Рішення № 10054749, 08.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2010 р. Справа № 37/105-10

вх. № 4564/5-37

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Донець Л.О. за довіреністю № 33-21/301 від 18.01.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків

до ПП "Меблевий Альянс", м. Харків

про стягнення 3 126 651,11 Швейцарських франків (22 324 288,93 грн.) та 672576,81грн.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Меблевий Альянс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 164-мв-ока від 10.11.2004 в сумі 3 126 651 (три мільйони сто двадцять шість тисяч шістсот п’ятдесят один) Швейцарський франк 11 сантимів, що станом на 11.05.2010 за офіційним курсом НБУ становить 22324 288 (двадцять два мільйони триста двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 93 коп. та 672 576 (шістсот сімдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 81 коп. пені.

Запис розгляду судової справи здійснюється на диск CD-R, серійний номер сіс х-06548 за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Позивач, через канцелярію господарського суду 02.06.2010 р. за вх. № 10610, надав копію довіреності на представника, яка господарським судом залучена до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 02.06.2010 р. за вх. № 12364, надав клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що постановою господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р. у справі № Б–39/57-10 ПП “Меблевий Альянс” визнане банкрутом та у відношенні останнього відкрито ліквідаційну процедуру. Посилаючись на ч.1 ст. 79 ГПК України, пп. 54, 55 постанови № 15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року, ст.ст. 23, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідач просив зупинити провадження у справі.

У зв'язку з необхідністю надання представнику позивача часу на ознайомлення з клопотанням представника відповідача про зупинення провадження у справі у судовому засіданні призначеному на 02.06.2010 р. було оголошено перерву на 04.06.2010 р. о 09:30.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 03.06.2010 р. за вх. № 184, надав заяву про призначення колегіального розгляду справи № 37/105-10.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 03.06.2010 р. була задоволена заява представника ПАТ "УкрСиббанк" про призначення колегіального розгляду справи № 37/105-10 та для розгляду справи № 37/105-10 була призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Крестьянінов О.О. та суддя Погорелова О.В.

04.06.2010 р. представник позивача, через канцелярію господарського суду 04.06.2010 р. за вх. № 12589, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання письмових пояснень на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. Дане клопотання господарським судом було задоволено та у судовому засіданні призначеному на 04.06.2010 р. було оголошено перерву на 07.06.2010 р. о 14:30.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 07.06.2010 р. за вх. № 12668, надав клопотання про припинення провадження у справі з посиланням на ст. 1, 2, 80 ГПК України.

У судовому засіданні призначеному на 07.06.2010 р. було оголошено перерву на 08.06.2010 р. о 14:30 у зв'язку з необхідністю витребування від позивача письмових пояснень на клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 07.06.2010 р. за вх. № 12790, надав письмові пояснення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. В наданих письмових поясненнях представник позивача вказував на те, що в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.

