Рішення № 99975903, 23.09.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/130/21

н\п 2-др/490/22/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гайдаржий Андрія Валерійовича про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі №490/130/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

06.05.2021 року, через систему «Електронний суд», до суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гайдаржий Андрія Валерійовича, в якій він просить поновити позивачці строк для подання доказів на підтвердження понесених нею витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі. Просив також стягнути з відповідача на користь позивачка 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

В обґрунтування вимог посилається на те, що про вищезазначене рішення позивачка дізналася 05.05.2021 року через свого представника, після того, як за його заявою було надано доступ до справи у системі «Електронний суд».

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.05.2021 року вищевказану заяву залишено без розгляду.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09.08.2021 року вказану ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.05.2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16.08.2021 року матеріали справи повернулись до канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва.

З 05.08.2021 року по 08.09.2021 року включно, суддя Саламатін О.В. перебував у щорічній плановій відпустці.

10.09.2021 року вказану заяву разом з матеріалами справи передано на розгляд судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 13.09.2021 року прийнято до розгляду вищезазначену заяву.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

З урахуванням вимог ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної заяви без виклику сторін та інших учасників справи у судове засідання.

Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки ОСОБА_1 через свого представника заявила клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення з відповідача у справі витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з ознайомленням з повним рішення суду від 22.03.2021 року лише 05.05.2021 року, а з заявою про ухвалення додаткового представник позивачки звернувся 06.05.2021 року, що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що позивачка зазначала у позовній заяві про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., та надала попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, то суд вбачає підстави для поновлення вказаного строку.

Так, в обґрунтування заяви про понесені позивачкою витрати на правничу допомогу, суду надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 17.11.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Андрія Гайдаржий «Гроно» в особі Керуючого бюро адвоката Гайдаржий А.В.

Відповідно до Розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у справі № 490/130/21 на підставі вищезазначеного Договору від 17.11.2020 року, гонорар за надану правничу допомогу склав 7 000,00 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордера від 17.11.2020 року підтверджується, що ОСОБА_1 сплатила 7 000,00 грн. на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги від 17.11.2020 року.

Отже, представником позивачки надано суду докази щодо понесених позивачкою витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у справі № 490/130/21 задоволено, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на категорію та юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гайдаржий Андрія Валерійовича про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі № 490/130/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 490/130/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 490/130/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін