Рішення № 100017420, 29.09.2021, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1907/20

Провадження № 2/503/126/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

представника позивача – адвоката Нікітіної Г.Е.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Жури Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом посилаючись на ті обставини, що 20.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ОД 22/12/2007/840 К/119, за яким банк надав останній грошовий кредит у розмірі 16798,82 долари США строком до 19.12.2017 року. В свою чергу рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 24.12.2010 року у справі № 2-320/10 було задоволено позов прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах ВАТ КБ «Надра» та з неї і ОСОБА_2 , який був поручителем за зобов`язанням, солідарно стягнуто на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитом в сумі 132601,86 грн. 29.03.2013 року державним виконавцем ВДВС Кодимського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37251702 з виконання виконавчого листа виданого 23.01.2013 року за вказаним вище рішенням суду. Однак, на протязі тривалого часу відповідач ОСОБА_1 не виконувала відповідне рішення суду. 21.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір № GL48N718070_1_4 про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ «КБ «Надра» відступило на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права вимоги, зокрема за кредитним договором № ОД 22/12/2007/840 К/119 від 20.12.2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра». На момент відступлення права згаданої вимоги рішення суду від 24.12.2010 року відповідачем ОСОБА_1 не було виконане, оскільки в повному обсязі заборгованість за кредитним договором було сплачено лише у жовтні 2020 року. 21.10.2020 року державним виконавцем ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 37251702 у зв`язку з фактичним та в повному обсязі виконанням виконавчого документа. Таким чином позивач вважає, що має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, а саме і ндексу інфляції в розмірі 240315,24 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 38910,77 грн за увесь час прострочення виконання кредитного зобов`язання до 21.10.2020 року. У зв`язку з чим повивач для захисту своїх прав змушений пред`явити до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на його користь суму з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за прострочення виконання зобов`язання в період з 10.01.2011 року по 21.10.2020 року, за кредитним договором № ОД 22/12/2007/840 К/119від 20.12.2007 року укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , у розмірі 279226,01 грн, а також судові витрати.

22.01.2021 року ухвалою суду (а.с.59) було відкрите провадження у даній справі із проведенням розгляду в порядку загального позовного провадження. Одночасно відповідачу роз`яснено її право подати на адресу суду відзив на позов. Копію даної ухвали було надіслано сторонам.

У встановлений судом строк відповідач не скористалася своїми процесуальними правами учасника справи відзив на позовну заяву не подала.

17.03.2021 року ухвалою суду (а.с.87-88) було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів.

Крім того, 17.03.2021 року ухвалою суду (а.с.89-90) було зупинене провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішення у цивільній справі № 503/1756/20.

12.07.2021 року ухвалою суду (а.с.99) було поновлено провадження у даній справі.

03.08.2021 року ухвалою суду (а.с.116-117) підготовче провадження у даній справі було закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті.

29.09.2021 року ухвалою суду відмовлено у зупиненні провадження у даній справі.

В судовому засіданні представника позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» – адвокат Нікітіна Г.Е., яка брала участь в режимі відеоконференції, підтримала заявлені позивачем вимоги та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. При цьому, просила стягнути з відповідача також судові витрати на надання професійної правничої допомоги, розрахунок яких буде наданий суду.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Жура Н.В., яка брала участь в режимі відеоконференції, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову посилаючись на необґрунтованість розрахунку вимоги, який здійснено без врахування періодичного погашення суми боргу. Крім того, представник відповідача просила суд застосувати позовну давність до заявлених позивачем вимог.

Заслухавши представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши подані позивачем документи і матеріали суд встановив наступні фактичні обставини.

20.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ОД 22/12/2007/840 К/119, за яким банк надав останній грошовий кредит у розмірі 16798,82 долари США строком до 19.12.2017 року.

В свою чергу рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 24.12.2010 року у справі № 2-320/10 було задоволено позов прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах ВАТ КБ «Надра» та з неї і ОСОБА_2 , який був поручителем за зобов`язанням, солідарно стягнуто на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитом в сумі 132601,86 грн., що підтверджується копією відповідного рішення суду (а.с.15-16).

Водночас із цим зазначеним рішенням суду, у його мотивувальній частині, встановлено порушення відповідачем ОСОБА_1 строку здійснення платежу за взятим на себе кредитним зобов`язанням.

