Рішення № 9999408, 25.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.10 р. Справа № 2/357

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецьке обласне підприємство автобусних станцій” м. Донецьк

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Макіївка

про стягнення заборгованості у сумі 17950,45грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Хромов О.І. за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецьке обласне підприємство автобусних станцій” м Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Макіївка про стягнення заборгованості за орендні платежі та комунальні платежі в розмірі 17950,45грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення № 47/2-08 від 01.09.2008р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що у останнього відсутня заборгованість з оплати орендної плати та комунальних платежів.

Ухвалою господарського суду Донецької область від 22.12.2009р. суд призначив у справі економічну експертизу та провадження у справі зупинив.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2010р. провадження у справі було поновлено, у звязку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

13.05.2010р. відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про повторне призначення судової економічної експертизи.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецьке обласне підприємство автобусних станцій” (Суборендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 47/2-08.

За цим договором Суборендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 83055, АДРЕСА_1. Загальна площа 33,0м2. Стан обєкта суборенди на момент передачі його в суборенду задовольняє вимоги Орендаря.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення кафе.

Згідно до п. 4.1. договору останній починає діяти з 01.09.2008р. та діє до 31.12.2008р.

Розділом 5 „Орендна плата та порядок розрахунків” встановлено, що орендна плата по договору складає 90грн. 91 коп. на місць з урахуванням ПДВ за 1 м2, загальна суму по цьому договору складає 3000грн., враховуючи ПДВ 500грн.

Відшкодування витрат по сплаті за електричну енергію не входить до орендної плати і сплачується Орендарем окремо, згідно показників лічильника або згідно розрахунку.

Відшкодування витрат по комунальним послугам, здійснюється згідно Додатку № 1, який є невідємною частиною договору.

Орендар повинен сплатити орендну плату до 15 числа відповідного місяця згідно виставленого рахунку. У разі відсутності у Орендаря рахунку на сплату орендної плати Орендар зобовязаний сплатити орендну плату у вказаний в даному пункті термін у розмірі передбаченим п. 5.1. на підставі цього договору.

Згідно до додатку № 1 до договору № 47/2-03 від 01.09.2008р. розмір комунальних послуг складає 76,60грн.

Пунктом 10.4. договору визначено, що орендар зобовязаний сплатити орендну плату, плату за додаткові послуги та перерахувати суми компенсації за комунальні послуги за весь фактичний термін використання обєкту суборенди до моменту його передачі (возврату) Суборендодавцю, незалежно від строків дів цього договору.

01.01.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору суборенди нежитлового приміщення № 47/2-08 від 01.08.2008р., згідно до якої сторони дійшли згоди змінити п. 4.1. та викласти в наступній редакції „Цей договір починає діяти з 01 вересня 2008р. та діє до 31 серпня 2009р.”.

Також, 11 червня 2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору суборенди нежитлового приміщення № 47/2-08 від 01.09.2008р., де сторони дійшли згоди змінити п. 5.1. та п. 1.1. договору та виклали їх в наступній редакції:

п. 1.1. „Суборендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 83055, АДРЕСА_1 Загальна площа 24,7м2. Стан обєкта суборенди на момент передачі його в суборенду задовольняє вимоги Орендаря”;

п. 5.1. „ Орендна плата по цьому договору складає 90грн.00коп. на місяць з урахуванням ДВ за 1 кв.м., загальна сума по договору складає 2223,00грн., враховуючи ПДВ 370,50грн.

Відшкодування витрат по сплаті за електричну енергію не входить до орендної плати і сплачується Орендарем окремо, згідно показників лічильника або згідно розрахунку.

Відшкодування витрат за опалення, не входить до орендної плати і сплачується Орендарем згідно виставленого рахунку з урахуванням орендованої площі за цим договором та загальних показників тепловимірювача”.

01.09.2008р. між сторонами було підписано акт прийому-передачі за договором суборенди нежитлового приміщення № 41/2-08 від 01.09.2008р.

Як вказує позивач відповідач не своєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги у звязку з чим за період з січня 2009р. по вересень 2009р. за останнім облікується заборгованість з орендної плати в розмірі 16708,20грн., за комунальні послуги в розмірі 1242,25грн.

Зокрема, за період з 31.03.2009р. по 23.09.2009р. позивачем було нараховано орендну плату в сумі 23558,20грн.

Із розрахунку позивача видно, що останнім у період з 31.01.2009р. по 10.06.2009р. нарахування орендної плати здійснено виходячи з орендної площі 33м2, а з 11.06.2009р. у звязку з укладенням додаткової угоди по 23.09.2009р. виходячи з орендної площі 24,7м2.

