Рішення № 10135987, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/22425.05.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт»

про стягнення 52333,83 дол. США

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Маленко О.М. –представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 28 915 дол. США заборгованості за кредитним договором № К/05-97/КД від 20.12.2005, нарахованих та несплачених процентів в сумі 11488, 74 дол. США, пеню за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту у розмірі 364,09 дол. США, штраф за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів в сумі 11566 дол. США, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –523,33 дол. США та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 було порушено провадження у справі № 47/224, розгляд якої було призначено на 15.04.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010 розгляд справи відкладено до 25.05.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2010 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 не було повернуто у повному обсязі після настання строку повернення суму кредиту в розмірі 28915 дол. США та не сплачено проценти за користування кредитом в сумі 11488,74 дол. США, які позивач просив суд стягнути в судовому порядку. Також, за прострочення виконання свого зобов’язання по своєчасному поверненню тіла кредиту та сплати нарахованих процентів, позивач на підставі ч. 5 п. 5.1.4 та п. 6.2 кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 просив суд стягнути з відповідача штраф за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів в сумі 11566 дол. США та пеню за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту у розмірі 364,09 дол. США.

Відповідач в судові засідання 15.04.2010, 25.05.2010 своїх представників –не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду про порушення провадження в справі та відкладення розгляду справи - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань про відкладення розгляду справи –не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеному у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 440417.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази. Які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1.2 Статуту ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»протоколом № 1/02 від 03.02.2010, ВАТ «Міжнародний комерційний банк»перейменовано в ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», яке є правонаступником ВАТ «Міжнародний комерційний банк»(рішення загальних зборів акціонерів протоколом № 40 від 28.01.2008). Згідно рішення загальних зборів акціонерів протоколом № 1/02 від 03.02.2010 на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»перейменовано у ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», яке є правонаступником ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ».

20.12.2005 між ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»,а правонаступником якого вже є позивач - ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», та відповідачем –ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт», як позичальником, було укладено кредитний договір № К/05-97/КД (далі –кредитний договір № К/05-97/КД від 20.12.2005), який підписано представниками сторін і посвідчено їх печатками, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 сторони погодили, що Банк надає позичальнику кредит в сумі 46000 дол. США терміном з 20.12.2005 по 28.02.2007 із сплатою відсотків згідно п. 3.2 договору і за умови виконання п. 4.1 цього договору (п. 1.1), кредитні кошти надаються позичальнику з метою їх використання на поповнення обігових коштів та поточні потреби, шляхом зарахування їх на поточний рахунок № 2600400502 в філії ВАТ «МКБ Київська дирекція», МФО 380151 (п. 1.2), позичальник зобов’язався повернути кредит не пізніше 28.02.2007 (п. 2.1), відсотки за користування кредитними коштами нараховуються щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з першого по останнє число поточного місяця за методом «факт/360», виходячи з відсоткової ставки 16% річних (п. 3.1), позичальник зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, нараховані згідно п. 3.1 останнього робочого дня поточного місяця (п. 3.2), за порушення строків повернення кредиту і сплати відсотків за кредит позичальник зобов’язаний сплачувати Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості (п. 5.1.3. п. 6.2), у випадку допущення простроченої заборгованості за кредитом понад 60 днів стягується штраф у розмірі 40% від суми кредиту (п. 5.1.4).

Відповідно до меморіального валютного ордеру № 3304841 від 20.12.2005, позивачем на рахунок відповідача було перераховано загалом 46000,00 дол. США в якості видачі кредиту згідно кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005.

Як зазначав позивач у позові та підтверджується виписками по особовому рахунку позивальника (відповідача), останнім на виконання умов кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 було здійснено часткове погашення суми кредиту в сумі 17085 дол. США.

08.10.2008 позивачем на адресу відповідач було надіслано вимогу –повідомлення про усунення порушення № 1540/1, в якій Банк вимагав у позичальника погасити прострочену заборгованість по сплаті кредиту за кредитним договором № К/05-97/КД від 20.12.2005 в сумі 28915 дол. США, прострочені відсотки за жовтень 2007 –вересень 2008 в сумі 4703,41 грн., пеню за прострочення сплати відсотків та кредиту, і штраф за невиконання умов кредитного договору.

