Рішення № 9999479, 25.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.10 р.                     Справа № 2/15пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національний науковий центр „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” м. Дзержинськ

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Часовоярського регіонального управління м. Часів Яр

про прийняття пунктів 2.3., 5.1., 5.2., 9.1. договору № 99/37 від 25.11.2009р. в редакції позивача та зобов’язання відповідача провести підключення позивача до централізованого водопостачання на умовах визначених договором № 99/37 від 25.11.2009р.

За участю

представників сторін

від позивача: Канан Г.О. – за довір.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 19.05.2010р. було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 25.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Дослідне господарство „Донецьке” Національний науковий центр „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук м. Дзержинськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Часовоярського регіонального управління м. Часів Яр про прийняття пунктів 2.3., 5.1., 5.2., 9.1. договору № 99/37 від 25.11.2009р. в редакції позивача та зобов’язання відповідача провести підключення позивача до централізованого водопостачання на умовах визначених договором № 99/37 від 25.11.2009р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов’язковість, в силу закону, укладення договору про надання послуг з водопостачання, направлення проекту договору № 99/37 від 25.11.2009р. про надання послуг водопостачання для об’єктів відповідачеві для підписання та підписання означеного договору з протоколом розбіжностей. Як на правову підставу заявленого позову позивач посилається на ст. 179, 181, 187.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав відзив на позовну заяву, де зазначає, що останній не заперечує при наявності заборгованості позивача за надані послуги у період з 01.01.2009р. по 31.07.2009р. послуг централізованого питного водопостачання в сумі 33104,25грн. відновити водопостачання позивача після підписання договору № 99/37 від 01.01.2009р. в редакції відповідача.

Також, відповідачем надано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи № 35/37.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті позову.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2009р. Державне підприємство „Дослідне господарство „Донецьке” направило на адресу Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” проект договору № 99 від 25.11.2009р. про надання послуг водопостачання для виробничих об’єктів позивача, підписаний зі сторони позивача керівником Козловим І.І.

14.01.2010р. Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” повернуло на адресу позивача спірний договір підписаний з протоколом розбіжностей.

21.01.2010р. позивач направив на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 18.01.2010р.

У зв’язку з тим, що сторони не досягли згоди по п. 2.3., 5.1., 5.2., 9.1. позивач звернувся до суду з позовом, де просить означені пункти прийняти в його редакції та зобов’язати відповідача провести підключення позивача до централізованого водопостачання на умовах визначених договором № 99/37 від 25.11.2009р.

Вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступні підстави.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України. Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до вимог пунктів 4 і 5 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходи для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами повністю дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Предметом спірного договору № 99/37 від 25.11.2009р. є зобов’язання Підприємства надати Споживачу послуги з централізованого питного водопостачання в об’ємах відповідно помісячному графіку, в межах технічних можливостей “Підприємство”, а Підприємство зобов’язується своєчасно оплачувати послуги по встановлених тарифах в строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Наведе свідчить про те, що відносини між сторонами даного спору з приводу постачання води, згідно договору № 99/37 від 25.11.2009 року, регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, а також чинними Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення, зі змісту яких вбачається, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” - виробник (постачальник) послуг, а Державне підприємство „Дослідне господарство „Донецьке” є споживачем (абонентом) у розумінні Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення, якими передбачений єдиний та обов’язковий порядок відпускання води та приймання стічних вод лише шляхом укладання договору.

Так, згідно проекту договору позивач просить п. 2.3. договору викласти в наступній редакції: Об’єм надання послуг водопостачання по заявці „Споживача” складає (тис.м.куб)

Відповідач у поясненнях зазначає, що не заперечує проти вказаних в п. 2.3. договору № 99/37 об’ємів води для тваринництва на 2010р. за виключенням об’ємів четвертого кварталу 2009р. в розмірі 1,1тис.м.куб. та першого кварталу 2010р. в розмірі 3,6тис.м.куб. Проте, правового обґрунтування виключення зазначених об’ємів постачання питної води не надав.

За висновками, споживач самостійно визначає орієнтовний обсяг води необхідний для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб для конкретного об’єкту.

Відповідачем, заперечень, щодо неможливості постачання визначеного споживачем обсягу воду не надано.

З огляду на викладене спірний пункт підлягає прийняттю в редакції Споживача.