Також, представник позивача, через канцелярію господарського суду 08.06.2010 р. за вх. № 12993, надав письмові пояснення на клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі. В наданих письмових поясненнях представник позивача вказував на те, що в задоволенні клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі необхідно відмовити.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 08.06.2010 р. за вх. № 12912, надав клопотання про припинення провадження у справі, яке господарським судом залучається до матеріалів справи. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказував на те, що на теперішній час ліквідаційної комісії (ліквідатора) взагалі не існує, а тому відповідно до ч.6 ст. 80 ГПК України розгляд справи підлягає припиненню.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 12364 від 02.06.2010 р.) вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки порушення провадження у справі про банкрутство відповідача жодним чином не перешкоджає розгляду даної справи по суті. При цьому суд зазначає, що з матеріалів справи та поданих суду документів, порушення провадження у справі про банкрутство відповідача мало місце після звернення ПАТ “УкрСиббанк” з позовом до відповідача та відповідно порушення позовного провадження, що свідчить про неможливість застосування наслідків ст. 79 ГПК України відповідно пп. 54, 55 постанови № 15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року. Відповідно до пп. 54 постанови № 15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження і роз’яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачене саме оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, з яким зазначене роз’яснення і пов’язує зупинення провадження у справі. Натомість відповідачем надані докази публікації оголошення про визнання боржника банкрутом у відповідності до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що не є підставою для зупинення провадження у справі.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі (вх. № 12668 від 07.06.2010 р.), вважав за необхідне в його задоволенні відмовити у зв'язку з наступним. Посилання відповідача на відсутність предмету спору є необґрунтованим, оскільки у відповідності до ч.5 ст. 112 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 61 Господарського кодексу України встановлюється місячний строк для звернення до суду з позовом після невизнання, повної чи часткової відмови ліквідаційною комісією у задоволенні вимог кредиторів. В противному випадку, тобто у випадку не звернення до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено - такі вимоги будуть вважатися погашеними. Зважаючи на наявність факту відмови у визнанні кредиторських вимог позивача, що підтверджується листом відповідача № 17 від 29.03.2010, відповідно до якого відповідач не визнає вимог позивача, викладених в заяві позивача № 30-12/3807 від 15.03.2010. Доводи відповідача про факт визнання вимог позивача листом № 12 від 14.04.2010 року не можуть бути прийняті судом, оскільки дані вимоги не були визнані відповідачем у визначений законом місячний термін. Про сплив місячного терміну свідчить наявний в матеріалах справи опис вкладення від 18.05.2010 року. Тобто листи, які були направлені позивачу, на які посилається відповідач були направлені після спливу місячного терміну, що свідчить про той факт, що вимоги позивача не були визнані відповідачем в визначеному законодавством порядку врегулювання спору. Крім того, прийняття рішення власником боржника про припинення боржника шляхом ліквідації не звільняє останнього від виконання взятих на себе зобов’язань та не позбавляє кредиторів боржника права звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі (вх. № 12912 від 08.06.2010 р.), вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів ліквідації підприємства відповідача та виключення його з ЄДРПОУ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

10.11.2004 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (змінено назву на Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”) та Приватним Підприємством «Євро-Альянс» було укладено кредитний договір № 164-мв-ока (11413533000), відповідно до умов якого позивачем було надано позичальнику грошові кошти в сумі 2 996 813,19 швейцарських франків. За використання кредитними коштами позичальник мав сплатити Банку 7,5% річних за період з 01.11.2009 по 28.02.2010, а за користування кредитними коштами починаючи з 01.03.2010 сплатити позивачу відсотки у розмірі 8,99 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, в журналі “Бюлетень державної реєстрації ” № 143 (3) 2010 рік, що є офіційним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, опубліковано оголошення про ліквідацію приватного підприємства "Євро-Альянс" та відкриття ліквідаційної процедури на підставі рішення засновників від 22.01.2010 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 29.01.2010 року. Таким чином, фінансовий стан позичальника став таким що погіршився у зв’язку з тим, що 22.01.2010 розпочато процедуру ліквідації ПП «Євро-Альянс».

Як слідує з матеріалів справи, та Згідно із положенням розділу № 5 Кредитного договору у випадку погіршення фінансового стану Позичальнику, банк може змінити термін повернення кредиту та плати за кредит та плати за кредит в сторону зменшення в порядку визначеному в розділі 11 цього договору № 164-мв-ока від 10.11.2004 року. Згідно вищезазначеного договору, у випадку настання обставин, що передбачені п. п. 2.2., 2.4, 4.5, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.11, 5.12, 5.13, 7.4, 9.2 договору № 164-мв-ока від 10.11.2004 року Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п. 1.2.2. договору. При цьому, згідно тексту договору - термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит – обов’язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку Позичальник зобов'язується достроково повернути кредит та плату за кредит в повному обсязі. При цьому, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів.

Як було встановлено господарським судом, 17.03.2010 р. Банком на адресу Позичальника ПП «Євро-Альянс», в порядку розділу 11 кредитного договору було направлено вимогу, яка була отримана позичальником ПП «Євро-Альянс» 18.03.2010, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи позичальником не виконано своїх зобов’язань по кредитному договору по поверненню коштів.

Як зазначено в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором № 164-мв-ока від 10.11.2004 року між Позивачем та відповідачем, Приватним Підприємством «Меблевий Альянс», було укладено договір поруки №164/3-мв-пор від 10.11.2004 року.

Крім того, 10.11.2004 року між позивачем та ПП «Меблевий Альянс» було укладено договір застави № 164-мв-озо/тов.

Як зазначено у п.1.1 договору поруки, ПП «Меблевий Альянс зобов'язався відповідати перед Позивачем за виконання ПП «Євро-Альянс» його зобов’язань, що виникли із Кредитного договору № 164-мв-ока від 10.11.2004 року в повному обсязі. Відповідальність Відповідача та Позичальника є солідарною у відповідності до п.1.4. договору Поруки.

