Рішення № 10039206, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10                                                                                           Справа№ 30/39

за позовом: ПАТ „Піреус Банк МКБ”, м.Київ

до відповідача: ТзОВ „Рубікон Трейд”, м.Львів

про стягнення 6 333 215,24 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – Гелей Ю.Р.

від відповідача – н/з

Суть спору:

Позов заявлено публічним акціонерним товарисовм „Піреус Банк МКБ”, м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Рубікон Трейд”, м.Львів про стягнення 6 333 215,24 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.04.2010р.

13.04.2010р., 06.05.2010р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з”явивя, позов просить задоволити.

          Представник відповідача явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач значиться в ЄДР за адресою, вказаній у позовній заяві.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

26.12.2007р. між ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ПАТ „Піреус Банк МКБ»(кредитодавець) та ТзОВ »Рубікон Трейд” (позичальник) укладено кредитний договір № 00403-СL, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 2400000,00 грн. з терміном користування з 26.12.2007р. по 17.11.2014р. Згідно з додатковим договором №1 від 30.01.2008р. про внесення змін і доповнень до кредитного договору, кредитодавець збільшив позичальнику суму кредиту до 4900000,00 грн. з процентною ставкою 19% річних.

Відповідно до п.1.2 договору, кредит надавався на купівлю земельної діялнки, шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника.

В забезпеченння своєчасного і повного виконання зобов»язань позичальника за кредитним договором, в заставу банку, передано земельну ділянку площею 17,5 га, вартість якої становить 2400000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов”язання по кредитному договору виконав своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером ( в матеріалах справи).

Однак, позичальник свої зобов”язання по договору належним чином не виконує, у зв”язку з чим станом на 09.02.2010р. у позичальника виникла заборгованість, а саме: 4900000, 00 грн. заборгованість за кредитним договором, заборгованість за відсотками –1264498,56 грн, штраф за порушення п.5.1.2 договору в сумі 30000,00 грн., штраф за порушення п. 5.1.11 договору в сумі 5000,00 грн., що підтверджено довідкою від 06.05.2010р. про стан заборгованості.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 6.2 кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення сум кредиту, сплату процентів за користування кредитом, позичальник сплачує пеню, яка згідно поданого розрахунку становить 22316,68 грн.

Внаслідок порушення відповідачем вимог п.3.3.5 договору іпотеки, згідно з яким іпотекодавець зобов»язувався не розпоряджатись, в тому числі не передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку без письмової згоди іпотеко держателя та в силу п.4.2 договору іпотеки, відповідач зобов»язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 5% від вартості предмета іпотеки, а саме 106400,00 грн.

Відповідно до вимог п.8.1 кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за кредитним договором, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем будь-яких зобов»язань за кредитним договором та/або договором іпотеки.

Направлена позивачем претензія №74 від 10.02.2010р. про погашення заборгованості, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника становить 6333215,24 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 526, 627, 638, 639, 1054 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон Трейд», м.Львів, вул. Каховська, 34 (п/р 26001023100085 у ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, код ЄДРПОУ 34768698) на користь публічного акціонерного товариства „Піреус Банк МКБ”, м.Київ, Контрактова площа,4 (р. №29094001990038 у ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, код ЄДРПОУ 20034231) - 6333215,24 грн. заборгованості, 25500,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя