Ухвала суду № 99982304, 28.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/11/15-ц

Провадження № 6/947/569/21

УХВАЛА

28.09.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Грабовій Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), -

ВСТАНОВИВ:

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з заявою в якій просить визнати причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 520/11/15-ц, виданого 01.07.2021р. на підставі рішення Київського районного суду м. Одеса від 06.05.2015р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 9828,26 грн.При цьому представник заявника посилається на те, що 06.05.2015р. Київським районним судом м. Одеса по цивільній справі №520/11/15-ц винесено рішення, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - AT «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 14.09.2020р. Київським районним судом м. Одеса винесено ухвалу по справі №520/11/15-ц, якою замінено первісного позивача (стягувача) AT «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»).У зв`язку з укладанням Договору № 2240/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами у ТОВ «ФК «ЄАПБ» виникла необхідність приймати матеріали кредитних справ, направляти повідомлення боржникам про відступлення права вимоги та звертатись до суду із заявою про заміну стягувача. 01.07.2021р. Київським районним судом м. Одеса видано виконавчий лист по справі № 520/11/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 9828,26 грн.Заявник зазначив, що АТ «Дельта Банк», як первісний стягувач, виконавчий документ не отримував та не передав до ТОВ «ФК «ЄАПБ» для звернення його до виконання, що позбавило стягувача на право звернення судового рішення до виконання,у зв`язку з чим вони звернулись до суду з зазначеною заявою.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися. Представник заявника просить здійснити розгляд заяви без їх участі.

Згідно положень ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, оглянувши матеріали цивільної справи №520/11/15-ц, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 06.05.2015 року Київський районний суд міста Одеси ухвалив заочне рішення по справі №520/11/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №002-15016-170511 від 17.05.2011р. в розмірі 9828 (дев`ять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 26 копійок та судових витрат - 243,60 гривень.

07.05.2020р. між АТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір №2240/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №002-15016-170511 від 17.05.2011р., укладеним між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2020р. замінено стягувача (позивача) Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у справі №520/11/15-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №002-15016-170511 від 17.05.2011р., на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

01.07.2021р. Київським районним судом м. Одеса видано виконавчий лист по справі № 520/11/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 9828,26 грн.

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з даною заявою з посиланням на те, що АТ «Дельта Банк», як первісний стягувач, виконавчий документ не отримував та не передав до ТОВ «ФК «ЄАПБ» для звернення його до виконання, що позбавило стягувача на право звернення судового рішення до виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 30.06.1999 року, який втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016р., ( який діяв на момент зазначених правовідносин), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що рішення у справі №520/11/15-ц набрало законної сили 19.05.2015р., строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - 19.05.2016р.

На підставі Постанови Національного банку України від 02.03.2015 за №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 за № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення за № 181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк», делегування повноважень ліквідатору банку» та розпочату процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Уповноважена особа фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто, крім повноважень, визначених законом, уповноважена особа фонду здійснює повноваження керівництва банку, а тому наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Проте, матеріали справи не містять та заявником не надано доказів того, що ПАТ «Дельта Банк» з 2015р. цікавилось рішенням, що набрало законної сили та виконавчим листом на протязі всього строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладаючи Договір №2240/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, було відомо, що виконавчий лист по справі не видавався, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа закінчився понад три роки тому, тобто 19.05.2016 року.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу норм закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до виконавця у визначений законом строк.

Так, причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази наявності поважних причин, з огляду на які, ПАТ «Дельта Банк» не цікавився виконавчим листом, не отримав його, не звернувся до виконавчої служби з виконавчими листами, які мають строк пред`явлення до виконання, не звернувся до суду з заявою про поновлення строку на пред`явлення їх до виконання, що на думку суду, свідчить про те, що стягувачі не були зацікавлені у виконанні рішення суду та стягненні з боржника кредитної заборгованості, а тому суд відмовляє у поновленні пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа, оскільки строк був пропущений ПАТ «Дельта Банк», внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Так, Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.

У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як передбачено ч.1 ст.6 та ст.13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції, є рівність сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Положення ч.1 ст.6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.

Отже, той факт, що заявником в порушення вищенаведених норм ЦПК України не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування твердження про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, свідчить про його процесуальну недбалість.

Прийняття судом тверджень заявника, як належних доказів в обґрунтування заявлених вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, призведе до порушення приписів ст.433 ЦПК України та фактично порушить право відповідача на правову визначеність (передбачуваність), що випливає із застосованого у ст.6 Конвенції словосполучення «встановлений законом» згідно рішення Європейський суд з прав людини, а також право на дотримання судом принципу рівності і змагальності сторін, оскільки в наведеній ситуації судом необґрунтовано буде віддано перевагу інтересам заявника як перед законом, так і перед судом.

При таких обставинах, враховуючи, що заявником не доведено поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.76,77,81,82,89,433 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відповідач: ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Огренич І. В.