Рішення № 9999510, 25.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.10 р.                     Справа № 19/20                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Перепеліциній В.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Махно-Отупор О.А., за довіреністю

від відповідача: Дорошенко О.М., Семенова О.Г., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Українська страхова компанія”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 101141,00 грн.; зобов’язання відповідача внести відповідні зміни в систему реєстрів власників цінних паперів.

Акціонерне товариство закритого типу „Українська страхова компанія”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 101141,00 грн.; зобов’язання відповідача внести відповідні зміни в систему реєстрів власників цінних паперів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-1927/2007 від 28.12.2007 р. (далі –Договір), акт про виконання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-1927/2007 від 28.12.2007р.; Інформацію про емісію облігацій ТОВ “АМСТОР”, листи на адресу відповідача № 445 від 13.07.2009р., № 535 від 14.09.2009р., розпорядження № 1 від 14.09.2009 р. на переказ цінних паперів, Виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 400076 за період з 14.09.2009 р. по 06.01.2009 р.; претензію про погашення наявної заборгованості б/н від 12.11.2009р., листи-відповіді відповідача № 1525 від 08.07.2009р., № 1845 від 26.08.2009р.; невиконання відповідачем умов Договору стосовно оплати за цінні папери, положення Цивільного кодексу України.

Заявою № 171/ю від 07.04.2010р. про зміну та уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 101141,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 4986,30 грн., невиплачені відповідачем відсотки з 12-й купонний період, зобов’язати відповідача внести відповідні зміни в систему реєстрів власників цінних паперів.

Вказана заява судом не розглядалася, та долучена до справи в якості додаткових пояснень, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, зменшити розмір позовних вимог.

Зі змісту поданої позивачем заяви від 07.07.2010 р. вбачається, що позивач додатково до первісно заявлених позовних вимог, просить ще стягнути заборгованість в розмірі 4986,30 грн., невиплачені відповідачем відсотки за 12 купонний період. Вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 4986,30 грн., невиплачені відповідачем відсотки за 12 купонний період у первісній позовній заяві не заявлялися та обгрунтування цієї вимоги не наводилося, тобто вказана вимога є додатковою (новою) вимогою. Положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачу не надано право уточнювати та/або доповнювати позовні вимоги, тобто заявляти додатково нові вимоги, що не заявлялися раніше. Також позивачу не надано і права змінювати одночасно і предмет і підстави вже заявленого позову.

Проте суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом щодо стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 4986,30 грн., несплачені відсотки за 12 купонний період.

Державне мито, сплачене по цій заяві платіжним дорученням № 619 від 07.04.2010 р. в сумі 102,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

У письмових поясненнях № 172/ю від 07.04.2010р. позивачем зазначено, що по закінченню встановленого терміну користування облігаціями, а саме до 12.09.2009р., відповідач повністю не виконав своїх зобов'язань по погашенню номінальної вартості облігацій і не зробив перерахування коштів у розмірі 101141,00 грн. позивачу.

          Зауважив, що емісія цінних паперів, а саме облігацій серії D була вчинена саме в бездокументарній формі, підтвердженням права власності є виписка про операції з цінними паперами по рахунку № 400076, що надана позивачу банком-зберігачем (ВАТ АКБ “КАПІТАЛ”).

Крім того, зазначено, що ні відповідачем, ні його зберігачем позивачеві не були повернуті облігації. В загальнодоступній інформаційній базі даних відповідачем в електронному вигляді міститься невірна інформація про те, що станом на 01.10.2009р. всі облігації з терміном погашення погашені, хоча повернення позивачу грошової заборгованості по облігаціях даної категорії не здійснено.

          З метою підтвердження правильності (законності) виконання позивачем своїх зобов'язань у частині переказу цінних паперів (облігацій) емітентові (відповідачеві), а також з метою підтвердження факту наявності позивача в зведеному обліковому реєстрі власників , відповідно до встановленої дати погашення облігацій, позивач усно звернувся до ВАТ АКБ “КАПІТАЛ” та до ЧАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» про надання документів або виписки, про отримання облігацій відповідачем або його зберігачем, на що надана відповідь про надання позивачу виписки про операції з цінними паперами по рахунку № 400076.

