Рішення № 99999971, 21.09.2021, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/373/21 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши в судовому засіданні заяву представника Дочірнього підприємства “Лугове” від 23.07.2021 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агат Агро М”,

вул. Центральна, буд. 32, с. Борівка, Макарівський район, Київська область, 08023

до відповідача: Дочірнього підприємства “Лугове”,

вул. Прокопа Гацька, буд 26, с. Олбин, Козелецький район, Чернігівська область, 17040

про стягнення 2485719,60 грн;

Представники сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув;

21.07.2021 Господарським судом Чернігівської області ухвалено рішення по справі № 927/373/21 про часткове задоволення позову та стягнення з Дочірнього підприємства «Лугове» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Агро М» 190719,60 грн штрафу та 2860,79 грн судового збору. В решті позову про стягнення 2295000 грн – відмовлено.

26.07.2021 до Господарського суду Чернігівської області від представника Дочірнього підприємства “Лугове” адвоката Онопко В.О. надійшла заява від 23.07.2021 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 927/373/21 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Агро М» на користь Дочірнього підприємства «Лугове» судові витрати у розмірі 46 163,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення на 30.07.2021.

У судовому засіданні 30.07.2021 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення на 06.09.2021.

Розпорядженням в.о. керівника апарату № 02/01/21/21 від 06.09.2021 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 927/373/21» призначено повторний автоматизований розподіл заяви по справі № 927/373/21, підстава: п.6 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2020 та перебування судді Федоренко Ю.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 927/373/21 призначено суддю Ноувен М.П.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2021 судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 927/373/21 призначено на 15.09.2021.

У судовому засіданні 15.09.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.09.2021.

У судовому засіданні 21.09.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування своїх вимог та на підтвердження факту надання правничої допомоги відповідач надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Онопко В.О. та акт про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021.

Позивачем надані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої останній заперечує проти стягнення 46 163,69 грн правничої допомоги та зазначає наступне:

відповідачем ні в заяві, ні в акті не конкретизовано обсягу витраченого часу на виконання вказаних послуг, натомість наведено лише загальний перелік послуг, з якого неможливо встановити ані ціни кожної окремо наданої послуги адвокатом клієнту, ані проміжку часу, коли надавалась така послуга;

адвокатом не надано доказів оплати Клієнтом витрат на відрядження, що чітко передбачено умовами Договору, відповідно, така послуга не підлягає розподілу між сторонами, оскільки відсутні відповідні докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат;

додатковою угодою № 2 від 11.06.2021 сторони збільшили розмір гонорару до 50 000 грн, при цьому визначили, що справа № 927/373/21 є складною та такою, що потребує додаткового часту та, відповідно, більшого обсягу послуг, що мають бути надані Адвокатом. При цьому матеріали справи не містять доказів складності справи (а саме відсутні клопотання адвоката про призначення колегіального розгляду справи, про призначення експертизи, огляду доказів, виклику та допиту свідків, а також інших дій, які б могли ускладнити розгляд справи);

Адвокатом подавались клопотання «технічного характеру», які не є процесуальними документами та які не потребують значного часу для їх написання та спеціальних знань, зокрема: клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, клопотання про відкладення судового засідання, що може свідчити про свідоме затягування Адвокатом розгляду справи з метою збільшення розміру гонорару;

для кваліфікованого юриста даний спір є справою незначної складності та відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із стягненням заборгованості, а спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України;

подані до справи відзив на позов та заперечення на відзив є документами, що мають ідентичний зміст, що свідчить про те, що Адвокатом не було витрачено додаткового часу на дослідження, аналіз або формування правової позиції, яка б хоч чимось відрізнялась від правової позиції, що вже раніше була викладена у відзиві на позов.

Заперечення позивача прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

01.09.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що вартість наданих послуг підтверджуються необхідними доказами, які долучені до матеріалів справи.

При цьому, у додаткових поясненнях зазначено, що гонорар адвоката встановлений у фіксованому розмірі і не потребує детального опису.

Щодо заперечень позивача відповідач зазначає, що зміст останніх свідчить про те, що позивачем фактично заперечується не обсяг заявлених судових витрат на предмет їх співмірності та обґрунтованості, а фактично зводяться до того, що заявлена сума витрат не підтверджується поданими до заяви документами.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат.

Суд прийняв пояснення до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.09.2021 представником позивача подано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами з урахуванням заперечень позивача.

Суд прийняв клопотання до розгляду та долучив до матеріалів справи.

21.09.2021 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній просив суд задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.

Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет та підстави заяви, до обставин, які є предметом доказування належать: наявність правових підстав для стягнення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, доведеність зазначених сум витрат.

В якості доказів на понесення судових витрат позивачем надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2021, додаткової угоди № 1 від 14.05.2021, додаткової угоди № 2 від 11.06.2021, акт про надання правової (правничої допомоги) від 22.07.2021.

Обставини встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно правове обґрунтування.

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала на розгляді справа № 927/373/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Агро М» до Дочірнього підприємства «Лугове» про стягнення 2 485 719,60 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2021 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ДП «Лугове» на користь ТОВ «Агат Агро М» 190 719,60 грн штрафу, 2 860,79 грн судового збору. В решті позову в частині стягнення 2 295 000 грн в позові відмовлено.

14.05.2021 між адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною (далі – Адвокат) та Дочірнім підприємством «Лугове» (далі – Клієнт) був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 11/2021 (далі – Договір від 14.05.2021) та Додаткові угоди № 1 від 14.05.2021 та № 2 від 11.06.2021 до Договору від 14.05.2021 (том 2, а.с. 28-30).

У відповідності до п. 4 Договору від 14.05.2021, за надання правової допомоги Клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається в окремо підписаних додаткових угодах до цього Договору.

Додатковою угодою №1 від 14.05.2021 до Договору від 14.05.2021 сторонами встановлений гонорар за супровід справи №927/373/21 у розмірі 30 000,00 грн.

У зв`язку із складністю справи №927/373/21 та додатковим часом, що витрачений Адвокатом на супровід даної справи, додатковою угодою №2 від 11.06.2021 до Договору від 14.05.2021, сторони дійшли згоди збільшити розмір гонорару Адвоката, що був погоджений п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору від 14.05.2021 до 50 000,00 грн.

22.07.2021 сторонами підписано акт про надання правової (правничої допомоги), відповідно до якого вартість послуг склала 50 000 грн.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

На виконання п.9 ч.3 ст.162 ГПК України ДП «Лугове» до відзиву на позов додано орієнтовний розрахунок судових витрат, відповідно до якого визначено, що останній планує понести витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

Матеріалами справи встановлено, що представник відповідача вчасно заявив про відшкодування судових витрат у сумі до 50 000 грн та повідомив суд про те, що всі докази витрат будуть надані після ухвалення рішення суду.

На підтвердження надання правничої допомоги до матеріалів справи додано: договір про надання правничої (правової) допомоги та додаткові угоди до нього, акт про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до акта про надання правової (правничої) допомоги, Адвокатом прийнято наступні послуги:

- дослідження підстав виникнення та суті спору по справі № 927/373/21,

- ознайомлення з документальними доказами;

- аналіз законодавства та актуальної судової практики;

- формування правової позиції;

- написання та подання клопотання про відкладення підготовчого засідання та

надання додаткового часу для подання відзиву на позов;

- написання та подання відзиву на позов;

- аналіз відповіді на відзив;

- написання та подання заперечення на відповідь на відзив;

- написання та подання клопотання про відкладення розгляду справи;

- написання та подання заяви про намір подання доказів щодо судових витрат;

- написання та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- написання клопотання про долучення до матеріалів справи доказу;

- відвідування Господарського суду Чернігівської області для участі у судовому засіданні (за маршрутом: м. Київ - м. Чернігів); участь у судовому засіданні;

- написання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат;

- канцелярські роботи (виготовлення копій документів, їх сканування та відправлення адресатам засобами зв`язку, інші подібні роботи).

Загальна вартість робіт (послуг) склала 50 000 грн.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із с. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного Закону).

За статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Як убачається із заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідач просить стягнути з позивача 46 163,69 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач проти розміру витрат заперечив та просив суд зменшити їх розмір з урахуванням заперечень.

Розглянувши подані відповідачем докази, суд зазначає наступне.

Визначені у акті таки види послуг, як написання та подання клопотання про відкладення підготовчого засідання (п. 2 акта), написання та подання клопотання про відкладення розгляду справи (п. 4 акта) є ідентичними, не є обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а тому суд доходить висновку, що витрати з надання такої послуги не підлягають розподілу.

Такий вид послуги, як написання та подання заяви про намір подання доказів щодо судових витрат та написання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд вважає, що написання та подання даних заяв є також правом, а не обов`язком сторони, і такі докази відповідач міг подати під час розгляду справи по суті.

Отже, витрати, пов`язані з наданням вказаних послуг, не відповідають критерію розумності та реальної необхідності.

Пункт 7 Акта містить таку послугу, як відвідування Господарського суду Чернігівської області для участі у судовому засіданні (за маршрутом м. Київ- м. Чернігів), участь у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19.

З огляду на викладене, суд вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими послуги участі в судовому засіданні, а тому адвокатом фактично продубльовано одну й ту ж саму послугу два рази.

Отже, суд вважає, що витрати на послугу з відвідування Господарського суду Чернігівської області розподілу не підлягають, оскільки включені до такої послуги як участь у судовому засіданні.

Вказані у п. 9 Акта послуги – канцелярські роботи (виготовлення копій документів, їх сканування та відправлення адресатам засобами зв`язку, інші подібні роботи), не є послугами з надання правничої допомоги у розумінні ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому не підлягають покладенню на відповідача.

Інша інформація, відображена в Акті, щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

Враховуючи вищезазначене суд виходить з наступного:

- даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготовки відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив;

- для Адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором, де адвокат мав дослідити підстави для стягнення оспорюваних сум;

На підставі приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, з огляду на наведені положення чинного законодавства, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності, співмірності, необхідності та розумності судових витрат, докази, надані на підтвердження зазначених витрат, заперечення позивача та клопотання про зменшення розміру судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Дочірнього підприємства «Лугове» щодо винесення додаткового рішення та вирішення питання розподілу судових витрат.

З позивача на користь відповідача підлягає стягненню 15000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агат Агро М”, вул. Центральна, буд. 32, с. Борівка, Макарівський район, Київська область, 08023, код 42788855 на користь Дочірнього підприємства “Лугове”, вул. Прокопа Гацька, буд. 26, с. Олбин, Козелецький район, Чернігівська область, 17040, код 37792325, 15 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне додаткове рішення складено 30.09.2021.