Рішення № 10054753, 08.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2010 р. Справа № 64/149-10

вх. № 3450/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Устинов В.В. за довіреністю №01/10 від 27.04.2010р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "Кримцемент", м. Київ;

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків;

про стягнення 11014,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Кримцемент" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №407/04-10 від 01.04.2010р.), в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" заборгованість у розмірі 11014,85грн.; стягнути з відповідача витрати пов"язані зі сплатою державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачу на підставі договору №18/04-09 від 02.04.2009р., що був укладений між сторонами, було поставлено товар, а відповідач, в порушення умов договору, не сплатив своєчасно та в повному обсязі вартість поставленого товару.

Ухвалою господарського суду харківської області від 16 квітня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

11 травня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області документи для долучення до матеріалів справи (довідка вих. №781/04-10 від 29.04.2010р.).

11 травня до канцелярії господарського суду Харківської області відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2010р. розгляд справи був відкладений на 25.05.2010р.

25 травня 2010 року відповідач надав до канцелярії господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву (вх. №11507) та документи для долучення до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що визнає позовні вимоги у розмірі 7011,68грн., в частині заявлених до стягнення 4003,17грн. - заперечує, посилаючись на те, що товар на вказану суму не реалізований, а обов"язок оплати товару виникає після факту реалізації товару кінцевому споживачеві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2010р. розгляд справи був відкладений на 08.06.2010р.

26 травня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області супровідним листом (вих. №932/05-10 від 19.05.2010р.) документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 16 квітня 2010 року.

08 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду пояснення (вх.№12963), в яких вказує на те, що, відповідно до п.7.7. договору, відповідач повинен сплатити вартість реалізованого у відповідному періоді товару два рази у поточному місяці, однак, п.10.1. договору встановлено, що строк дії договору закінчується 02 квітня 2010 року, але закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов"язань, що виникли протягом його дії. Позивач вказує, що посилання відповідача на те, що його обов"язок по сплаті вартості товару в розмірі 4003,17грн. ще не виник, у зв"язку з тим, що вказана частина товару ним ще не реалізована є необгрунтованими і, відповідно, відповідач повинен сплатити вартість отриманого товару, незважаючи на те, реалізовано ним товар іншим особам чи ні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причини невяки у судове засідання не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Дочірнім підприємством "Кримцемент" (позивач) та Закритим акціонерним товариством "Техноімпекс" (відповідач) 02 квітня 2009 року був укладений договір поставки № 18/0-09. Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця (відповідач), а покупець зобов"язався приймати у власність та оплачувати його на умовах даного договору.

На виконання умов договору відповідачу була здійснена поставка сухих будівельних сумішей "ЕКОМІХ" на загальну суму 21278,01 грн., а відповідач прийняв відповідний товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме накладними № Б/09-488 від 18.05.2009р. та № Б/09-489 від 18.05.2010р. та довіреностями до них.

Згідно з п. 7.7. договору, відповідач повинен сплатити вартість реалізованого у відповідному періоді Товару два рази у поточному місяці. Проте, відповідач сплатив суму вартості товару лише частково, у суми 10263,16 грн., що підтверджується виписками банку.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений згідно з договором товар становить 11014,85грн.

Посилання відповідача на пункт договору (п.11.2.), яким встановлюється перелік обставин з яких покупець може повернути постачальнику товар є безпідставними з наступних підстав.

В матеріалах справи міститься лист (вих.№148 від 07.05.2010р.), в якому відповідач пропонує позивачу направити свого повноважного представника для звірки та отримання залишків нереалізованого товару, посилаючись на п.11.1. договору. Проте, підстави для повернення нереалізованого товару встановлені у п.11.2. договору, відповідно до якого: за згодою сторін покупцеві надається право повернути товар постачальникові у таких випадках:

- неходовий товар (товар, який попри очікування покупця не був реалізований через його торгівельну мережу протягом 90 днів);

- окрема письмова угода між сторонами;

- під час перевірки товари виявилися неякісними;

- необхідність оновлення асортименту.

Враховуючи вищевикладене, пропозиція відповідача позивачу щодо повернення товару є безпідставною та такою, що не відповідає умовам договору, оскільки окремої письмової угоди між сторонами на повернення товару укладено не було й не було такої угоди надано і до матеріалів справи; не було й заявлене про те, що під час перевірки товари виявилися неякісними; строк у 90 днів для повернення товару як неходового закінчився 16 серпня 2009 року (товар був поставлений 18 травня 2010 року); посилань відповідача на необхідність оновлення асотрименту матеріали справи також не містять. Окрім того, відповідач запропонував повернути позивачу нереалізований товар у листі (вих.№148) від 07.05.2010р., тобто після звернення позивачем з позовною заявою до суду (вих.№407/04-10 від 01.04.2010р.), що надає підстави вважати, що відповідна пропозиція щодо повернення товару виникла не з підстав вказаних у договорі.

Натомість посилання позивача у поясненях від 08 червня 2010 року на те, що, відповідно до п.7.7. договору, відповідач повинен сплатити вартість реалізованого у відповідному періоді товару два рази у поточному місяці, однак, п.10.1. договору встановлено, що строк дії договору закінчується 02 квітня 2010 року, але закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов"язань, що виникли протягом його дії, є обгрунтованими та правомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до п. 7.8. договору відповідачу було надіслано лист № 206/03-10 від 02.03.2010 р., з вимогою про надання звіту про реалізацію товару та акт звірки взаєморозрахунків. Одночасно було надіслано лист № 205/03-10 від 02.03.2010 р. з вимогою сплатити у 7-миденний строк заборгованість. Однак вказані вимоги виконані не були.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11014,85грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 914, п/р 260003223 в ВАТ„Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 31799372) на користь Дочірнього підприємства "Кримцемент" (04070, м. Київ, Контрактова пл.9, п/р 2600330031 в Акціонерному банку "Діамант" м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 30860346, Свідоцтво № 38296816, ІПН 308603426562) суму основного боргу у розмірі 11014,85грн.; 110,15грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 10 червня 2010 року.