Заявою про надання розстрочки №634 від 07.04.2010р. відповідач визнав позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Українська страхова компанія”, та просить про розстрочення виконання судового рішення по справ № 19/20 на 6 місяців рівними частинами зі сплатою до 20 числа поточного місяця, починаючи з місяця, в якому судове рішення набуде чинності. Надав документи в обґрунтування заяви про розстрочення.

У письмових поясненнях ( лист № 834 від 26.04.2010р.) відповідачем зазначено, що заява позивача № 171/ю від 07.04.2010р. є фактично зміною одночасно і предмету і підстав позову. Зауважив на те, що позивачу не надано права змінювати одночасно і предмет і підстави позову, тому прийматися і розглядатися судом не може.

Щодо заявлених позивачем вимог про зобов’язання внести відповідні зміни в систему реєстрів власників цінних паперів, то вони є незрозумілими за своєю правовою природою. Через це є неможливим визначитися, чи було порушене право позивача відповідачем в цій частині, і чи є пред’явлена вимога способом захисту такого порушеного права. Відтак, просить у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача внести зміни в реєстр власників цінних паперів - відмовити.

За узгодженим клопотанням сторін з метою необхідності обґрунтування позивачем позовних вимог про зобов’язання вчинити дії, ухвалою суду від 26.04.2010р. продовжено термін вирішення спору на один місяць, до 25.05.2010 р.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 08.04.2010р. по 14.04.2010р., з 14.04.2010р. по 26.04.2010р.

18.05.2010р. від позивача надійшов супровідний лист, до якого додані: обгрунтування позовних вимог, та заперечення на заяву відповідача № 634 від 07.04.2010р.

В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі ст. 9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” діяльність з приводу ведення реєстру власників цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору. Договір на ведення реєстру емітент може укласти лише з одним реєстратором. При цьому таке доручення емітента не знімає з нього відповідальності щодо виконання обов'язків, що випливають з угод з цінними паперами. Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. У даному випадку, такими документами є : розпорядження на переказ цінних паперів від 14.09.2009р., виписка про операції з цінними паперами № 400076, лист від банку-зберігача позивача ВАТ АКБ „Капітал”, що свідчить про переказ облігацій. Таким чином, право власності на облігації від позивача перейшло до відповідача, про, що, відповідно до законодавчої процедури, необхідно внести зміни до реєстру власників. В загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР в електронному вигляді розміщена невірна інформація про те, що станом на 01.10.2009р. всі облігації серії D є погашеними. Отже, невнесення відповідних змін до реєстру та розміщення недостовірної інформації порушують права позивача, тому просить суд зобов’язати ТОВ „Амстор” внести відповідні зміни до реєстру власників цінних паперів. Доказів розміщення інформації не надав.

У запереченнях на заяву відповідача № 634 від 07.04.2010р. позивач заперечує проти надання відповідачу розстрочки по виконанню судового рішення по справ № 19/20, оскільки з 12.09.2009р. ТОВ „Амстор” не перерахував на рахунок позивача грошові кошти та заборгованість по облігаціям серії D є непогашеною. Крім того, ТОВ „Амстор” є Національною торговою мережею супермаркетів, які на теперішній час є діючими. Крім того, ТОВ „Амстор” не визнав себе банкрутом, працюють його підрозділи та вид діяльності відповідача приносить добру платоспроможність та стабільне фінансове становище. Тому просить суд у задоволені заяви відповідача про розстрочку виконання рішення відмовити.

Листом № 826 від 20.05.2010 р. відповідач повідомив про визнання позовних вимог частково в сумі 100 000,00 грн., пославшись на ч.1 ст. 7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” що зобов’язання емітента облігацій повернути власникові облігацій їх номінальну вартість. Сума 101 141,00 грн. є вартістю придбання позивачем облігацій, тобто є завищеною.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом

                                        В с т а н о в л е н о.

