Постанова № 9998871, 10.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10.06.2010 р. справа № 2а-1164/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - Крючкова Л.О.,

відповідача - Романюха О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок"

до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова

провизнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій та пені та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати Рішення відповідача, Управління пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова № 1704 від 30.12.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що платіжним дорученням №1293 від 27.10.2009р. він провів перерахування страхових внесків за вересень 2009р. в сумі 100.000,00грн. Проте відповідач змінив визначений платником напрям платежу, зарахувавши платіж в рахунок погашення інших зобов'язань. Таким чином, УПФУ у Червонозаводському районі м. Харкова здійснило нарахування та обчислення фінансових санкцій та пені з порушенням порядку встановленого Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що матеріалами проведеної перевірки виявлено факт вчинення ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" порушення, відповідальність за яке передбачена п. 2 ч. 9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Обставини спірних правовідносин були вивчені територіальним органом Пенсійного фонду України повно, спірне рішення прийнято в межах компетенції. Підстави для скасування цього рішення відсутні. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 01056735, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування обліковується в УПФУ у Червонозаводському районі міста Харкова. Вказані обставини визнані сторонами справі, суд не має підстав для сумнівів в добровільності визнання цих обставин, а також в їх достовірності, стосовно вказаних обставин не існує спору, а тому ці обставини додатково перед судом не доводяться.

30.12.2009р. відповідачем, УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова було прийнято рішення № 1704, яким до ВАТ ХЕТ завод "Трансзв"язок" застосовані штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в розмірі 56.142,57грн. та пеня в розмірі 91138,87грн. за період з 20.05.2009 року до 29.10.2009 р., з 16.06.2009р. до 05.11.2009 року, з 22.06.2009 р. до 30.11.2009 р., з 20.07.2009р. до 23.12.2009р., з 20.08.2009р. до 16.12.2009р., з 21.09.2009р. до 23.12.2009 р..

В ході розгляду справи зясовано, що правовою підставою для винесення спірного рішення відповідач указав п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а фактичною підставою слугував висновок територіального органу Пенсійного фонду України про несвоєчасну оплату позивачем внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість указаних висновків відповідача, а відтак і винесеного на їх підставі спірного правового акту індивідуальної дії, на їх відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд виходить з такого.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подавав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період квітень 2009р. - грудень 2009р.

Аналізуючи приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, якими унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

При цьому, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обовязку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Сторони по справі були зобов'язані судом провести звірку розрахунків по оплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. З наданих актів звірки вбачається несвоєчасна оплата позивачем сум внесків.

Згідно з ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

В ході розгляду справи позивач не подав доказів відсутності недоїмки, на погашення якої в силу закону мають спрямовуватись здійснені ним платежі. Натомість існування такої недоїмки підтверджено власно складеним позивачем актом звірки та роздруківкою картки особового рахунку позивача.

Пунктом 2 ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд відзначає, що запроваджені законодавцем в наведеній статті міри юридичної відповідальності у вигляді штрафу і пені є різними за своєю правовою суттю, позаяк штраф застосовується за факт вчинення платником внесків діяння, яке є порушенням, а пеня - за несвоєчасне отримання належного платежу.

Згідно з ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Оглянувши спірне рішення, суд відзначає, що за змістом та формою оглянуте рішення відповідає вимогам Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом Інструкція), винесене повноважною посадовою особою відповідача.

Норма матеріального права, якою запроваджена юридична відповідальність за вчинене позивачем порушення несвоєчасне перерахування сум внесків, а саме: п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», обрана УПФУ правильно, так як матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем даного порушення.

Довід позивача про неправомірність спірного рішення з підстав проведення оплати страхових внесків платіжним дорученням № 1293 від 27.10.2009р. на суму 100.000,00грн. судом відхиляється з мотивів наявності у позивача недоїмки.

Порушень у визначені розміру штрафу та пені судом в ході розгляду справи не виявлено.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому позов має бути залишений без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій та пені та його скасування залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15.06.2010р.

Суддя Сліденко А.В.