї на його користь частину аліментів.

Представник відповідача у судовому засіданні повністю підтримала позицію свого довірителя та також просила суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на його користь частину аліментів.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення позивача, відповідача та представника відповідача по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 23 листопада 1991 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3. Від спільного життя мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13-15)

Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. (а.с. 16-17)

Також, рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше прожитвого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2006р. щомісяця та досягнення дітьми повноліття. (а.с. 18-20)

З 22 червня 2007 року ОСОБА_2 з колишньою дружиною ОСОБА_3 в одній квартирі не мешкають. ОСОБА_3 разом з дітьми виїхала мешкати за адресою: АДРЕСА_3, утворивши нову родину разом з ОСОБА_6.. (а.с. 21-23)

Надалі, з 12 жовтня 2007 року старша донька ОСОБА_4 за своїм власним бажанням постійно мешкає з батьком ОСОБА_2.

Сама ж ОСОБА_3 продовжувала проживати разом з молодшою донькою ОСОБА_5 та своїм співмешканцем за адресою: АДРЕСА_3. (а.с. 34, 35)

Після цього, ОСОБА_3, отримуючи аліменти від позивача, ? частину аліментів витрачала на утримання молодшої доньки ОСОБА_5, а іншу ? частину аліментів на утримання старшої доньки ОСОБА_4 в період з жовтня 2007 року по квітень 2008 року поштовими переказами повертала на адресу позивача, які він отримав у відповідності до квитанцій: за жовтень 2007 р. 155,98 грн., за листопад 2007 р. 254,75 грн., за грудень 2007 р. 254,75 грн., за січень 2008 р. 229,28 грн., за лютий 2008 р. 264,24 грн., за березень 2008 р. 250,00 грн., за квітень 2008 р. 242,00 грн. (а.с. 36-39)

Однак, починаючи з травня 2008 року по 3 листопада 2009 року, ОСОБА_3 перестала повертати позивачу частку аліментів для утримання старшої доньки ОСОБА_4, привласнюючи собі аліменти на двох дітей повністю, які за період з 1 травня 2008 року по 3 листопада 2009 року склали 14230,27 грн., хоча у відповідності до викладених обставин ОСОБА_3 повинна була половину аліментів у розмірі 7263,72 грн. будь-яким зручним для неї способом передавати ОСОБА_4 або позивачу на утримання старшої доньки, яка мешкає з позивачем та перебувае на його утриманні, як встановлено в суді, з 12 жовтня 2007 року.

Крім того, з 12 жовтня 2007 року зі свого боку ОСОБА_3 добровільно не надавала ніякої матеріальної допомоги на утримання старшої доньки ОСОБА_4, яка проживала та проживає на теперешній час з позивачем у справі та знаходась на його утриманні.

Зазначене також встановлено рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 4 березня 2009 року, яким визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2 (а.с. 25-26)

Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 3 листопада 2009 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звеншення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей та врахування при сплаті аліментів переплачені аліменти задоволено частково, а саме: зменшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх доньк : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 з 1/3 на 1/4 частини його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, продовживши стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до поноліття доньки; в решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 14 листопада 2009 року. (а.с. 80-81)

Відповідно до вимог ст.. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на імя кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня дитини має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Згідно ч. 2 ст. 186 СК України, у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачки на повернення грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 5291,00 грн., зняті останньою з рахунку в банку, в рахунок повернення ? частини сплачених ОСОБА_2 аліментів за рішенням суду від 28 квітня 2006 року, оскільки зазначені кошти були зараховані в погашення заборгованості по аліментам за рішенням суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. в розмірі ? частини її заробітку, починаючи з 20 жовтня 2008 року.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення частини аліментів є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 179, 186 Сімейного Кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, уроженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, працюючої економістом ТОВ “Квас Беверджиз” на користь ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження за період з 1 травня 2008 року по 12 листопада 2009 року в сумі 7263 (сім тисяч двісті шістдесят три) гривні 72 копійоки, шляхом внесення їх на особистий рахунок у відділенні Home Credit Bank м. Дніпродзержинська за адресою: 51931, м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, буд. № 40, реквізити банку: ВАТ “ХК Банк”, МФО 307123, код ОКПО 26237202, р/р 29249001, призначення платежу: для поповнення карти № НОМЕР_1 ОСОБА_2, а також судові витрати на загальну суму 190 (сто девяносто дві) гривні 00 копійок (з них: 72,00 грн. судовий збір, 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), а всього 7455 (сім тисяч чотириста п”ятдесят пять) гривень 72 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Н.Г.Скользнєва