Рішення № 9999437, 28.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.10 р.                     Справа № 43/166                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля”, м. Добропілля

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м. Білозерське, Донецька область

про стягнення заборгованості у сумі 196110,50грн.

за зустрічним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м. Білозерське, Донецька область

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля”, м. Добропілля

про визнання договору №110 від 12.12.08р. недійсним

За участю представників:

від ВАТ ДХК “Добропіллявугілля”: Самійленко Т.Г. за дов. №1/134 від 09.06.2009р.

від ТДВ “Шахта “Білозерська”: Балтуцька О.М. за дов. №33/10 від 18.05.2010р.

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалами від 27.08.2009р., 15.04.2010р., 18.05.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 25.08.2009р. по 27.08.2009р., з 18.05.2010р. по 27.05.2010р., з 27.05.2010р. по 28.05.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля”, м. Добропілля, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м. Білозерське, Донецька область про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 186640,89грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на підготовку, перепідготовку, попереднє навчання з охорони праці та підвищення кваліфікації робітників №110 від 12.12.2008р., в частині сплати вартості наданих послуг.

В підтвердження своїх доводів позивачем надано копії: акту звірки взаємних розрахунків від 01.06.2009р., договору на підготовку, перепідготовку, попереднє навчання з охорони праці та підвищення кваліфікації робітників №110 ВІД 12.12.2008р., банківської виписки за 05.12.2006р., рахунки-фактури №5 від січня 2009р., №24 від лютого 2009р., №42 від березня 2009р., №61 від квітня 2009р., №88 від травня 2009р., акти виконаних робіт за січень 2009р., за лютий 2009р., за березень 2009р., за квітень 2009р., за травень 2009р., листів №1/06 від 14.01.2009р., №1/65 від 11.03.2009р., №1/135 від 10.06.2009р., №1/142 від 19.06.2009р.; претензію №1/67 від 12.03.2009р., витяг з канцелярської книги ш. „Білозерська”

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.07.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/166.

25.08.2009р. відповідач звернувся до суду з клопотанням без номеру, в якому просив суд надати його представнику можливість ознайомитись з матеріалами справи із застосуванням технічних засобів фіксації (зняттям фотокопій). Судом клопотання задоволено.

Згідно відзиву на позовну заяву без номеру від 27.08.2009р. відповідач просив суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування заявленого відповідач посилався на те, договір на підготовку, перепідготовку, попереднє навчання з охорони праці та підвищення кваліфікації робітників №110 від 12.12.2008р. є неукладеним, а відтак у сторін відсутні зобов’язання за цим договором, тобто відсутній предмет спору. Разом з тим, на думку відповідача, акти виконаних робіт за період з січня 2009р. по травень 2009р. підписані неуповноваженою особою, тому не є належними доказами надання та прийняття послуг з навчання відповідачем.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача при припинення провадження у справі в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. залучено до участі у судовому процесі для надання пояснень по справі посадову особу – головного бухгалтера ТДВ „Шахта „Білозерська”; продовжено строк розгляду справи на 1 місяць; відкладено розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.09.2009р. зупинено провадження у справі №43/166 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТДВ „Шахта „Білозерська” без номеру від 23.09.2009р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2009р. у цій справі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2009р. у справі №43/166 відмовлено ТДВ „Шахта „Білозерська” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2009р.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009р. касаційну скаргу ТДВ „Шахта „Білозерська” на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2009р. у справі №43/166 залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2009р. у справі №43/166 без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 21.01.2010р. у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2009р. у справі №43/166 відмовлено. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

16.12.2009р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог №1/290, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 196110,50грн. у зв’язку з нарахуванням на заборгованість інфляційних втрат та 3% річних за період з січня 2009р. по листопад 2009р.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно збільшеного розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.04.2010р. поновлено провадження у справі №43/166.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 15.04.2010р. продовжено строк розгляду справи №43/166 на 1 місяць.

22.04.2010р. позивач через канцелярію суду надав заперечення на відзив відповідача №1/216 від 15.09.2009р., в яких зазначив, що договір укладено з дотриманням приписів ст.180 Господарського кодексу України, договір та акти виконаних робіт підписано та скріплено печатками юридичних осіб, тому заперечення відповідача безпідставні. Також позивача зазначив, що ВАТ ДХК „Добропіллявугілля” проводить навчання новим професіям у своєму Учбово-курсовому комбінаті, розташованому в м. Добропілля, про що свідчить свідоцтво про право власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав копії: розрахунку послуг на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, попереднє навчання робітників в Учбово-курсовому комбінаті на 2009р., свідоцтв про право власності на нерухоме майно с.ЯЯЯ №540202, №540203 від 15.04.2008р., витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18510008 від 15.04.2008р., №18512923 від 15.04.2008р., ліцензії с.АБ №298545 від 10.01.2006р., додатку до ліцензії с. АБ №298545 від 10.01.2006р., наказів №66-к від 16.01.2009р., №82-к від 22.01.2009р., №152-к від 06.02.2009р., №167-к від 10.02.2009р., №19-к від 13.03.2009р., №122-к від 01.04.2009р., №67 від 06.04.2009р., №153-к від 10.04.2009р., №165-к від 13.04.2009р., №360-к від 03.05.2009р., №253-к від 12.05.2009р., №125-ТБ від 19.05.2009р., №296-к від 20.05.2009р., №305-к від 22.05.2009р., №405-к від 15.06.2009р., №573-к від 16.07.2009р., №574-к від 16.07.2009р., протоколів №2758 від 26.02.2009р., №2764 від 20.03.2009р., №2768 від 07.04.2009р., №2772 від 24.04.2009р., №8 від 30.04.2009р., №9 від 30.04.2009р., №11 від 26.05.2009р., №12 від 02.06.2009р., №13 від 03.06.2009р., №14 від 04.06.2009р., №15 від 16.06.2009р., №2786 від 18.06.2009р., №2790 від 24.06.2009р., №2792 від 25.06.2009р., №17 від 09.07.2009р., №2795 від 16.07.2009р., №19 від 17.07.2009р., №20 від 21.07.2009р., №21 від 28.07.2009р., №2797 від 28.07.2009р., №2804 від 04.09.2009р., №2809 від 22.09.2009р., розкладу занять при Учбовому пункті шахти „Білозерська” з 01.06.2009р. по 03.06.2009р., журналів „Теоретичного навчання” з 22.01.2009р. по 16.07.2009р., з 10.04.2009р. по 18.06.2009р., з 05.05.2009р. по 03.06.2009р., з 12.05.2009р. по 25.06.2009р., з 22.05.2009р. по 22.09.2009р., з 03.06.2009р. по 04.09.2009р., з 15.06.2009р. по 28.07.2009р., журналу „Вступного інструктажу з охорони труда для студентів Вищих навчальних закладів, учнів технікумів, ПТУ та учнів, направлених на виробничу практику” з 08.01.2009р., журналу „Вступного інструктажу з охорони труда для робочих, вперше прийнятих на підземні роботи” з 13.01.2009р., з 14.01.2009р., журналу „Навчання робочих по спеціальній програмі проведення протипожежного інструктажу (пожежно-технічному мінімуму)” 2009р., журналу „Реєстрації вступного інструктажу з охорони труда для робітників, прийнятих на об’єкти шахтної поверхні” з 19.01.2009р., податкових накладних №8 від 30.01.2009р., №4 від 27.02.2009р., №5 від 31.03.2009р., №5 від 10.04.2009р., №10 від 29.05.2009р.

26.04.2010р. через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ТДВ “Шахта “Білозерська” до ВАТ ДХК “Добропіллявугілля” про визнання договору №110 від 12.12.2008р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.04.2010р. повернуто зустрічну позовну заяву ТДВ “Шахта “Білозерська” без розгляду, на підставі п.10 ст.63 ГПК України.

14.05.2010р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява ТДВ “Шахта “Білозерська” до ВАТ ДХК “Добропіллявугілля” про визнання договору №110 від 12.12.2008р. недійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на відсутність підпису Дмитракова К.О. у договорі №110 від 12.12.2008р. Як на правові підстави зустрічного позову відповідач посилається на ст.ст.92, 97, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. порушено провадження у справі №43/166 за зустрічним позовом ТДВ “Шахта “Білозерська”.

14.05.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням без номеру, в якому просив суд надати його представнику можливість ознайомитись з матеріалами справи та зняти копії з матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву №184 від 18.05.2010р. проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на те, що договір №110 від 12.12.2008р. підписаний директором ТДВ „Шахта „Білозерська” Дмитраковим К.О. з прикладанням печатки юридичної особи та при укладанні договору дотримано всіх вимог діючого законодавства.

