Рішення № 9997667, 20.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.10 р.                     Справа № 10/46                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т.В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Ларін О. В. – довіреність;

від відповідача – Мельник В. В. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ Луганської області

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька Індустріальна Спілка” м. Донецьк,

про стягнення 36685,74грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ Луганської області (далі – АМК), з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька Індустріальна Спілка” м. Донецьк (далі – ДІС), про стягнення збитків в розмірі 36685,74грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №ДИС/09-115псту-015/367 від 02.02.2008р.; залізничні накладні №№51387069, 51387113, 51387118; листи №№363, 366, 367, 369, 370; акти за виконані послуги від 14.10.2009р. та від 22.10.2009р., платіжні вимоги-доручення №76/1661 від 14.10.2009р. та №76/1732 від 22.10.2009р., розрахунок збитків, порушення відповідачем зобов’язань.

Представник відповідача у судових засіданнях та відзиві до суду проти позову заперечував з підстав виставлення платіжних вимог-доручень №76/1661 від 14.10.2009р. та №76/1732 від 22.10.2009р. після направлення претензії, що, на його думку, є некоректним; також повідомив, що не відмовлявся від сплати вказаних рахунків.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені учасниками процесу документи, заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 02.02.2008р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір №ДИС/09-115псту-015/367 (далі – Договір), згідно п. 1.1 якого постачальник (відповідач) був зобов’язаний поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість і ціна якого вказані у специфікаціях, які є його невід’ємною частиною ; марки, базові характеристики якості та базова ціна вугілля, яке буде поставлятись, наводяться у Додатках до договору.

Відповідно до п. 10.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р. та діє до повного виконання сторонами зобов’язань. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом за умовами і строками згідно специфікацій (п.п.4.1, 4.3 Договору).

Розділом 6 Договору передбачались умови приймання вугілля по кількості та якості, згідно якого товар приймається за якістю згідно сертифікатів якості виробника у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР при Раді Міністрів №П-7 від 25.04.1966р. (далі – Інструкція).

В разі невідповідності кількості і якості товару даним документів на товар (накладні, рахунки, сертифікати тощо), покупець (вантажоотримувач) зобов’язаний не пізніше 24 годин направити повідомлення про виклик представника постачальника (вантажовідправника) для участі у спільній прийомці товару. Якщо представник постачальника не з’явився у строк (протягом наступного дня – для одноміського представника, та 3 дні – для іногороднього), покупець має право здійснити прийомку товару у відповідності до п.20 Інструкції.

Згідно укладеної між сторонами специфікації на поставку палива для пиловугільного вдування на період липень - 01 лютого 2009р., як додатку до Договору, сторони домовились про поставку палива для пиловугільного вдування „Г”/”А” 0-80мм: зола - не більше 9,0%, волога – не більше 10,0%, сірка – не більше 1,0 (1,3) %, летючі – не більше 5,0/40,0/18,0%, у кількості 175тис.тн за ціною 106155420,00грн. з ПДВ з умовами поставки FCA станція відправника.

Позивачем надано копію протоколу розбіжностей до вказаної специфікації не підписаний з боку ДІС, тому, за відсутності доказів врегулювання, вказані розбіжності суд вважає не врегульованими.

16.08.2009р. та 25.08.2009р. вантажовідправником ДП ЦЗФ „Слов’яносербська” було здійснено відвантаження вугілля кам’яного марки Г/А клас 0-100мм по залізничним накладним №№51387069, 51387113, 51387118 зі станції Слов’яносербськ Донецької залізниці на адресу позивача Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”. 17.08.2007р., 26.08.2009р. та 27.08.2009р. вагони №№65297947, 66027228, 66171117, 673566907, 61461323, 67379131, 65375073, 60405404, 63649743, 60601879, 60397031, 60425600, 60498425 з вантажем прибули на станцію призначення Комунарськ Донецької залізниці.

Станцією призначення Комунарськ Донецької залізниці 28.08.2009р., 27.08.2009р. та 28.08.2009р. вантаж виданий без перевірки ваги вантажу, згідно до ст.52 Статуту залізниць України, про що є відмітка в графі 6 накладної.

У зв’язку з виявленою невідповідністю поставленого вугілля за якісними показниками вантажовідправником ДП ЦЗФ „Слов’яносербська” було надіслано на адресу АМК та Донецької залізниці листи №№363, 366, 367, 369, 370 з проханням переадресувати вугілля на його адресу та гарантувало оплату залізничного тарифу, плати за користування вагонами та інші витрати.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що відвантаження вугілля здійснювалось ДП ЦЗФ „Слов’яносербська”, на виконання умов договору, який був укладений між позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідачем було покладено обов’язок щодо відвантаження вугілля по вказаному договору на ДП ЦЗФ „Слов’яносербська”, яка завантажила вугільну продукцію неналежної якості у вагони №№65297947, 66027228, 66171117, 673566907, 61461323, 67379131, 65375073, 60405404, 63649743, 60601879, 60397031, 60425600, 60498425.

Відповідно до Специфікації до Договору, клас вугілля, що поставляється, складає 0-80мм.

Фактичний клас вугілля, що був поставлений у спірних партіях, становив 0-100мм проти 80мм гранично допустимого за Специфікацією до Договору, що підтверджується накладними №№51387069, 51387113, 51387118 тощо.

          Таким чином, постачальник за договором (відповідач) не забезпечив виконання вантажовідправником (ДП ЦЗФ „Слов’яносербська”) вимог Договору, внаслідок чого позивачу були завдані збитки на суму 36685,74грн.

          Отже, судом встановлено, що поставка вугілля неналежної якості відбулось з вини постачальника за Договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки складаються з реальних збитків і до них включаються фактична оцінка тих матеріальних витрат, які зазнала особа.

Для притягнення боржника до цивільно–правової відповідальності в формі відшкодування збитків необхідно, щоб ці збитки виникли.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме –наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Судом досліджені докази представлені позивачем щодо понесених витрат, а саме: залізничні накладні №№51387069, 51387113, 51387118; листи №№363, 366, 367, 369, 370; акти за виконані послуги від 14.10.2009р. та від 22.10.2009р., платіжні вимоги-доручення №76/1661 від 14.10.2009р. та №76/1732 від 22.10.2009р. тощо.

Суд зазначає, що сукупність наданих документів підтверджує понесені позивачем витрати.

Отже, суд приходить до висновку, що всупереч умовами договору відповідачем було поставлено вугілля неналежної якості, що призвело до понесення позивачем збитків. Позовні вимоги обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача як необґрунтовані та безпідставні.

Судові витрати підлягають віднесенню в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 22, 526, 530, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, статей 193, 224, 228 Господарського кодексу України, керуючись статтями 22, 30, 33, 43, 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ Луганської області до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька Індустріальна Спілка” м. Донецьк, про стягнення збитків в розмірі 36685,74грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька Індустріальна Спілка” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ЄДРПОУ 24812777) на користь відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” (94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, ЄДРПОУ 05441447) збитки в розмірі 36685,74грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька Індустріальна Спілка” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ЄДРПОУ 24812777) на користь відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” (94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, ЄДРПОУ 05441447) витрати по сплаті державного мита в сумі 366,86грн. та витрати по сплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236грн.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 25.05.2010р.

Суддя