Рішення № 10144899, 26.05.2010, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2-623

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.

при секретарі - - Голубятниковій І.А.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Новіка С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, вихідної допомоги, компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» з вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, вихідної допомоги, стягнення компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 08 червня 2005 року працював на ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» на посаді технічного директора.

03 серпня 2009 року за наказом № 263 він був звільнений за власним бажанням у звязку з невиконанням підприємством законодавства про працю та умов колективного договору.

Вважає, що при його звільненні відповідачем були порушені його права. За твердженнями ОСОБА_4 у день звільнення йому була видана лише трудова книжка, а належні розрахунки з ним не були проведені.

Крім того, позивач у позові зазначив про те, що Токмацькою міжрайонною прокуратурою Запорізької області були виявлені факти порушення відповідачем норм трудового законодавства в частині приховання факту простою підприємства та невиплати працівникам заробітної плати за час простою.

Під час судового розгляду позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» на свою користь 10847,60 грн заборгованості по заробітній платі; 10015,72 грн заборгованості по заробітній платі за час простою підприємства; 4464,58 грн компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки; 3429,54 грн вихідної допомоги; 61523,60 грн середнього заробітку за весь час затримки згідно до статті 117 КЗпП України; 762,96 грн суми компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням терміну її виплати, а також 1500,00 грн витрат на допомогу адвоката.

Позивач та представник позивача, кожен в окремості, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 10847,60 грн, вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку в сумі 3429,54 грн, компенсації за дні невикористаної відпустки в сумі 4464,58 грн, компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням терміну її виплати в сумі 762,96 грн, витрат на допомогу адвоката в сумі 1500 грн не заперечував. Проти задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою в сумі 10015,72 грн заперечував повністю, а вимогу про стягнення 61523,60 грн середнього заробітку за весь час затримки визнав частково.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 з 08 червня 2005 року працював на ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» на посаді технічного директора. 03 серпня 2009 року за наказом № 263 він був звільнений за власним бажанням у звязку з невиконанням підприємством законодавства про працю та умов колективного договору. (а.с. 15-17)

Згідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та зробити з ним розрахунки в строки визначені законодавством.

Згідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

В матеріалах справи міститься довідка про заборгованість відповідача перед ОСОБА_4 по заробітній платі з жовтня 2008 р. по липень 2009 р. у сумі 14161,00 грн. (а.с. 18)

Представник позивача пояснив, що сума зазначена в довідці, містить в собі компенсацію за невикористану тарифну відпустку у сумі 3313,40 грн. Отже заборгованість по заробітній платі становить 10847,60 грн., що представником відповідача не заперечувалось.

В матеріалах справи знаходяться накази по підприємству (№145 від 30.10.2008 р, №146 від 10 11. 2008 р, №147 від 17.11.2008 р, №148 від 24.11.2008 р, №150 від 01.12.2008 р, №151 від 01.12.2008 р, №152 від 15.12.2008 р, №153 від 15.12.2008 р, №154 від 22.12.2008 р, №155 від 22.12.2008 р, №01 від 12.01.2009 р, №04 від 02.02.2009 р, №09 від 09.02.2009 р, №10 від 16.02.2009 р, №11 від 23.02.2009 р, №12 від 06.03.2009 р, №14 від 10.03.2009 р, №15 від 16.03.2009 р, №17 від 23.03.2009 р, №18 від 30.03.2009 р, №28а від 01.07.2009р) про перенесення робочих днів на вихідні наступних місяців. Відповідачем не надано доказів про відпрацювання перенесених днів за наказами. (а.с. 19-39)

З протесту Токмацької міжрайонної прокуратури Запорізької області № 900 від 18.03.2009 р. вбачається, що наведені дії посадових осіб ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» прокуратурою були визнані такими що суперечать вимогам чинного законодавства. В протесті прокурор виклав вимогу про негайне вжиття заходів щодо нарахування та виплати заробітної плати за час простою. (а.с. 41 )

Отже, з наведених матеріалів, суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу 2/3 посадового окладу за час простою з листопада 2008 року по липень 2009 року. Згідно наданого позивачем розрахунку сума заборгованості по заробітній платі за час простою становить 10015,72 грн. Представник відповідача не надав суду доказів нарахування та виплати позивачу заробітної плати за час простою, а тому ця сума підлягає стягненню.