28.05.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотаннями без номеру про витребування у позивача письмових пояснень та доказів; призначення судової бухгалтерської експертизи у справі №43/166; залучення до участі у справі для надання пояснень Дмитракова К.О., а також доповнення до відзиву, в яких відповідач просив суд відмовити ВАТ ДХК “Добропіллявугілля” в задоволенні позовних вимог та пояснення з приводу представлених позивачем податкових накладних.

Судом розглянуто по суті клопотання відповідача, а також його доповнення та пояснення. У задоволенні клопотань відмовлено, оскільки суд ретельно дослідив матеріали справи та не вбачає підстав для витребування у позивача письмових пояснень та доказів; призначення судової бухгалтерської експертизи у справі №43/166; залучення до участі у справі для надання пояснень Дмитракова К.О. та вважає, що зібраних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля” (виконавець), в особі в.о. генерального директора Аралова Є.Г., що діє на підставі Статуту, та Товариством з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” (замовник), в особі директора Дмитракова К.О., що діє на підставі Статуту, був укладений договір на підготовку, перепідготовку, попереднє навчання з охорони праці та підвищення кваліфікації робітників №110.

Договір розроблений на підставі погоджених між замовником та виконавцем заяв на підготовку, перепідготовку, попереднє навчання з охорони праці та підвищення кваліфікації робітників (іменованих надалі „підготовка робітничих кадрів”) учбових програм, форм і термінів навчання. Виконавець в Учбово-курсовому комбінаті забезпечує підготовку робітничих кадрів на підставі заяви замовника і терміну навчання відповідно до програм підготовки з професій, а замовник сплачує вартість навчання робітників (розділ 1 договору).

Виконавець зобов’язується: забезпечувати необхідні умови для навчання робітників, направлених замовником відповідно до договору (пункт 2.1.1. договору); розробити учбово-програмну документацію відповідно до вимог Правил безпеки і Держнаглядохоронпраці (пункт 2.1.2. договору); після закінчення теоретичного і практичного навчання організувати прийняття іспитів в учнів та видати їм відповідні документи (пункт 2.1.3. договору); у зв’язку з безперервним процесом при необхідності проводити навчання з охорони праці, підвищення кваліфікації безпосередньо на території ТДВ ш. „Білозерська” (пункт 2.1.4. договору).

Замовник зобов’язується: проводити оплату вартості підготовки робітничих кадрів за навчання, відповідно до калькуляції (пункт 2.2.1. договору); у місячний строк повідомити виконавця про всі зміни: власника, перейменування, реорганізацію, зміну реквізитів (пункт 2.2.2. договору); надати виконавцю приміщення для проведення навчання з охорони праці, підвищення кваліфікації з подальшою компенсацією витрат, пов’язаних з експлуатацією приміщення. Обсяг витрат погоджується сторонами щомісячно по фактично понесених витратах згідно діючих розцінок та тарифів (пункт 2.2.3. договору).

Замовник проводить передплату за навчання робітників перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 3.1. договору). Про зміни вартості навчання (зміни оплати) виконавець повідомляє додатково протягом місяця на адресу замовника (пункт 3.2. договору). В разі несвоєчасної сплати за послуги, навчання робітників не буде провадитись (пункт 3.3. договору).

Даний договір діє з моменту підписання по 31.12.2009р. (пункт 5.1. договору).

Відповідно до пункту 11.2.3. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” виконавець має статус платника податку на прибуток та ПДВ на загальних умовах; замовник має статус платника податку на прибуток та ПДВ на загальних умовах (пункт 6.1. договору).

Договір складається в 2-х екземплярах – один у виконавця, другий у замовника (пункт 7.1. договору). Після підписання даного договору всі попередні переговори та листування, які суперечать даному договору, втрачають чинність (пункт 7.2. договору).

Згідно ч.3 ст.14 ГК України ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Перелік освітніх послуг, що підлягають ліцензуванню, визначено п.2 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007р. N1019 „Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг”.

Відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України с.АБ №298545 від 10.01.2006р. видом господарського діяльності ВАТ ДХК „Добропіллявугілля” визначено: надання освітніх послуг навчальними закладами, пов’язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до курсового професійно-технічного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації. У додатку до ліцензії с. АБ №298545 від 10.01.2006р. вказано спеціальності (професії) та ліцензовані обсяги прийому.

За таких обставин позивач наділений правом надавати послуги, пов’язані з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до курсового професійно-технічного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації.

