Рішення № 9999478, 26.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.10 р.                     Справа № 2/69                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля (відособлений підрозділ „Шахта „Алмазная”)

про стягнення підвищеного тарифу за скидання стічних забруднюючих вод понад допустимих норм в розмірі 3569,35грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Подобєдов Л.І. – за довір.

від відповідача: не з’явився           

У судовому засіданні 19.05.2010р. було оголошено перерву до 10 год. 30 хв. 26.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля про стягнення підвищеного тарифу за скидання стічних забруднених від понад допустимих норм в сумі 3569,35грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 5 від 01.01.2009р. про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, акт відбору проб стічних вод підприємства № 234 від 04.09.2009р., протокол результатів аналізу стічних вод № 136 від 09.09.2009р., акт-рахунок, претензію № 3545 від 27.11.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на той факт, що договором № 5 від 01.01.2009р. не передбачено відповідно до чого Споживач несе відповідальність за скидання стічних вод з перевищенням ПДК, в якому розмірі визначена така відповідальність та якими документами підтверджується факт скидання стічних вод з перевищенням ПДК, а також яким чином визначається перевищення ПДК у стічних водах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” (Виробник послуг) та Державним підприємством “Добропіллявугілля” (Абонент) був укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення № 5 з протоколом розбіжностей.

За цим договором Виробник приймає та очищає господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Абонента, в межах погоджених розрахункових об’ємів в межах максимально-допустимих концентрацій забруднюючих речовин, в т.ч. додаткові об’єми стічних вод, що попадають в період дощів та сніготаяння в мережі водовідведення Споживач, а Споживач сплачує послуги з централізованого водовідведення на умовах договору.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що скидання Споживачем стічних вод з перевищенням максимально допустимих концентрацій (ПДК) забороняється. Виробником встановлені Споживачу максимально допустимі концентрації забруднюючих в стічних водах.

Відповідно до п. 4.3. договору контроль якості скидуваємих Споживачем стічних вод в комунальну каналізацію здійснюється Виробником.

Згідно до п. 6.1. договору сторони договору наділені правами та виконують зобов’язання, передбачені договором, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами технічної експлуатації системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, Правилами приймання стічних вод підприємства в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правила приймання стічних вод підприємства в систему каналізації міста (селища), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, а також іншими нормативно-правовими актами.

04.09.2009р. з метою контролю якості стічних вод, що скидають відповідачем, відповідно до п. 2.1. Правил приймання стічних вод підприємства в міську та відомчу систему каналізації міст та населених пунктів України, представника позивача було здійснено контрольний відбір проб стічних вод, про що складено акт № 234 відбору проб стічних вод підприємства, який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

Хіміко-бактеріологічною лабораторією Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, яка відповідно до Свідоцтва про атестацію № ВЛ-691/08 видане 19.02.2008р. має право проведення вимірювань фізико-хімічних, бактеріологічних, радіологічних та гельмінтологічних показників питної води, було проведено перевірку якості стічних вод, які скидаються Державним підприємством “Добропіллявугілля”. За результатами аналізу стічних вод складений протокол № 136 від 09.09.2009р., яким встановлено наявність сульфатів у стічних водах в розмірі 1149,0мг/дм3.

Відповідно до умов договору максимально допустима концентрація сульфатів для даного підприємства складає 700 мг/дм3, показання перевищення якого визначені п. 3.7. договору.

На підставі даних встановлених аналізом позивачем було виписано акт-рахунок № 2716 від 23.09.2009р. на суму 3569,35грн. Вказаний рахунок було направлено відповідачу для сплати про що свідчить претензія № 354 від 27.11.2009р. та реєстр відправленої кореспонденції від 27.10.2009р.

Відповідач заборгованість не сплатив зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення гранично - допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічній воді у сумі 3569,35 грн.

Вимоги позивача підлягають задоволенню на підставі зазначеного.

Наднормативне скидання забруднюючих речовин є порушенням вимог п. Є ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього середовища”. Зобов’язання відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, передбачені ст.. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Підпунктом 7.1 вищезазначених Правил передбачено, що перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, встановлюється водоканалом.