Згідно до ст. 83 КЗпП України у випадку звільнення працівника йому сплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Суд вважає позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми грошової компенсації за всі невикористані позивачем дні щорічної відпустки розраховану з урахуванням 2/3 окладу за простій підприємства обгрунтованою. Позивачем надано докладний розрахунок суми грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку з урахуванням 2/3 окладу за простій підприємства. Згідно розрахунку ця сума становить 4464,58 грн. (а.с. 9)

Згідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником чи уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП України) працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше трьохмісячного середнього заробітку.

У судовому засідання було зясовано, що позивачу при звільненні вихідна допомога не була виплачена, а тому позовна вимога позивача про її стягнення у сумі 3429,54 грн є обґрунтованою та такою, що базується на нормах Закону і підлягає задоволенню.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення 762,96 грн компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням терміну її виплати також обґрунтованою та такою, що базується на нормах Закону і підлягає задоволенню.

Розрахунок наведеної суми проведено відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року. (а.с. 12-14)

Згідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток з дня його звільнення по день прийняття рішення (з 04.08.2009р по 26.05.2010р). За цей період кількість календарних днів затримки складає 296 днів.

Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів.

Розмір середнього заробітку за термін затримки виплати заробітної плати з 04.08.2009 р по 26.05.2010р становить: 207,85 грн (розмір середньої заробітної плати за день) х 296 днів (кількість днів затримки) = 61523,60 грн.

Твердження відповідача про те, що при розрахунку розміру середнього заробітку за термін затримки множення повинно здійснюватись не на кількість календарних днів, а на кількість робочих днів, суд не приймає до уваги.

Відповідач у запереченнях навів свій варіант розрахунку, однак він не узгоджується з положеннями, які містяться в ч. 2. п. 8 Порядку, а положення ч. 3 п. 8 Порядку взагалі не були взяті до уваги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України звільнені від сплати судового збору позивачі робітники та службовці з позовів про стягнення заробітної плати. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача, таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 910,44 грн.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судові витрати та інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення заробітної плати, у звязку з чим з відповідача слід також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що до витрат, повязаних з розглядом судової справи належать також витрати на правову допомогу, які згідно зі ст. 88 ЦПК України присуджуються на користь сторони, якщо рішення ухвалено на її користь.

Витрати позивача на правову допомогу підтверджуються договором № 48 про надання юридичних послуг та квитанцією від 05 вересня 2009 року на суму 1500 грн, а тому підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі. (а.с. 48-50)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 44, 47, 83, 116, 117 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», яке знаходиться за адресою: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, буд. № 59, р/р 26002020567980 в філії КБ “Фінанси та Кредит” м. Запоріжжя, МФО 313731 код ЄДРПОУ 00231584 на користь ОСОБА_4, який мешкає за адресою: 69002, АДРЕСА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 10847 (десять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 60 копійок; заборгованості по заробітній платі за час простою підприємства в сумі 10015 (десять тисяч пятнадцять) гривень 72 копійок; компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки в сумі 4464 (чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) гривні 58 копійок; вихідну допомогу в сумі 3429 (три тисячі чотириста двадцять девять) гривень 54 копійок; середній заробіток за весь час затримки в сумі 61523 (шістдесят одну тисячу пятсот двадцять три) гривні 60 копійок; компенсацію втрати частини заробітньої плати у звязку з порушенням терміну її виплати в сумі 762 (сімсот шістдесят дві) гривні 96 копійок; витрати на правову допомогу в сумі 1500 (одна тисяча пятсот) гривень 00 копійок, а всього 92344 (девяносто дві тисячі триста сорок чотири) гривні 00 копійки.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», яке знаходиться за адресою: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, буд. № 59, р/р 26002020567980 в філії КБ “Фінанси та Кредит” м. Запоріжжя, МФО 313731 код ЄДРПОУ 00231584 на користь держави державне мито в сумі 910,44 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1030 (одна тисяча тридцять) гривень 44 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження впродовж 10 днів після проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана впродовж 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Н.Г.Скользнєва