Пункт 5.1. договору позивач просить викласти в наступній редакції - „Споживач” сплачує „Підприємству” послуги водопостачання по тарифам, які встановлені в відповідності з діючим законодавством та не підлягають погодженню сторонами.

Тарифи на момент укладання договору складають: за 1 м.куб. вод питної для сільського господарства – 3,50грн. без ПДВ, коефіцієнт корегування тарифу складає 1,3178. На загальну суму нараховується ПДВ 20%.

Відповідач пункт 5.1. просить викласти в його редакції, згідно до якої останній додає тариф для населення – 0,62грн. (без ПДВ), коефіцієнт корегування тарифу складає 1,317. На загальну суму нараховується ПЛДВ 20%.

Розглянувши спірну редакції пункту 5.1., вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що спірний пункт підлягає прийняттю в редакції позивача з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.2010р. в порядку ст. 30 ГПК України було зобов’язано сторін провести обстеження всіх об’єктів позивача та точок підключення мереж водопостачання для визначення дійсних об’ємів отримання позивачем питної води.

За результатами обстеження сторонами складений та підписаний акт від 24.03.2010р., з якого видно, що будівля механізованої майстерні ДП „ОГ „Донецьке” підключено до водопровідних мереж ТОВ „Новгородське ККХ”. Водовід ДП „ОГ „Донецьке” прокладений для водопостачання двох споруд тваринницького комплексу підприємства, з 2007р. на підключений до 2-го Донецького водоводу питної води діаметром 900мм.

Таким чином, за результати обстеження встановлено, що договір який позивач просить укласти стосується лише водопостачання тваринницького комплексу, а не населення, у зв’язку з чим включення до договору тарифу на водопостачання для населення є необґрунтованим.

Пункт 5.2. договору позивач просить викласти в наступній редакції „Орієнтовна суму договору на дату його укладання складає 38800,00грн., всього з ПДВ 46560,00грн.

В разі корегування тарифів або затвердження нових розмірів тарифів, Споживач сплачує послуги по договору з дня вступлення їх в силу без додаткового погодження з письмовим повідомленням Споживача”.

Заперечення відповідача, щодо викладення спірного пункту стосуються саме орієнтовної суми договору.

Розглянувши спірний пункт договору, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача, з огляду на той факт, що судом прийнятий запропонований позивачем об’єм постачання питної води.

Щодо спірного п. 9.1., то позивач просить його викласти в наступній редакції: Договір набуває чинності при досягненні сторонами погодження за всіма істотними умовами договору та діє до 31.12.2010р.

Відповідач просить спірний пункт викласти в його редакції – „Договір набуває чинності при досягненні сторонами згоди за всіма істотними умовами цього договору та договору про реструктуризацію заборгованості № 3 від 12.01.2010р. та діє по 31.12.2008р.”

Розглянувши редакцію спірного пункту запропонованої сторонами, суд виходить з наступного.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору.

У зв’язку з укладенням договору в судовому порядку суд дійшов висновку, що спірний пункт підлягає викладенню в редакції суду: „Договір вступає в силу з дня набрання рішенням законної сили та діє до 31.12.2010р.”.

Посилання відповідача у спірному договору на укладення договору про реструктуризацію заборгованості № 3 від 12.01.2010р. судом до уваги не приймається, оскільки цей договір не стосується предмету спору. Щодо визначення відповідачем строку дії договору до 31.12.2008р., то такий строк дії договору взагалі суперечить умовам договору, оскільки останній укладається на забезпечення позивача питною водою у 2010р.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача провести підключення позивача до централізованого водопостачання на умовах визначених договором № 99/37 від 25.11.2009р., то суд виходить з наступного.

Як видно з матеріалів справи, 02.09.2007р. здійснено відключення приєднання споживача ОГ „Донецьке”, яке бере воду на господарські потреби з 2-го Донецького водоводу діаметром 900мм, у зв’язку з не оплатою за надані послуги з питного водопостачання, про що складений акт, який підписаний з обох сторін без зауважень.

Відповідно до приписів ст. 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” споживач зобов’язаний в разі не оплати за використану питну воду обмежити використання питної води до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Статтею 23 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” встановлено, що підприємство питного водопостачання має право у разі невнесення споживачем у повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Позивачем доказів оплати отриманої питної води на протязі 2007р. та доказів виконання вимог акту та ліквідації порушення до матеріалів справи не надано.

Розділом 4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначений загальний порядок з’єднання систем водопостачання.

Для приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу.