Як зазначав позивач у позові, заборгованість відповідача на даний час за кредитним договором № К/05-97/КД від 20.12.2005 складає 28 915 дол. США, заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам - 11488, 74 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту - 364,09 дол. США, штраф за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів - 11566 дол. США, що загалом складає 52333 дол. 83 центи, що за курсом НБУ станом на 12.03.2010 становить 417644,88 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005, позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 46000 дол. США терміном з 20.12.2005 по 28.02.2007 із сплатою 16% процентів річних, отримання якого відповідачем підтверджується меморіальним валютним ордером № 3304841 від 20.12.2005, який відповідачем було частково погашено в сумі 17085,00 дол. США.

Але відповідачем в порушення п.п. 2.1, 3.2 кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 та ст.ст. 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України після настання строку виконання зобов’язання по поверненню кредиту, тобто 28.12.2007, не було повернуто суму кредиту в розмірі 28 915 дол. США та не погашено суму нарахованих процентів - 11488, 74 дол. США, і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано.

Судом враховано, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 “Про судове рішення у цивільній справі” передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 25.05.2010 заборгованість в сумі 40403,74 дол. США (сума кредиту - 28 915 дол. США та проценти- 11488, 74 дол. США) за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 792,5500 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 320219,84 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача кредиту в розмірі 28 915 дол. США та суму нарахованих процентів в розмірі 11488, 74 дол. США по кредитному договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 –є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту - 364,09 дол. США, а також штраф за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів - 11566 дол. США.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що п. 5.1.3. п. 6.2 кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 передбачено, що за порушення строків повернення кредиту і сплати відсотків за кредит позичальник (відповідач) зобов’язаний сплачувати Банку (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості, а пунктом 5.1.4 передбачено, що у випадку допущення простроченої заборгованості за кредитом понад 60 днів стягується штраф у розмірі 40% від суми кредиту.

Суд, враховуючи те, що відповідачем в порушення п.п. 2.1, 3.2 кредитного договору № К/05-97/КД від 20.12.2005 та ст.ст. 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України після настання строку виконання зобов’язання по поверненню кредиту, тобто 28.12.2007, не було повернуто суму кредиту в розмірі 28 915 дол. США та не погашено суму нарахованих процентів - 11488, 74 дол. США, тобто відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов’язання перед позивачем по поверненню суми кредиту та сплати нарахованих процентів за його користування, прострочена заборгованості за кредитом складає понад 60 днів, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту, а також штрафу за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів – є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд, перевіривши розрахунок позивача пені за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту, а також розрахунок штрафу за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів в частині сум, строків та ставок нарахування, погоджується з наведеним у позові розрахунком та задовольняє вимоги позивача в цій частині згідно його розрахунку, а саме – пені в розмірі 364,09 дол. США, а штрафу –в розмірі 11566 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на момент винесення рішення складає загалом 94551,93 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню судом у повному обсязі і стягненню з відповідача підлягають: сума заборгованості по кредиту в розмірі 28 915 дол. США, сума нарахованих процентів в розмірі 11488, 74 дол. США, пеню за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту - 364,09 дол. США, а також штраф за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів - 11566 дол. США, а загалом 52333,83 дол. США, що за курсом НБУ станом на 25.05.2010 складає 414771,77 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільного україно-італійського підприємства «Італекспорт»(код ЄДРПОУ 31608257, місцезнаходження: 04071 м. Київ. вул.. Нижній Вал, 41, кв. 90) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»(код ЄДРПОУ 20034231, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4) суму заборгованості по кредиту в розмірі 28 915 (двадцять вісім тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) доларів США, суму нарахованих процентів в розмірі 11488 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) доларів США 74 центи, пеню за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту - 364 (триста шістдесят чотири) доларів США 09 центів, штраф за прострочення заборгованості за кредитом понад 60 днів - 11566 (одинадцять тисяч п’ятсот шістдесят шість) доларів США, а загалом 52333,83 дол. США, що за курсом НБУ станом на 25.05.2010 складає 414771 (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 77 коп., а також витрат по сплаті державного мита - 523 (п’ятсот двадцять три) доларів США 33 центи, що за курсом НБУ станом на 25.05.2010 складає 4147 (чотири тисячі сто сорок сім) грн. 65 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Дата підписання рішення –24.06.2010