Відповідно пп.2.2 “Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 403/6691, передбачено обов’язок водоканалу установлювати кожному підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації та доводити підприємствам протягом місячного терміну після внесення змін до місцевих Правил приймання зміни у вимогах до якісних показників стічних вод підприємств, пов’язані із змінами лімітів на скид забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Відповідно до п. 7.8. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України встановлено, що з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства – абоненту.

Відповідно до п.3 частини першої ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з п.п.2.1 та 2.4 Правил Приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, водоканали мають право пред’являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, а Підприємства зобов’язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 3.2 Інструкції передбачає, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Крім того Інструкцією п.п. 4.1 та4.2 встановлено, що плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору. Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 % перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 % залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

          За приписами ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Проте, дослідивши зміст договору, судом встановлено, що останній не містить будь-яких умов, які б обмежували, встановлювали відсутність або звільняли від відповідальності споживача за скидання ПДК з перевищенням допустимих показників.

До того ж, згідно п. 6.1. договору при виконання зобов’язань сторони зобов’язалися керуватися, зокрема Правилами приймання стічних вод підприємства в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правила приймання стічних вод підприємства в систему каналізації міста (селища), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів.

Крім того, у п. 3.7., 4.3. укладеного між сторонами договору встановлено заборону відповідачу скидання стічних вод з перевищенням максимально допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Дослідивши розрахунок плати за скидання понаднормативних забруднюючих речовин, виконаний відповідно до вимог Інструкції та Правил, суд вважає його арифметично вірним.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з не оплатою відповідачем підвищеного тарифу за скидання стічних забруднюючих вод понад допустимих нормативів суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача, то такі заперечення судом до уваги не приймаються оскільки п. 6.1. договору № 5 від 01.01.2009р. сторони дійшли згоди виконувати зобов’язання, передбачені зокрема Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста (селища), Інструкції про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в систему каналізації населених пунктів, а також іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до п. 1.2. Правил приймання стічних вод останні розповсюджуються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст та селищ України, яким передані на баланс системи водопостачання та водовідведення (водоканали), та на всі підприємства, заклади, установи незалежно від форми власності та відомчої приналежності, які скидають свої стічні води в систему каналізації населених пунктів.

Пунктом 1.5. Правил приймання стічних вод передбачено, що на підставі даних Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, водоканали розроблюють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств в систему каналізації населеного пункту для кожних забруднюючих речовини, які можуть скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцевими властивостями приймання стічних вод підприємства в міську каналізацію.

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради від 18.07.2007р. № 535 були затверджені „Правила приймання стічних вод підприємства в комунальні мережі каналізації населених пунктів м. Добропілля, м. Белицкое, м. Белдозерское та селище Новодонецьке”, які долучені до матеріалів справи.

Вимогами Правил приймання стічних вод підприємства в систему каналізацію міста (селища), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів та місцевими Правилами приймання стічних вод визначено розмір відповідальності, документи якими фіксується факт скидання стічних вод з перевищенням ПДК та порядок визначення перевищення ПДК в стічних водах. Таким чином, за висновками суду, дублювання вимог Правил та Інструкції в умовах договору не є обов’язковим, оскільки п. 6.1. договору № 5 від 01.01.2009р. сторони дійшли згоди виконувати зобов’язання передбаченні цими Правилами та Інструкцією.

Разом з цим, обов’язок відповідач за скидання понаднормативних забруднюючих речовин при порушенні встановлених показників, визначений низкою законодавчих норм та виникає в силу закону.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази скидання до міської каналізації стічних вод з перевищенням ПДК та не оплати підвищеного тарифу за скидання стічних вод, суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк до Державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля про стягнення заборгованості в розмірі 3569,35грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Добропіллявугілля” (85000, м. Добропілля, пр-т. Т. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 32186934) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) підвищений тариф за скидання стічних забруднюючих вод понад допустимих норм в сумі 3569,35грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.