Рішення № 10006770, 17.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.10 Справа № 5/65/10

Суддя

За позовом: Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” в особі Регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 66)

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1)

про стягнення 142 017,91 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача: Чорна О.С., довіреність б/н від 28.10.2009 р.

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №854 від 26.04.2010 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.02.2010 р. Публічне акціонерне товариство “ОТП Банк” в особі Регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р. у сумі 143 381,52 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2010 р. порушено провадження у справі № 5/65/10, розгляд якої призначено на 17.03.2010 р. Також, даною ухвалою позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання № 200-04/535 від 15.02.2010 р. про застосування заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні від 17.03.2010 р. судом оголошено перерву до 09.04.2010 р.

Ухвалою суду від 09.04.2010 р. в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. строк вирішення спору у справі № 5/65/10 продовжено на один місяць до 17.05.2010 р. Ухвалою суду від 09.04.2010 р. розгляд справи відкладено на 12.05.2010 р. У судовому засіданні від 12.05.2010 р. судом оголошено перерву до 17.05.2010 р.

У судовому засіданні 17.05.2010 р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 17.05.2010 р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 06.08.2008 р. між ЗАТ “ОТП Банк” (правонаступником якого є АТ “ОТП Банк”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008. Згідно з кредитними заявками від 06.08.2008 р., 28.08.2008 р., позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу в сумі 125 000,00 грн.

У звязку з невиконання відповідачем своїх зобовязань за даним договором виникла заборгованість у сумі 143 381,52 грн., з них 125 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 16 938,37 грн. сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 10.03.2009 р. по 04.10.2009 р., 1 443,15 грн. нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобовязань за період з 06.02.2009 р. по 26.03.2009 р. відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору.

Керуючись статтями 22, 509, 526, 536, 549, 610-612, 1049 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230, 231, 345 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову пояснюючи це тим, що позивач для того щоб стягнути всю суму з Відповідача повинен спершу у позові поставити питання про розірвання Договору, а потім про стягнення всієї суми. Досудове повідомлення про дострокову сплату заборгованості є лише підставою для розірвання договору у судовому порядку, але само по собі не розриває Договір. Пунктом 1.10.3. передбачений порядок одностороннього розірвання Договору у випадку невиконання Позичальником Боргових зобов'язань понад 38 (тридцять вісім) календарних днів, шляхом направлення на поштову адресу Позичальника відповідного листа. Позивачем на адресу Відповідача не було направлено відповідного листа про односторонню відмову від виконання Договору, тому на момент розгляду справи він не є розірваним, а у Позивача немає підстав для стягнення всієї суми за тілом кредиту.

Також, представник відповідача вважає, що з моменту отримання досудової вимоги №22-2/66599 від 24.02.2009 р. та спливу строку у тридцять днів Договір є розірваним. Таким чином, нарахування та стягнення відсотків за користування кредитом після дострокового розірвання Договору є неможливим.

Щодо нарахування позивачем пені за неналежне виконання боргових зобовязань за період з 06.02.2009 р. по 26.03.2009 р. відповідач вказує, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачений спеціальний термін позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені), тобто позивачем порушено термін позовної давності. Представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2008 р. між ЗАТ “ОТП Банк” (правонаступником якого є АТ “ОТП Банк”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008.

Відповідно до п. 1 Частини № 1 даний договір складається з 2 частин, які нероздільно повязані між собою.

Пунктом 1.1. Частини № 2 Кредитного договору в порядку передбаченому цим договором Банк надає Позичальнику Кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії в розмірі, що не перевищує ліміт Кредитної лінії, визначений в Частині № 1 цього Договору, а Позичальник приймає Кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі.

Згідно з пунктом 2 Частини № 1 банк встановлює позичальнику кредитну лінію, а позичальник використовує її на наступних умовах:

Ліміт кредитної лінії125 000,00 (сто двадцять пять тисяч) гривень

Валюта кредитуГривня

Цільове використання кредитуФінансування поточної діяльності позичальника

Річна база нарахування процентів365 (триста шістдесят пять) календарних днів у році

Строк дії кредитної лініїДо “04” серпня 2017 року (включно)

Строк дії ліміту кредитної лініїДо “05” серпня 2011 року (включно)

День сплати процентів“06” (шостого) числа кожного календарного місяця

Поточний рахунокНОМЕР_2

Транзитний рахунок29094002900203

Відповідно до п. 3 Частини № 1 договору сторони наступним домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись:

Фіксована процентна ставкаНе застосовуєтьсяПлаваюча процентна ставкаФіксований відсоток + FIDR

Фіксований відсоток6 % (шість відсотків) річних

FIDRПроцентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR на сайті банку www.otpbank.com.ua, а також в приміщенні банку (як в головному офісі так і в інших установах банку), на інформативних стендах. На момент укладання цього

договору FIDR становить 14 % (чотирнадцять відсотків) річних. Згідно з п. 1.7.1. Частини № 2 банк здійснює видачу кредиту позичальнику траншами протягом 35 (тридцяти пяти) календарних місяців строку дії ліміту кредитної лінії, якщо інше не передбачено цим договором. Про цьому, строк дії ліміту кредитної лінії починає свій перебіг з першого календарного дня строку дії ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.7.3. Частини № 2 договору кредит надається на поточний рахунок однією сумою чи траншами згідно з кредитними заявками позичальника, які надаються позичальником до банку не пізніше 3(трьох) банківських днів до дня передбачуваної дати надання траншу.