Статтею 47 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Абзацом першим частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно пункту 7.2. статуту ТДВ „Шахта „Білозерська” управління товариством здійснюють його органи, до яких належать: Загальні збори Учасників (пункт 7.2.1. статуту); Наглядова Рада (пункт 7.2.2. статуту); Виконавчий орган – Генеральний директор (пункт 7.2.3. статуту).

Відповідно до пункту 11.1. статуту Генеральний директор є одноособовим виконавчим органом товариства, що здійснює (оперативне) керівництво діяльністю товариства і є підзвітним Наглядовій раді та Загальним зборам Учасників.

До компетенції Генерального директора входять усі питання діяльності товариства, за винятком тих, які відносяться до компетенції Загальних зборів учасників, Наглядової Ради (пункт 11.3. статуту).

Згідно пункту 11.4.11. Генеральний директор здійснює підписання договорів (угод, правочинів) на суму до 200000грн. включно або на еквівалентну цій сумі, якщо ціну визначено в іноземній валюті за офіційним курсом встановленим Національним Банком України на день підписання договору (угоди, правочину), за винятком договорів (угод), що зазначені в пунктах 8.2.14. Статуту Товариства. Укладання та підписання договорів , правочинів) на суму до 200000грн. потребує попереднього позитивного рішення Наглядової Ради Товариства у разі, якщо з їх змісту та/або змісту правовідносин між сторонами договорів вбачається, що укладання таких договорів (угод, правочинів) спрямоване на уникнення встановленого обмеження в 200000грн. та/або є інші підстави вважати, що укладання таких договорів (угод, правочинів) в подальшому може призвести до неплатоспроможності Товариства, зменшенню його активів або інших негативних наслідків або такі договори (угоди, правочини) призводять до виникнення у Товариства довгострокових зобов’язань терміном більше 1 (одного) місяця.

В ході судового розгляду відповідач погоджувався з тим, що позивачем було надано послуги з навчання, однак оскаржував договір, на підставі якого позивач звернувся з позовом, оскільки в останньому відсутній підпис Дмитракова К.О. та наявний підпис невідомої особи. При цьому, відповідач під час судового розгляду не посилався на те, що у підписанні договору генеральний директор Дмитраков К.О. ТДВ „Шахта „Білозерська” діяв з перевищенням повноважень, передбачених статутом відповідача та законодавством України. В ході судового розгляду доказів такого перевищення повноважень не надано, а судом вказаного не встановлено.

Під час судового розгляду судом було візуально оглянуто оригінал договору №110 від 12.12.2008р., представлений позивачем (копія, а.с.14) та не встановлено підстав (припущень) вважати, що нанесення відбитку печатки ТДВ „Шахта „Білозерська” на договорі відбулось в інший спосіб ніж оригіналом печатки; що наявний на договорі підпис генерального директора Дмитракова К.О. нанесений на папір за допомогою технічних приладів або належить іншій особі.

Одночасно, відповідачем не подано доказів того, що на час вчинення спірного договору печатка товариства вибувала з його володіння, знаходилась у неуповноважених осіб. Таким чином скріпивши своєю печаткою спірний договір відповідач схвалив цей правочин.

Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами з прикладанням їх печаток без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім розрахунку послуг на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, попереднього вивчення робочих в Учбово-курсовому комбінаті на 2009р. На момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивачем у період з лютого 2009р. по травень 2009р. було надано відповідачеві послуги з навчання, що підтверджується актами виконаних робіт за лютий 2009р. у сумі 27501,48грн., за березень 2009р. у сумі 43933,06грн., за квітень 2009р. у сумі 63733,74грн., за травень 209р. у сумі 7566,04грн. та податковими накладними №4 від 27.02.2009р. у сумі 27501,48грн., №5 від 31.03.2009р. у сумі 43933,06грн., №5 від 30.04.2009р. у сумі 63733,74грн., №10 від 29.05.2009р. у сумі 7566,04грн.

Як встановлено судом акти виконаних робіт за березень, квітень, травень 2009р. підписані сторонами за договором та засвідчені їх печатками, також сторонами (з боку відповідача особами, що підписали акти за березень, квітень, травень 2009р.) підписано акт виконаних робіт за лютий 2009р. Підпис представника відповідача на наданих до матеріалів справи актах виконаних робіт затверджений печаткою товариства, якою відповідно до ГОСТу 6.38-90 засвідчується підпис відповідальної особи на документах, які посвідчують права посадових осіб. Отже, відповідач у звязку з підписанням цих актів повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

При цьому, слід зазначити, що норми глави 63 ЦК України, як умови договору №110 від 12.12.2008р., не встановлюють обов’язку складання виконавцем певної форми акту наданих послуг та певного порядку прийняття замовником наданих йому послуг.