28.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ессетс Девелопмент Кепітал”, яке діє від свого імені та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду „МД-Інвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління актами „Ессетс Девелопмент Кепітал ”, далі –Продавець, від імені і за дорученням якого як торговець цінними паперами на підставі разового замовлення № Б -1926/2007 від 28.12.2007р. до договору на брокерське обслуговування № Б-1537/2007 від 15.11.2007р. діє Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Київ Секюрітіз Груп”, та Акціонерним товариством закритого типу „Українська страхова компанія” (далі Покупець), був укладений договір № Б-1927/2007 купівлі продажу цінних паперів, згідно п.1.1 якого Продавець зобов’язується передати пакет цінних паперів у власність Покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цінні папери (далі ЦП):

Відповідно до п.2.1. цього Договору Покупець зобов’язаний оплатити вартість цінних паперів, яка вказана в п. 1.1. даного договору, в сумі 101141,00 грн. на розрахунковий рахунок продавця 2650600039365 в ВАТ КБ „Хрещатик”, м.Київ до 18:00 годин до 28.12.2007р.

Всі дії пов’язані з переходом права власності на облігації, що є предметом даного договору, на ім’я покупця, здійснюються у Зберігача продавця та покупця в межах Національної депозитарної системи України. При цьому кожна сторона сплачує послуги свого зберігача окремо ( п. 3.1. договору).

Покупець набуває право власності на цінні папери, вказані в п.1.1 даного Договору з моменту зарахування їх на рахунок в ЦП Покупця та підтверджується випискою з цього рахунку у ЦП (п. 3.3 договору).

Зберігачем цінних паперів Покупця є: ВАТ „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”; № рахунку зберігача у Депозитарія 11250000; назва покупця – Акціонерне товариство закритого типу „Українська страхова компанія”; код покупця 20346864; № рахунку в ЦП покупця у зберігача-400076 ( п.3.4 договору).

Зберігачем цінних паперів продавця є: ВАТ КБ „Хрещатик”, код ЄДРПОУ 19364259; № рахунку зберігача у Депозитарія – 001130; назва продавця - Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд „МД-Інвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ессетс Девелопмент Кепітал”; код ЄДРІСІ – 233117; код ЄДРПОУ продавця 32983807; № рахунку продавця у зберігача – 004070 (п.3.5. договору).

Всі суперечки, які виникають по даному Договору, підлягають вирішенню шляхом переговорів (п.6.1 договору). Всі спори, що виникають з умов цього договору, вирішуються в господарському суді відповідно до законодавства ( п.6.3 договору).

Даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за даним договором зобов’язань. По факту виконання договору сторонами підписується акт виконання договору купівлі-продажу ЦП ( п. 9.1. договору).

28.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ессетс Девелопмент Кепітал”, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду „МД-Інвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління актами „Ессетс Девелопмент Кепітал ”, далі –Продавець, від імені і за дорученням якого як торговець цінними паперами на підставі разового замовлення № Б -1926/2007 від 28.12.2007р. до договору на брокерське обслуговування № Б-1537/2007 від 15.11.2007р. діє Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Київ Секюрітіз Груп”, та Акціонерним товариством закритого типу „Українська страхова компанія”( далі Покупець) укладено акт про виконання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-1927/2007 від 28.12.2007р., відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв та оплатив облігації з характеристиками, що вказані в п.1.1 договору № Б-1927/2007 від 28.12.2007р.

Сторони погоджуються, що кожна сторона виконала усі зобов’язання відповідно до договору № Б-1927/2007 купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2007р., у повному обсязі, претензій одна до одної не мають, договір вважається належним чином виконаний.

Відповідно до п.14 Інформації про емісію облігацій ТОВ “АМСТОР”, погашення облігацій здійснюється в національній валюті України (гривні) на підставі зведеного облікового реєстру, який надається Емітенту на дату такої виплати депозитарієм, за адресою: м. Донецьк, вул. Постишева,117. Погашення облігацій серії D буде відбуватися з 11.09.2009р. по 12.09.2009р.

