Рішення № 99992460, 10.08.2021, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/729/21

Провадження № 2/503/377/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Калашнікової Т.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Поліковської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Представник позивача адвокат Калінін С.К. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 3725 від 01 березня 2021 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором в розмірі 26080,40 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача ТОВ "ВЕЛЛФІН" на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг Адвокатського бюро "Калінін і Партнери" за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5000,00 грн., а також судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис 3725 від 01 березня 2021 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором в розмірі 26080,40 грн. Приватний нотаріус виконавчий напис обґрунтував тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №319727 від 07 грудня 2017 року, укладеним із ТОВ "ВЕЛЛФІН». Строк платежу за вищевказаним кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 07 грудня 2017 року по 02 березня 2021 року. Сума заборгованості за кредитним договором складає суму в розмірі 25180,40 грн та за платою за вчинення виконавчого напису - 900 гривень. Звертає увагу суду, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/800/6492/17, К800/7651/17 від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінетів Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Вважає виконавчий напис № 3725 від 01 березня 2021 року протиправним та таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства та не підлягає виконанню, оскільки укладений кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. З цих підстав позовні вимоги просить задовольнити.

Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 14 червня 2021 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.28-29).

Ухвалою суду від 16 червня 2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 3725 від 01 березня 2021 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором в розмірі 26080,40 грн. (а.с.34 -36).

Позивач та його представник - адвокат Калінін С.К. у судове засідання не з`явились; до суду надійшла заява, в якій представник позивача просив розглянути цивільну справу за його відсутності та без участі позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти постановлення заочного рішення.

Представник ТОВ "ВЕЛЛФІН" у судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду цивільної справи повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив. Ця обставина підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення йому судових повісток. Відзив на позов не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Наявних у справі доказів достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Згідно ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 01 березня 2021 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я.В. вчинила виконавчий напис № 3725, яким з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за кредитним договором № 319727 від 07 грудня 2017 року за період з 07 грудня 2017 року по 02 березня 2020 року в розмірі 25180,00 грн 40 коп, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 800,00 грн, прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 24380,40 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 0,00 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача за домовленістю сторін. Загальна сума, що підлягає стягненню - 900,00 грн.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

01 квітня 2021 року державним виконавцем Кодимського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Борщ Л.А. виконавчого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65011018 щодо примусового виконання виконавчого напису № 3725 від 01 березня 2021 року.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таке вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172.

З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Оспорюваний виконавчий напис було вчинено 01 березня 2021 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14. Укладений між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та позивачем ОСОБА_1 кредитний договір № 319727 від 07 грудня 2017 року, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року (справа № 757/24703/18-ц, провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги представника позивача - адвоката Калініна С.К. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Як встановлено судом, між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» в особі керуючого Калініна С.К. та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н/21 від 05.04.2021 року про надання професійної правничої (правової) допомоги.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача - адвокатом Калініним С.К. позивачу була надана усна консультація з приводу захисту його порушених прав та здійснено аналіз та узагальнення практики Верховного суду з приводу спірних правовідносин; складені та підписані наступні документи: адвокатський запит, позовна заява з додатками та заява про забезпечення позову, всі копії документів, оригінали яких наявні у позивача, завірені його представником - адвокатом Калініним С.К. з дотриманням положень частини 4 статті 95 ЦПК України.

Крім того, як роз`яснив Верховний суд у своїй постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Враховуючи зазначене вище, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, ціну позову, принципи розумності та справедливості, а також враховуючи ту обставину, що зазначені судові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, то суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума судових витрат є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, починаючи з 05.04.2021 року, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому наявні підстави для задоволення вимог представника позивача - адвоката Калініна С.К. про стягнення з відповідача ТОВ «ВЕЛЛФІН» на користь позивача ОСОБА_1 витрат понесених останнім на професійну правничу допомогу.

Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «ВЕЛЛФІН» на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 1362 грн. (908 грн. (за подачу позову до суду) + 454 грн. (за подачу заяви про забезпечення позову до суду)).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133,137, 141, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3725 від 01.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН», заборгованості за кредитним договором №319727 від 07 грудня 2017 року, за період з 07 грудня 2017 року по 02 березня 2020 року в розмірі 25180,00 грн 40 коп, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 800,00 грн, прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 24380,40 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 0,00 грн, та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 900 (дев`ятсот) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398, місце знаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 03061) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398, місце знаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 03061) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір сплачений позивачем, в загальному розмірі 1362 (однієї тисячі триста шістдесят двох) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Судове рішення складено 10 серпня 2021 року.

Суддя

Кодимського районного суду Т.О.Калашнікова