Згідно пункту 5.1.3. Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з виховання та освіти дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури; послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках.

Згідно пункту 4 Переліку послуг з виховання та навчання, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою КМУ №435 від 08.06.2005р. звільняються від оподаткування послуги з усіх видів освітньої діяльності, які надаються професійно-технічними навчальними закладами.

За приписами п.7.2.2. Закону України "Про податок на додану вартість" у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5.

Між тим, Законом України „Про податок на додану вартість” передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або виписка податкової накладної особою, яка в установленому порядку не зареєстрована як платник на додану вартість. Інших підстав цей Закон не передбачає.

Відповідно до п.7.2.3. ЗУ "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань.

Суми виписаних податкових накладних №4 від 27.02.2009р., №5 від 31.03.2009р., №5 від 30.04.2009р., №10 від 29.05.2009р. співпадають з сумами в актах виконаних робіт за лютий, березень, квітень, травень 2009р.

Поряд з цим, вартість навчання 1 людини визначена в актах виконаних робіт за лютий, березень, квітень, травень 2009р. відповідає вартості навчання 1 людини визначеної в Розрахунку послуг на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, попереднього вивчення робочих в Учбово-курсовому комбінаті на 2009р., підписаної сторонами за договором та засвідченої їх печатками.

Згідно з п.7.3 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов’язань з продажу послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають виконанню; або дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг платником податку.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 2.2.1. договору замовник зобов’язується проводити оплату вартості підготовки робітничих кадрів за навчання, відповідно до калькуляції. Обсяг витрат погоджується сторонами щомісячно по фактично понесених витратах згідно діючих розцінок та тарифів (пункт 2.2.3. договору).

Замовник проводить передплату за навчання робітників перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 3.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не здійснено передплату за послуги надані у лютому, березні, квітні, травні 2009р.

Проаналізувавши умови договору та належно оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що умова про здійснення передплати та нездійснення відповідачем такої передплати до та під час надання послуг позивачем не звільняє відповідача від обов'язку, а напроти передбачає його обов’язок сплатити фактично надані послуги з навчання після підписання актів виконаних робіт та оформлення податкових накладних, тобто до 28.02.2009р., 01.04.2009р., 11.04.2009р. та 30.05.2009р. відповідно.

Разом з тим, 19.06.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача лист, в якому повідомив відповідача про наявність заборгованості за фактично надані послуги. Однак, відповідач на звернення позивача не відреагував.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином суд вважає, що відповідач свої зобов’язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, на день винесення рішення надані послуги не сплатив. Як наслідок, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 142734,32грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за січень 2009р. у сумі 36457,68грн., то оскільки у податковій накладній №8 від 30.01.2009р. визначено інший договір (№90 від 07.12.2006р.) ніж договір №110 від 12.12.2008р., суд не доходить до однозначного висновку, що послуги у сумі 50478,74грн. згідно акту виконаних робіт за січень 2009р. надані позивачем на виконання умов договору №110 від 12.12.2008р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за лютий, березень, квітень, травень 2009р. у сумі 142734,32грн. є доведеними та такими, що підлягає задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за січень 2009р. у сумі 36457,68грн. слід відмовити за недоведеністю.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань (порушення строків оплати) позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у розмірі 4075,89грн. та інфляційні втрати у розмірі 12842,61грн., де періоди нарахування з 01.01.2009р. по 31.11.2009р. (борг 36457,68грн.), з 01.02.2009р. по 31.11.2009р. (борг 27501,48грн.), з 01.03.2009р. по 31.11.2009р. (борг 43933,06грн.), з 01.04.2009р. по 31.11.2009р. (борг 63733,74грн.), з 01.05.2009р. по 31.11.2009р. (борг 7566,04грн.).

З огляду на зміст частини 2 статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відмова суду у позовних вимог про стягнення заборгованості за січень 2009р. у сумі 36457,68грн. тягне за собою відмову у позовних вимогах про стягнення 3% річних у сумі 997,84грн. та інфляційних втрат у сумі 4119,72грн. нарахованих на суму боргу у розмірі 36457,68грн. за період з 01.01.2009р. по 31.11.2009р.