Інформацією про емісію облігацій передбачено, що на дату погашення облігацій Емітент отримує в депозитарії ВАТ „МФС” зведений обліковий реєстр власників облігацій, складений на кінець робочого дня, що передує даті погашення облігацій. На дату погашення облігацій Власник перераховує облігації на рахунок Емітента в депозитарії ВАТ „МФС”, після чого Емітент протягом двох робочих днів виплачує власнику грошові кошти у відповідності до вимог чинного законодавства. У разі відсутності в зведеному обліковому реєстрі облігацій даних щодо грошових рахунків власника облігацій, належна сума депонується на рахунках до особистого звернення власників на термін 1 місяць. Після закінчення цього терміну кошти повертаються емітенту. Проценти по депонованим сумам за час, що минув з дати їх виплати емітентом, не нараховуються та не виплачуються. Подальші розрахунки по облігаціям здійснює безпосередньо емітент за особистим зверненням власників облігацій.

Належні позивачу облігації відповідача у кількості 100 штук були пред’явлені позивачем до погашення 14.09.2009р., шляхом надання зберігачу розпорядження на здійснення операції з переказу вказаної кількості облігацій з рахунку у цінних паперах позивача № 400 076 на рахунок в цінних паперах № 301593 відповідача, що підтверджується розпорядженням на переказ цінних паперів № 1 від 14.09.2009р., та випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 400076, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, як зазначено позивачем, у встановлений п. 14 Інформації про емісію облігацій термін, відповідач свої зобов’язання по оплаті не виконав, у зв’язку з чим 14.09.2009р., 12.11.2009р. позивач звертався до відповідача з листом № 535 та листом-вимогою № б/н від 12.11.2009р. про сплату вартості погашених зобов’язань, та погашення суми боргу в розмірі 101 141,00 грн. по облігаціям.

Відповідач листами № 1525 від 08.07.2009р., № 1845 від 26.08.2009р., не заперечував проти наявності заборгованості та просив здійснити реструктуризацію заборгованості за облігаціями, проти чого заперечував позивач.

Отже, позивач наполягає, що сума заборгованості відповідача по облігаціях складає 101 141,00 грн., яку просить суд стягнути з ТОВ „Амстор” .

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 2 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” встановлено, що емітент - це юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Згідно з приписами п. 1 статті 7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, яка кореспондується з ч. 1 ст. 163 Господарського кодексу України цінні папери це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень інформації про емісію облігацій ТОВ “Амстор”, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунків з погашення облігацій за їх номінальною вартістю. Номінальна вартість облігації, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-1927/2007 від 28.12.2007 р., розпорядження на переказ цінних паперів № 1 від 14.09.2009 р., та листа Державної комісії № 09-09/16471/10 від 12.05.2010 р. становить 1 000,00 грн. Враховуючи зазначене, на час розгляду справи рахується заборгованість по облігаціям в розмірі 100 000,00 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Доказів наявності боргу по облігаціям в сумі 1 141,00 грн. позивачем не представлено. Вартість однієї облігації в сумі 1011,41 грн. не є номінальною вартістю облігації, яка за ст. 7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” має бути повернута власникові, а є договірною вартістю облігації, яку обумовили сторони за договором купівлі-продажу № Б-1927/2007 від 28.12.2007 р., тобто є ціною придбання облігації.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи зазначене, позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 100000,00 грн. – заборгованості по облігаціям, строк погашення яких настав.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

З заяви відповідача № 634 від 07.04.2010 р., та пояснень № 834 від 26.04.2010 р. № 826 від 20.05.2010 р. вбачається, що відповідачем визнаються лише вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.

Суд приймає визнання відповідачем позову в сумі 100000,00 грн.

Відповідач не надав доказів повноти та своєчасності виконання зобов’язань по сплаті облігацій, строк погашення яких вже настав, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 100 000,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У задоволенні вимог в частині стягнення 1 141,00 грн. позивачу відмовляється.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача внести відповідні зміни в систему реєстрів власників цінних паперів не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.

Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститися прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Як вбачається з позовної заяви, в другій позовній вимозі позивач просить зобов’язати ТОВ “Амстор” внести відповідні зміни в систему реєстрів власників цінних паперів. Вказані вимоги є неконкретизованими, а саме: в позовній заяві не зазначено які саме дії має вчинити відповідач та які саме зміни мають бути відповідачем внесені до системи реєстру прав власників.

З обґрунтування другої позовної вимоги також не вбачається, які саме дії мають бути вчинені ТОВ “Амстор”, з посиланням на конкретну норму чинного законодавства, та які дії є не вчиненими відповідачем. Позивачем не наведено також і доказів порушення його прав ( по другій позовній вимозі), зокрема, саме відповідачем, до якого заявлений позов.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” діяльність з приводу ведення реєстру власників цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. З матеріалів справи вбачається, що депозитарієм та реєстратором відповідача є інші особи, а не сам відповідач, ТОВ “Амстор”. Отже, позивач не довів, що ТОВ “Амстор” є належним позивачем по другій позовній вимозі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не змінювалися позовні вимоги в частині другої вимоги. У суду відсутнє право самостійно визначитися у заявлених позивачем вимогах, та вийти за межі позовних вимог.

Крім того, за змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту порушеного права визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач не надав до матеріалів справи, тобто не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, чим саме відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Стосовно клопотання відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців рівними частинами зі сплатою до 20 числа поточного місяця, починаючи з місяця, в якому набуло чинності судове рішення, суд зазначає наступне.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд у виняткових обставинах, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Із заяви відповідача вбачається, що в якості підстави для розстрочки виконання рішення по справі № 19/20, Товариство з обмеженою відповідальністю “Амстор” посилається на своє фінансове становище.

Відповідач не навів та документово не підтвердив наявність виняткових обставин, що роблять неможливим виконання рішення у строк або встановленим господарським судом способом.

Крім того, кінцевий строк виконання зобов’язань з погашення облігацій настав 12.09.2009 р. Станом на 25.05.2010 р. (більш ніж через сім місяців після настання кінцевого строку ) оплата по облігаціях не здійснена, тобто фактично відповідачем вже отримана відстрочка по виконанню зобов’язань.

Враховуючи викладене, враховуючи фінансовий стан обох сторін, наявність інфляційних процесів у економіці держави, клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення по справі № 19/20 на 6 місяців рівними частинами зі сплатою до 20 числа поточного місяця, починаючи з місяця, в якому набуло чинності судове рішення, не підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. №825 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 (1258-2005п) „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, на користь позивача підлягає поверненню надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 31,00 грн., оскільки на момент звернення з позовною заявою до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складали 236,00 грн.

Також, підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України 3,59 грн. та 102,00 грн. надлишково сплачені при зверненні з позовом, та сплачені позивачем за подання заяви про зміну та уточнення позовних вимог, як такої, що не підлягає розгляду.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 77, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства закритого типу „Українська страхова компанія”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 101141,00 грн.; зобов’язання відповідача внести відповідні зміни в систему реєстрів власників цінних паперів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор”, м.Донецьк на користь Акціонерного товариства закритого типу „Українська страхова компанія”, м. Донецьк заборгованість в сумі 100000,00 грн.; 1000,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 233,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні залишку заявлених вимог відмовити.

Повернути Акціонерному товариству закритого типу „Українська страхова компанія”, м. Донецьк з Державного бюджету України 31,00 грн. зайво сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Акціонерному товариству закритого типу „Українська страхова компанія”, м. Донецьк з Державного бюджету України 102,00 грн. зайво сплаченого державного мита.

Повернути Акціонерному товариству закритого типу „Українська страхова компанія”, м. Донецьк з Державного бюджету України 3,59 грн. зайво сплаченого державного мита.

Видати довідки.

За погодженням сторін в судовому засіданні 25.05.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 25.05.2010 р.                     

Суддя Дучал Н.М.