29.03.2013 року державним виконавцем ВДВС Кодимського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37251702 з виконання виконавчого листа виданого 23.01.2013 року за вказаним вище рішенням суду, про що свідчить копія відповідної постанови (а.с.17).

21.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір № GL48N718070_1_4 про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ «КБ «Надра» відступило на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права вимоги, зокрема за кредитним договором № ОД 22/12/2007/840 К/119 від 20.12.2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», про що свідчить копія відповідного договору з додатком (а.с.5-14).

При цьому, пунктом 2 зазначеного договору передбачалося відступлення права вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0 % річних).

На момент відступлення права згаданої вимоги рішення суду від 24.12.2010 року відповідачем ОСОБА_1 не було виконане, оскільки виконавче провадження № 37251702 було закінчене у зв`язку з фактичним та в повному обсязі виконанням виконавчого документа лише 21.10.2020 року, що підтверджується копією відповідної постанови державного виконавця ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.10.2020 року (а.с.18).

Згідно здійсненого позивачем розрахунку (а.с.19-20) за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 10.01.2011 року до 21.10.2020 року нараховано індекс інфляції в розмірі 240315,24 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 38910,77 грн.

Нормативно-правове застосування:

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В свою чергу ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, ч.1 ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас із цим першим реченням ч.1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.3-4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Даний висновок викладений у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Таким чином, а також враховуючи, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є правонаступником ПАТ КБ «Надра» у спірних правовідносинах, то суд вважає, що у відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України та обставина порушення відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором внаслідок прострочення здійснення платежів щодо повернення кредиту, а тому вже була встановлена судовим рішенням.

Фактично та в повному обсязі зобов`язання відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № ОД 22/12/2007/840 К/119 від 20.12.2007 року було виконано 21.10.2020 року в порядку виконання рішення Кодимського районного суду Одеської області від 24.12.2010 року у справі № 2-320/10 в рамках виконавчого провадження № 37251702.

Право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення ( правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Таким чином із зазначеної правової позиції виходить, що якщо особа після звернення банку до суду не повертає борг, то банк вправі вимагати від особи сплати сум індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, в порядку ст. 625 ЦК України.

Крім того, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція висловлена у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Ураховуючи зазначене вище суд вважає, що заявлені позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 інфляційних втрат в розмірі 240315,24 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 38910,77 грн за прострочення виконання кредитного зобов`язання з 10.01.2011 року до 21.10.2020 року обґрунтовані, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

- щодо обґрунтованості заперечень відповідача проти позову

Суд не погоджується з твердженнями відповідача ОСОБА_1 , наведеними у її письмовому пояснення по справі від 12.03.2021 року (а.с.78), стосовно необґрунтованості застосування до спірних відносин індексу інфляції з підстав того, що предметом позики була іноземна валюта – долари США, оскільки рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 24.12.2010 року у справі № 2-320/10, яке виконувалось в рамках виконавчого провадження № 37251702, було стягнуто заборгованість не у валюті зобов`язання – доларах США, а її еквівалент у гривні.

Також у своєму письмовому пояснення по справі від 12.03.2021 року (а.с.7879) відповідач ОСОБА_1 посилалась на те, що нараховані та заявлені позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у позові розмір інфляційних втрат та 3 % річних не відповідає дійсним так як проведений позивачем за увесь період прострочення з 10.01.2011 року до 21.10.2020 року з урахуванням існування заборгованості в сумі 123601,86 грн, в той час як вона погашала зазначену заборгованість в рамках виконавчого провадження № 37251702 частинами – 20 % із її заробітної плати (відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Кодимського РУЮ Одеської області від 15.04.2013 року та 23.12.2015 року (а.с.80-81), у зв`язку з чим сума заборгованості зменшувалась.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положенням ч.2 і 3 ст. 83 ЦПК України встановлено процесуальні обов`язки позивача подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Крім того, пункт 4 ч.2 ст. 43 ЦПК України передбачає обов`язок учасників справи подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Водночас із цим ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Однак, відповідачем ОСОБА_1 або її представником суду не надано жодних належних і достовірних доказів фактичного здійснення погашення заборгованості частинами на підставі яких суд мав би можливість перевірити обґрунтованість як її заперечень так і самого нарахування сум проведеного позивачем з урахування часу і сум фактичних погашення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» заборгованості частинами.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідачем ОСОБА_1 або її представником на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти позову суду не надано альтернативного розрахунку розмір сум індексу інфляції та 3 % річних, який би вона вважала правильним.

