Вирок № 99955929, 28.09.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/435/21

Справа № 1-кп/951/78/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді Гриновець О.Б.

при секретарі судового засідання Гордіци Х.П.

з участю: прокурора Яреми П.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Прийдуна В.М.

представника потерпілого Бечкала І.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021211050000079 від 20 травня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та угоду про визнання винуватості від 26.05.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Денисів, Козівського району, Тернопільської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, -

в с т а н о в и в:

20 травня 2021 року, близько 12 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у ОСОБА_1 , який перебував у житловому приміщенні за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев породи «Клен», «Ліщина», «Черемха» у кварталі №45 виділі №1, на території природно-заповідного фонду загально зоологічного заказника місцевого значення «Ішківський», що на околиці с. Ішків, Купчинецької сільської територіальної громади, Тернопільського району, Тернопільської області, який згідно охоронного зобов`язання №08-23 від 15.06.2010 року перебуває під охоронним наглядом державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» та обслуговується його структурним підрозділом Козівським лісництвом.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 20 травня 2021 року, близько 12 години ОСОБА_1 , взявши з господарства за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , металеву сокиру та ручну пилку, направився у квартал №45 виділу №1 природно-заповідного фонду загально зоологічного заказника місцевого значення «Ішківський», що на околиці с. Ішків, Купчинецької сільської територіальної громади, Тернопільського району, Тернопільської області.

Надалі, перебуваючи у кварталі №45 виділу №1 природно-заповідного фонду загально зоологічного заказника місцевого значення «Ішківський», що на околиці с. Ішків, Купчинецької сільської територіальної громади, Тернопільського району, Тернопільської області, ОСОБА_1 , в порушення ст.ст.4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 р., ст.ст.5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.3, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою принесених із собою металевої сокири та ручної пилки, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб зрубування, здійснив незаконну порубку одного дерева породи «Черемхи» діаметром пня у корені – 5 см., одного дерева породи «Черемхи» діаметром пня у корені – 4 см., одного дерева породи «Клен» діаметром пня у корені – 10 см., одного дерева породи «Ліщини» діаметром пня у корені – 8 см., та одного дерева породи «Ліщини» діаметром пня у корені – 6 см., загальною кубомасою 0,12 м. куб..

Внаслідок зазначеного вище протиправного діяння, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» ОСОБА_1 , заподіяв матеріальну шкоду державі в особі Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» на загальну суму 410 (чотириста десять) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у незаконній порубці дерев, вчиненій на території природно-заповідного фонду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.

На підставі ст.472 КПК України, між сторонами кримінального провадження в присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні вказаного злочину.

За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України. Крім цього, обвинувачений погодився понести покарання за вчинений ним злочин, передбачений ч.3 ст.246 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалість якого буде визначено судом. Покласти на ОСОБА_1 обов`язки згідно з ст.76 КК України, які будить визначенні судом.

Прокурор під час підготовчого судового засідання просив затвердити угоду про визнання винуватості від 26 травня 2021 року та призначити узгоджене сторонами покарання і пояснив, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим повністю, відмовився від здійснення прав, передбачених абз. 1 і 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, пояснив, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Прийдун В.М. в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 26 травня 2021 року.

Представник потерпілого щодо затвердження угоди не заперечив.

На підставі повного визнання вини обвинуваченим, та матеріалів досудового слідства, об`єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду не оспорюється, суд вважає доведеним факт скоєння злочину та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.05.2021 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури Яремою П.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, і зобов`язався беззастережно визнати вину в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.3 ст.246 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалістю, який буде визначено судом.

Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, що на підставі ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Суд також переконаний в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, передбачені ст.470 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе зобов`язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і ч.3 ст.246 КК України та іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, роз`яснивши прокурору та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, заслухавши думку учасників кримінального провадження, в тому числі прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, які підтримали угоду, роз`яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, суд затверджує угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження 26.05.2021 року та ухвалює обвинувальний вирок.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати слід вирішити відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.124, 314, 370, 371, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 травня 2021 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури Яремою Петром Михайловичем та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Прийдуна Володимира Михайловича у кримінальному провадженні №12021211050000079 від 20 травня 2021 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-п`ять стовбурів дерев породи «Клену», «Ліщини», «Черемхи», а саме, один стовбур дерева породи Клен довжиною 3,40 см., один стовбур дерева породи Ліщини довжиною 3,20 см., один стовбур дерева породи Ліщини, довжиною 3,60 см., один стовбур дерева породи Черемхи 3,70 м., один стовбур дерева породи Черемхи довжиною 2,60 см., які передані зберігати на території Козівського лісництва ДП Бережанського ЛМГ смт. Козова, вул. Тернопільська, 10, Тернопільської області – повернути державному підприємству «Бережанське лісомисливське господарство»;

-ручну пилку та сокиру, які знаходяться у камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції в Тернопільській області – знищити.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя О.Б.Гриновець