Ухвала суду № 100147371, 06.10.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5695/21

Провадження № 2/0182/2764/2021

У Х В А Л А

Іменем України

06.10.2021 року Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибакова В.В., розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Ідея Банк» про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 31.08.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відкрито провадження по справі.

21.09.2021 року від відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшло клопотання про залишення вказаної позовної заяви без руху. В обґрунтування клопотання посилається на те, що не погоджується з доводами представника позивача щодо звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки з аналізу положень цього закону вбачається, що від сплати судового збору звільняються споживачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів. Натомість предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та на дані правовідносини норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються, тому посилання представника позивача на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними. Враховуючи викладене, вважають, що позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908,00 грн. З цих підстав Акціонерне товариство «Ідея Банк», керуючись ч. 11 ст. 187 ЦПК України, просить суд залишити без руху дану позовну заяву.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилався на те, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню стосується кредитних правовідносин. Тому у випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Таку позицію висловив у своїй Постанові Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.02.2020 року по справі № 643/2870/18.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» визначено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним з видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.

При цьому нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному у статтях 1, 9 Закону «Про нотаріат».

При стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Саме така позиція міститься у Постанові Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.02.2020 року по справі № 643/2870/18.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що судом під час вирішення питання про відкриття провадження, не було встановлено обставин, які б перешкоджали прийняти справу до розгляду та відкрити провадження по справі, в тому числі й обставин, які б були підставою для залишення позову без руху, тому суд вважає, що клопотання відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» про залишення позову без руху слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.259,260,263 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Ідея Банк» у задоволенні клопотання про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Рибакова