- щодо застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог

Позивач подав позов 07.12.2020 року, коли позов було здано на пошту (а.с.26).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Жура Н.В. заявила про застосування позовної давності до вимог заявлених позивачем.

Внаслідок чого позовна давність до заявлених позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вимог обмежується періодом у три роки з моменту пред`явлення позову, тобто з 07.12.2020 року по 21.10.2020 року.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) та застосований у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 274/4675/16-ц (провадження № 61-8197св19).

Розрахунок інфляційних втрат:

Розраховується за формулою: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу] Де: [Сума боргу] – сума простроченого боргу. [Сукупний індекс інфляції] – добуток щомісячних індексів за відповідний період.

У період з 07.12.2017 року по 21.10.2020 року індексація на суму 132601,86 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,00% ? 101,50% ? 100,90% ? 101,10% ? 100,80% ? 100,00% ? 100,00% ? 99,30% ? 100,00% ? 101,90% ? 101,70% ? 101,40% ? 100,80% ? 101,00% ? 100,50% ? 100,90% ? 101,00% ? 100,70% ? 99,50% ? 99,40% ? 99,70% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% = 118,508% (за період Грудень 2017 - Жовтень 2020) [Інфляційні нарахування] = 132601,86 грн. (сума боргу) ? 118,508% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 132601,86 грн. (сума боргу) = 24541,98 грн.

Таким чином за період 07.12.2017 року по 21.10.2020 року загальна сума інфляційних втрат становлять 24541,98 грн.

Розрахунок 3 % річних:

Розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році]

Де:[Сума боргу] – сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] – проценти річних; [Кількість днів] – кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] – кількість днів у календарному році.

Період розрахунку: з 07.12.2017 року по 31.12.2017 року - 25 днів [Проценти] = 132 601,86 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 25 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 272,47 грн.

Період розрахунку: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 365 днів [Проценти] = 132601,86 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 3978,06 грн.

Період розрахунку: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 365 днів [Проценти] = 132601,86 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 3978,06 грн.

Період розрахунку: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 366 днів [Проценти] = 132601,86 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 366 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 3978,06 грн.

Період розрахунку: з 01.01.2021 року по 21.10.2021 року - 294 дні [Проценти] = 132601,86 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 294 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 3 204,24 грн.

Таким чином за період 07.12.2017 року по 21.10.2020 року загальна сума 3 % річних від простроченої суми становить 15410,89 грн.

У зв`язку з чим та із врахуванням положень ч.3-4 ст. 267 ЦК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 24541,98 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 15410,89 грн за період із 07.12.2017 року по 21.10.2020 року, а разом 39952,87 грн.

Жодного розрахунку розміру інфляційних втрати та суми 3 % річних від простроченої суми з урахуванням позовної давності, який би був відмінний від здійсненого судом, суду не було надано ні представником позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а ні самим відповідачем ОСОБА_1 або її представником.

- щодо судових витрат

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання до суду позовної заяви (а.с.1, 31) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 598,94 грн, оскільки позовні вимоги задоволені частково на 14,3 відсотка (розмір задоволених позовних вимог х 100 / ціну позову, тобто 39952,87 х 100/279226,01), відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 85,7 відсотків (100 – 14,3).

При цьому, у відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, представником позивача було зроблено заяву про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у зв`язку з чим на підставі ст. 246 ЦПК України питання про судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, буде вирішуватись судом вже після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»;місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40696815, до ОСОБА_1 ;зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми, за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором № ОД 22/12/2007/840 К/119 від 20.12.2007 року, в загальному розмірі 39952 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 87 коп.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити за спливом позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 598 (п`ятсот дев`яносто вісім) грн 94 коп.

Для вирішення питання про судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, після ухвалення рішення по суті позовних вимог призначити судове засідання на 05 жовтня 2021 року о 14:30 год. в залі судових засідань в приміщенні Кодимського районного суду Одеської області, у зв`язку з чим визначити позивачу строк тривалістю п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання доказів розміру витрат, які позивач поніс на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 30.09.2021 року.

Суддя Д.В. Вороненко