Пунктом 4.2. визначено, що забороняється будь-яке самовільне приєднання об’єктів водоспоживання до систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо будинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 Правил.

Згідно до п. 4.5. Правил з’єднання систем водопостачання об’єкта, який підключений до системи централізованого питного водопостачання, з водопроводами, які підключені до власних джерел водопостачання, можливо за погодженням з виробником

Тобто, для приєднання, з’єднання, відновлення водопостачання необхідно дотримання певних умов, а саме наявність договірних відносин та виконання вимог виробника.

Позивачем доказів отримання технічних умов на приєднання об’єктів до системи централізованого постачання не надано та матеріалами справи не підтверджено.

Також, відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

З огляду на викладене, за висновками суду, вимоги позивача, щодо зобов’язання підключи останнього до централізованого водопостачання є передчасними, оскільки договір № 99/37 від 25.11.2009р. набирає чинності тільки після набрання рішенням законної сили, а постачання питної води без договору заборонено законом, а підключення до системи водопостачання можливо тільки при наявності та виконання технічних умов на приєднання до системи централізованого водопостачання, які позивачем на час розгляду справи не отримані. До того ж, суд зазначає, що позивачем доказі оплати заборгованість за отримані послуги з водопостачання у 2007р. не надано.

На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача провести підключення позивача до централізованого водопостачання на умовах визначених договором № 99/37 від 25.11.2009р. слід відмовити, у зв’язку з передчасним заявленням.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справ до розгляду по суті справи № 35/37 за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Часовоярського регіонального виробничого управління, м.Часів Яр до Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського” Української академії аграрних наук”, м.Дзержинськ про визнання факту надання позивачем відповідачу послуг централізованого питного водопостачання за період з 01.01.09р. по 31.07.09р. у розмірі 51350 м.куб. та про стягнення 33104,24 грн., то суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

За приписами ст.. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншою справи.

Як видно з спір у справі № 35/37 стосується встановлення факту постачання питної води та стягнення заборгованості, а отже рішення по даній справі ніяким чином не вплине на розгляд справи про розгляд розбіжностей що виникли між сторонами при укладенні договору та зобов’язання підключення до централізованого водопостачання.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволеним вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Цивільного кодексу України, ст. 179, 180, 181, 188 Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 66, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національний науковий центр Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського Української академії аграрних наук м. Дзержинськ до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Часівярського регіонального управління м. Часів Яр про прийняття пунктів 2.3., 5.1., 5.2., 9.1. договору № 99/37 від 25.11.2009р. в редакції позивача та зобов’язання відповідача провести підключення позивача до централізованого водопостачання на умовах визначених договором № 99/37 від 25.11.2009р. – задовольнити частково.

Пункт 2.3., 5.1., 5.2. договору № 99/37 від 25.11.2009р. прийняти в редакції Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національний науковий центр Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського Української академії аграрних наук:

п. 2.3. - Об’єм надання послуг водопостачання по заявці „Споживача” складає (тис.м.куб)

п. 5.1. - „Споживач” сплачує „Підприємству” послуги водопостачання по тарифам, які встановлені в відповідності з діючим законодавством та не підлягають погодженню сторонами.

Тарифи на момент укладання договору складають: за 1 м.куб. вод питної для сільського господарства – 3,50грн. без ПДВ, коефіцієнт корегування тарифу складає 1,3178. На загальну суму нараховується ПДВ 20%.

п. 5.2. - „Орієнтовна суму договору на дату його укладання складає 38800,00грн., всього з ПДВ 46560,00грн.

В разі корегування тарифів або затвердження нових розмірів тарифів, Споживач сплачує послуги по договору з дня вступлення їх в силу без додаткового погодження з письмовим повідомленням Споживача”.

Пункт 9.1. договору № 99/37 від 25.11.2009р. викласти в редакції суду, а саме: Договір вступає в силу з дня набрання рішенням законної сили та діє до 31.12.2010р.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Часівярського регіонального управління (84553, Донецька область, м. Часів Яр, вул. З. Космодемьянської, 3, МФО 334559, ЄДРПОУ 35397900) на користь Державного підприємства „Дослідне господарство „Донецьке” Національний науковий центр Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського Української академії аграрних наук (85299, Донецька область, м. Дзержинськ, с. Суха Балка, вул.. Миру, 1, р/р 260441114 у ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЗКПО 34686317) державне мито в розмірі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 141,60грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Суддя Мартюхіна Н.О.