Як встановлено судом, строк дії договору встановлений по 31.08.2009р., листом від 10.09.2009р. № 383 Відкрите акціонерне товариство „Донецьке обласне підприємство автобусних станцій” повідомило відповідача, що договір суборенди нежитлового приміщення на новий строк продовжуватися не буде, у звязку з тим, що останнім систематично порушувалися умови договору в частині оплати орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги.

Однак, відповідач у строк до 31.08.2009р. орендне приміщення не звільнив, у звязку з чим 23.09.2009р. комісією у складі представників Відкритого акціонерного товариства „Донецьке обласне підприємство автобусних станцій” було складено акт про відкриття орендного приміщення, де складений опис майна що знаходилось в приміщенні та місце його переміщення.

У звязку чим, позивачем нараховано орендну плату саме по 23.09.2009р., тобто до фактичного звільнення орендного приміщення відповідачем, що відповідає п. 10.4. договору.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження здійсненої відповідачем оплати у спірному періоді, судом встановлено, що останній орендну плату сплатив частково в сумі 6850,00грн., що підтверджується матеріалами справи, у звязку з чим за останнім облікується заборгованості по орендним платежам в розмірі 16708,20грн.

Також, у період з 31.01.2009р. по 22.09.2009р. відповідач повинен був відшкодувати витрати по комунальним послугам у розмірі 3567,60грн., які складаються з витрат на електричну енергію та плати за комунальні послуги. Зокрема, як видно з матеріалів справи витрати на електричну енергію, позивачем нараховані відповідно до звітів по витратам електричної енергії, які підписані зі сторони відповідача без зауважень.

Проте, відповідачем умови договору оренди своєчасно та у повному обсязі виконані не були, у спірному періоді відповідач відшкодував витрати по комунальним послугам у сумі 2325,35грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, як встановлено з наявних в матеріалах справи доказів на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 1242,25грн. по відшкодуванню витрат за комунальні послуги.

За клопотанням представника відповідача ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2009р. у справі було призначено судову економічну експертизу.

02.02.2010р. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз звернувся до суду з клопотання про оплату витрат повязаних з проведення експертизи.

Листом від 08.02.2010р. суд направив на адресу Приватного підприємця ОСОБА_1 клопотання судового експерта про оплату та рахунок № 95 від 25.01.2010р. для оплати судової експертизи.

Проте, відповідач оплату судової експертизи не здійснив.

Згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України (інформаційний лист № 904-5/5 від 16.01.2008р.) витрати, повязані з проведенням судових експертиз під час судового розгляду має нести зацікавлена сторона. У разі відмови чи ухилення зацікавленої сторони від оплати витрат, повязаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Щодо заперечень відповідача, щодо відсутності у останнього заборгованості з орендної плати та витрат на відшкодування комунальних послуг, то вони судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять данні про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач в супереч ст. 33, 34 ГПК України належних та допустимих доказів оплати орендної плати та відшкодування витрат по комунальних послугах суду не надав.

Посилання, відповідача на викрадення майна та документів з орендного приміщення та звернення останнього до правоохоронних органів, судом не приймається, оскільки за приписами ст. 35 ГПК України тільки вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обовязковим доля господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

До того ж відповідач не позбавлений права на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до приписів т. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно до ст.. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобовязань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості по орендним платежам в розмірі 16708,20грн. та доказів погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на комунальні послуги в розмірі 1242,25грн. суду не представив, у звязку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно клопотання відповідача про повторне призначення судової економічної експертизи, то суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Як вказувалося вище ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2009р. за клопотання відповідача у справі було призначено судову економічну експертизу, проте зацікавлена особа (відповідач) ухилився від оплати витрати на проведення експертизи, з клопотанням про неможливість оплатити судову експертизу до суду не звертався.

Позивач проти повторного призначення судової економічної експертизи заперечує.

Враховуючи позицію Вищого господарського суду України викладену в інформаційному листі № 904-5/5 від 16.01.2008р. та достатність наданих доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, у звязку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобовязань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Донецьке обласне підприємство автобусних станцій” м. Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Макіївка про стягнення 17950,45грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (86118, АДРЕСА_2 ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецьке обласне підприємство автобусних станцій” (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4 юридична адреса; 83007, м. Донецьк, вул.. Буслаєва, 26Б, - фактична адреса; п/р 26008010800601 в ПАТ „Альфа-банк”, МФО 300346, ЄДРПОУ 03113785) суму боргу за орендні платежі та комунальні платежі в розмірі 17950,45грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 179,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.