Згідно п. 2.2. укладеного Договору поруки, у випадку невиконання Позичальником його зобов'язань за Кредитним договором, Позивач має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Відповідача, які є обов’язковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги, при цьому строк виконання зобов’язань Відповідачем настав, про що свідчить факт направлення Позивачем вимоги відповідачу.

Дослідженням матеріалів справи також встановлено, що 09 лютого 2010 року в журналі “Бюлетень державної реєстрації” № 143 (3), що є офіційним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, опубліковано оголошення про ліквідацію Приватного підприємства "Меблевий Альянс" та відкриття ліквідаційної процедури на підставі рішення засновників від 22.01.2010 що зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 29.01.2010 року.

Як вже було встановлено вище, позивачем, на виконання вимог ст. ст. 60, 61 ГК України, та ст. 111, 112 ЦК України 16.03.2010р. на адресу Відповідача було направлено заяву про визнання кредитором № 30-12/3844 від 16.03.2010 та отримана Відповідачем 17.03.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням. Отже, станом на 18.03.2010 термін повернення суми за кредитним договором встановлено таким, що настав достроково.

19.04.2010 Позивачем було отримано лист Відповідача від 09.04.2010 р. (зі штампом поштової установи від 14.04.2010 р.), за яким Відповідач не визнає жодної вимоги Позивача.

Виходячи з системного аналізу норм Господарського та Цивільного кодексів України господарський суд приходить висновку про правомірність звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення грошових коштів, оскільки всі передбачені законом заходи врегулювання спору було вичерпано, та про необхідність задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору укладеного між Позивачем та Позичальником, сторони крім іншого, встановили, що за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової подвійної ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення. Включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

На підставі вищенаведеного, не відповідають дійсності доводи відповідача про відсутність порушених прав АТ «УкрСиббанк», оскільки безпосереднє порушення права (інтересу) позивача вбачається з наданих суду документів, що підтверджують факт заборгованості відповідача перед позивачем, а саме: кредитний договір № 164-мв-ока від 10.11.2004 року та договір поруки №164/3-мв-пор від 10.11.2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 11.05.2010 заборгованість Відповідача за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, комісії та пені, становить 3 126 651 (три мільйони сто двадцять шість тисяч шістсот п’ятдесят один) Швейцарський франк 11 сантимів, що станом на 11.05.2010 за офіційним курсом НБУ становить 22 324 288 (двадцять два мільйони триста двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 93 коп. та 672 576 (шістсот сімдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 81 коп., з яких:

2996 813,19 Швейцарських франка – кредитна заборгованість;

129 837,92 Швейцарських франка – заборгованість зі сплати процентів;

652 458,02 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

20118,79 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості зі сплати процентів за кредитом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі, як від усіх боржників так і від будь-кого з них окремо.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на вищевикладене та враховуючи той факт, що відповідно до умов кредитного договору сторони встановили, що за порушення Позичальником термінів погашення грошових зобов’язань, передбачених договором, Банк має право вимагати від Позичальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової подвійної ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 553, 554, 611, 626, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 79, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія–

ВИРІШИЛА:

В задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі (вх. № 12668 від 07.06.2010 р.) відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі (вх. № 12912 від 08.06.2010 р.) відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Меблевий Альянс» (61003, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, майдан Рози Люксембург, буд. 2, код ЄДРПОУ 31926182) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр-т Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750, рах № 29090000000113, МФО 351005, одержувач АТ «УкрСиббанк») заборгованість за кредитним договором № 164-мв-ока від 10.11.2004 в сумі 3 126 651 (три мільйони сто двадцять шість тисяч шістсот п’ятдесят один) Швейцарський франк 11 сантимів, що станом на 11.05.2010 за офіційним курсом НБУ становить 22324 288 (двадцять два мільйони триста двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 93 коп. та 672 576 (шістсот сімдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 81 коп. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства «Меблевий Альянс» (61003, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, майдан Рози Люксембург, буд. 2, код ЄДРПОУ 31926182) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр-т Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750, рах № 29090000000113, МФО 351005, одержувач АТ «УкрСиббанк») 3571,43 Швейцарських франка державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Рішення підписано 10.06.2010 р.