Судом перевірено вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 3078,05грн. та інфляційних втрат в розмірі 8772,89грн. та встановлено, що нарахування заявлених сум не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку, оскільки позивачем невірно визначено момент виникнення у відповідача грошового зобов’язання, момент виникнення у відповідача прострочення з виконання грошового зобов’язання та, що у листопаді 30 календарних днів.

За таких обставин суд вважає можливим нарахування 3% річних та інфляційних сум у такі періоди: з 01.03.2009р. по 30.11.2009р. (борг 27501,48грн.), з 02.04.2009р. по 30.11.2009р. (борг 43933,06грн.), з 12.04.2009р. по 30.11.2009р. (борг 63733,74грн.), з 31.05.2009р. по 30.11.2009р. (борг 7566,04грн.). Отже, за розрахунком суду арифметично вірним є розмір 3% річних у сумі 2834,03грн. та розмір інфляційних втрат у сумі 7574,81грн., які підлягають стягненню з відповідача. Враховуючи викладене суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 244,02грн., інфляційних втрат у сумі 1198,08грн. за недоведеністю.

Судові витрати згідно норм статті 49 ГПК України підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

З приводу заявленого відповідачем зустрічного позову про визнання договору №110 від 12.12.08р. недійсним, то дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно пункту 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом вище, сторонами при укладанні договору №110 від 12.12.2008р. досягнуто згоди за всіма, необхідними для договорів про надання послуг, істотними умовами.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно зі ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: волевиявлення учасника правочину та наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Як встановлено судом вище, договір №110 від 12.12.2008р., укладено між ВАТ ДХК “Добропіллявугілля” (виконавець), в особі в.о. генерального директора Аралова Є.Г., що діє на підставі Статуту, та ТДВ “Шахта “Білозерська” (замовник), в особі директора Дмитракова К.О., що діє на підставі Статуту.

В ході судового розгляду доказів перевищення повноважень генерального директора ТДВ „Шахта „Білозерська” Дмитракова К.О., передбачених статутом відповідача та законодавством України щодо підписання договору №110 від 12.12.2008р. не надано, а судом вказаного не встановлено.

Також відповідачем не доведено, що нанесення відбитку печатки ТДВ „Шахта „Білозерська” на договорі №110 від 12.12.2008р. (оригінал якого було представлено позивачем) відбулось в інший спосіб ніж оригіналом печатки та, що наявний на договорі підпис генерального директора Дмитракова К.О. нанесений на папір за допомогою технічних приладів або належить іншій особі.

Разом з тим відповідачем не подано доказів того, що на час вчинення спірного договору печатка товариства вибувала з його володіння, знаходилась у неуповноважених осіб.

Отже, підпис на спірному договорі здійснений повноважною особою.

За вказаних обставин суд визнає доводи позивача про укладання договору неуповноваженою особою необґрунтованими. Як наслідок, підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні.

Судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом згідно з приписами ч.5 ст.49 ГПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.92, 203, 207, 215, 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 627, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.14, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.47 Закону України "Про господарські товариства", п.п.5.1.3., 7.2.2., 7.2.3., 7.3. Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля”, м. Добропілля до Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м. Білозерське, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 196110,50грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” (85013, Донецька обл., м. Білозерське, вул. Строітельна, 17; код ЄДРПОУ 36028628, п/р 2600401656 у Родовід банку, МФО 394512) на користь Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля” (85000, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 05400661, р/р 26003301439 у філії ВАТ Ощадбанк №5363 м. Добропілля, МФО 394158) суму боргу у розмірі 142734,32грн., суму інфляційних втрат у розмірі 7574,81грн., суму 3% річних у розмірі 2834,03грн.

В позовних вимогах в частинні стягнення суми боргу у розмірі 36457,68грн., суми інфляційних втрат у розмірі 5267,80грн., суми 3% річних у розмірі 1241,86грн. відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” (85013, Донецька обл., м. Білозерське, вул. Строітельна, 17; код ЄДРПОУ 36028628, п/р 2600401656 у Родовід банку, МФО 394512) на користь Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля” (85000, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 05400661, р/р 26003301439 у філії ВАТ Ощадбанк №5363 м. Добропілля, МФО 394158) витрати по сплаті державного мита у сумі 1529,67грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 245,70грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В зустрічних позовних вимогах Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м. Білозерське, Донецька область до Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія “Добропіллявугілля”, м. Добропілля про визнання договору №110 від 12.12.2008р. недійсним, відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 28 травня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.                               

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 01 червня 2010р.