Пунктом 1.7.4. передбачено, що після надання банку кредитної заявки, позичальник зобовязаний прийняти суму траншу, відповідно до такої кредитної заявки.

Згідно з п. 1.10.1 Частини № 2 договору незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому, або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за цим договором (в тому числі але не виключно встановлених п.п. 2.3. та ст. 3 цього договору), а також невиконання позичальником чи/та майновим поручителем, чи/та поручителем будь-яких умов документів забезпечення, а також у випадку предявлення третіми особами будь-яких претензій відносно предмету застави, а також у випадку втрати дійсності установчими документами позичальника та/чи майнового поручителя, та/чи поручителя. При цьому, виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги.

Відповідно до п. 4.1.1. Частини № 2 договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за довогором про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р. Згідно з кредитними заявками від 06.08.2008 р. №1 на суму 100 000,00 грн., від 28.08.2008 р. №2 на суму 25 000,00 грн. позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу на загальну суму 125 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №1 від 06.08.2008 року, №3 від 28.08.2008 року.

Відповідач взяті на себе зобовязання за довогором про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р. належним чином не виконав, своєчасно суму кредиту та відсотки за користування кредитом не погашав.

У звязку з порушенням відповідачем п.1.1. договору, позивач надав відповідачу досудову вимогу від 24.02.2009 р. за вих. №22-2/66599 про погашення заборгованості за кредитним договором (п. 1.10.1 договору) в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня одержання цієї вимоги. Фізична особа підприємець ОСОБА_1 отримав вказану вимогу 02.06.2009 р.

Однак, на дату подачі позовної заяви - 17.02.2010 р. заборгованість відповідача не погашена, сума кредиту та відсотки не сплачені.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

У звязку із невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків АТ “ОТП Банк” був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обовязкову силу для сторін. Будучи повязаними взаємними правами та обовязками (зобовязаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобовязання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачений обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання за довогором про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р., а ФОП ОСОБА_1 (відповідач) фактично отримав грошові кошти в сумі 125 000,00 грн.

Станом на 17.05.2010 р. позивачем нарахована заборгованість відповідача за договором про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р.:

-125 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту;

-16 938,37 грн. сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 10.03.2009 р. по 04.10.2009 р.

Відповідачем порушені вимоги п. 1.1. Частини №2, п.3 Частини №1 договору тому, сума у розмірі 141 938,37 грн. підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Щодо розрахунку позивача відповідно до п. 4.1.1 Частини № 2 договору пеня за неналежне виконання боргових зобовязань за період з 06.02.2009 р. по 26.03.2009 р. у сумі 1 443,15 грн., не відповідає вимогам законодавства.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтями 224, 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, позивач розрахував суму пені починаючи з 06.02.2009 р., а з позовом до суду звернувся 17.02.2010 р. таким чином, пропустивши термін позовної давності.

Розрахований позивачем розмір пені становить 1 443,15 грн.

Однак, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність здійснити власний перерахунок пені.

Відповідно до розрахунку суду сума пені за період з 17.02.2009 р. по 26.03.2009 р. складає 79,54 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 79,54 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягаю частковому задоволенню. Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки є необгрунтованими та документально не підтвердженими. Договір про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р., не розірваний, тобто він є дійсним.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 142 017,91 грн., з них:

- 125 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту;

- 16 938,37 грн. сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 10.03.2009 р. по 04.10.2009 р.;

- 79,54 грн. - пеня за неналежне виконання боргових зобовязань за період з 17.02.2009 р. по 26.03.2009 р.

Доказів виконання взятих на себе зобовязань за договором про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р. у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У звязку з тим, що спір доведений до суду з вини відповідача, судові витрати покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” в особі Регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 66; р/р № 29090002900203 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за договором про надання кредитної лінії №CrL-SME203/363/2008 від 06.08.2008 р. за тілом кредиту у сумі 125 000 (сто двадцять пять тисяч) грн. 00 коп., за нарахованими відсотками у сумі 16 938 (шістнадцять тисяч девятсот тридцять вісім) грн. 37 коп., пені у сумі 79 (сімдесят девять) грн. 54 коп. Видати наказ.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” в особі Регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 66; р/р № 29090002900203 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166) 1 433 (одна тисяча чотириста тридцять три) грн. 82 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 31.05.2010 р.