Вирок № 99944319, 23.09.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2335/18

Провадження 1-кп/522/198/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретарі судового засідання - Шараєва О.А., Романюк П.С., Свічар О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 1201816250000007 від 01 січня 2018 року, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сургут, Тюменської області, Російської Федерації, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- вироком Центрального районного суду м. Одеси від 25.09.1996 за ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1961 р.) до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 2 роки;

- вироком Центрального районного суду м. Одеси від 18.06.1999 за ст. 17, ч.1 ст. 81 КК України (в ред. 1961 р.) до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України (в ред. 1961 р.) звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік, штраф у розмірі 680 грн;

- вироком Центрального районного суду м. Одеси від 22.06.2000 за ч.2 ст. 140 КК України (в ред. 1961 р.) до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 43 КК України (в ред. 1961 р.) остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із конфіскацією майна;

- вироком Центрального районного суду м. Одеси від 25.09.2002 за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі;

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2004 за ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2006 за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі (звільнений 11.02.2009 року на підставі ст. 3 п. Б Закону України «Про амністію»);

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2009 за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 19.04.2013 за ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2016 за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,

- за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса, громадянин України, зі середньою спеціальною освітою, неодружений, працює різноробочим на заводі ТОВ «Полімер», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий:

- вироком Ленінського районного суду м. Одеси від 08.04.2002 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- вироком Олександрівського міського суду Кіровоградської області від 12.11.2004 за ч.2 ст. 187, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 309, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 17.04.2007 року перегляд вироку Кіровоградським апеляційним судом та вважати засудженим за ч. ч. 1, 2 ст. 187, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі;

- вироком Олександрівського міського суду Кіровоградської області від 26.06.2009 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2013 за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 262, ч.1 ст. 263, ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 187 КК України.

Учасники процесу:

прокурори - Кібець А.О., Стойкова М.В., Думініка О.Ф., Соломенцев І.І., Рибаков О.В.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисник - Григорук Г.П.,

В С Т А Н О В И В:

формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

1. Так, 01 січня 2018 року приблизно о 19 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , які були раніше судимими за вчинення розбою, судимість за який не знята і не погашена у встановленому законом порядку, тобто діяли повторно, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись біля будинку № 13 по вулиці Ковальська, що в Приморському районі в м. Одесі, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном здійснили напад на потерпілу ОСОБА_3 , приставили їй до грудної клітини ніж, тим самим вчинили розбій поєднаний з погрозою застосування фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої, та заволоділи належними їй грошовими коштами у розмірі 700 грн (сімсот гривень). На вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 віддати належний їй мобільний телефон, потерпіла відмовилась, після чого будучи викритими перехожими обвинувачені з місця вчинення злочину втікли.

2. Невдовзі після цього, приблизно о 20 годині 00 хвилин біля будинку № 24 по вулиці Льва Толстого, що в Приморському районі в м. Одесі, ОСОБА_2 був затриманий перехожим ОСОБА_4 . З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_2 умисно наніс ножом потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівої кисті, колото-різаної рани правого стегна та садно потиличної області зліва, які є легкими тілесними ушкодженнями.

Позиція обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 , заперечив свою провину пояснив, що 01.01.2018 року приблизно о 18 годині 30 хвилин він біля магазину «Обжора» за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська кут вул. Льва Толстого, зустрів ОСОБА_2 з яким пішли далі до аптеки. Через деякий час ОСОБА_2 зупинився біля дівчини, коли він запитав чи той йде далі ОСОБА_2 відповів, що ні. Після чого, він один пішов до дому.

4. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 , заперечив свою провину та пояснив, що 01.01.2018 року приблизно о 18 годині він вийшов з будинку на вулицю та дійшовши до вул. Льва Толстого біля магазину «Обжора» зустрів ОСОБА_1 , вони разом пішли далі. Проходячи по вулиці він привітав дівчину з Новим Роком. Через деякий час його зупинив невідомий чоловік, який говорив щоб він віддав телефон та намагався його схопити. Неподалік від них він чув, як жінка кричала, що у дівчини викрали майно. В цей же час, невідомий чоловік вдарив його та він перечепившись за клумбу впав. Так як в його куртці був кухонний ніж, він дістав його щоб захиститись. При цьому, коли він розмовляв з дівчиною то ніж не діставав. В останньому слові ОСОБА_2 визнав свою провину, покаявся.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

5. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

6. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

7. Крім цього, умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як: умисне легке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

8. Так, потерпіла ОСОБА_3 , суду пояснила, що 01.01.2018 у вечірній час вона йшла по вул. Ковальській в напрямку гуртожитку, де до неї підійшли ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 і сказали зайти за трансформаторну будку. Погрожуючи ножем, наказали віддати їм грошові кошти, і телефон. Усі наявні гроші вона віддала, а телефон просила не забирати. В цей час з арки будинку вийшла жінка, яка почала кликати на допомогу. В цей час, до неї підбіг чоловік щоб допомогти. ОСОБА_2 наніс йому ножові рани в долоню та ногу. Після цього, ОСОБА_1 втік, а ОСОБА_2 затримав чоловік, який прийшов на допомогу, а ніж впав на землю.

9. Потерпілий ОСОБА_4 , суду пояснив, що 01.01.2018 року по вул. Ковальська неподалік від будинку №14 його закликала жінка з проханням допомогти дівчині, яку грабують кілька чоловіків. Коли він підійшов ближче, то до нього, вийшов чоловік. Він попросив зупинитись та показати свої кармани, щоб подивитись чи вкрав той щось. Жінка стверджувала, що він був на місці пограбування. Він запропонував ОСОБА_2 дочекатися поліцію, однак той відмовився та дістав ніж і почав йому погрожувати, порізав йому руку. Після чого, він штовхнув ОСОБА_2 , який, зачепившись за клумбу впав. Тоді він притиснув ОСОБА_2 власним тілом до землі, але коли ОСОБА_2 лежав на животі той ще раз вдарив ножем йому в ногу, він вирвав ніж і відштовхнув приблизно на один метр та затримав обвинуваченого до приїзду поліції.

10. Свідок ОСОБА_6 , суду пояснила, що 01.01.2018 у вечірній час, вийшовши з будинку своєї подруги по вул. Ковальській , помітила як поруч із трансформаторною будкою двоє чоловіків невеликого зросту обступили дівчину та хватали її за руки. Коли вона запитала у дівчини, що відбувається, остання відповіла, що в неї забрали гаманець, при цьому дівчина тримала в руці телефон. Після цього вона покликала на допомогу перехожого, якому в подальшому обвинувачений наніс удари ножем.

11. Наведені показання потерпілих та свідка у суду не викликають сумнівів, так як останні були приведені у встановленому законом порядку до присяги. Викладені у показаннях обставини є логічними, послідовними та взаємо доповнюваними, узгоджуються між собою, а тому суд розцінює їх як належні та достовірні докази, які прямо підтверджують обставини, що підлягають встановленню під час кримінального провадження.

12. Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.01.2018, о 21:57, ОСОБА_3 звернулася із заявою про те, що 01.01.2018 року біля 19 годин 50 хвилин, дві невстановлені особи по вул. Ковальська 13 в м. Одесі, погрожуючи предметом ззовні схожим на ніж, відкрито заволоділи грошовими коштами, що належали ОСОБА_3 , спричинивши тим самим останній матеріальний збиток на загальну суму 700 гривень. Особами, які повідомлені про підозру є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ці ж фактичні обставини викладені у рапорті старшого інспектора - чергового Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Хіміча М.М. від 02.01.2018.

13. Крім цього, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 01.01.2018 ОСОБА_4 звернувся до чергової частини Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області із заявою, в якій просить вжити заходів правового характеру до невстановленої особи, яка 01.01.2018 року приблизно о 21 годині 00 хвилин біля будинку 13 по вул. Кузнечна в м. Одеса нанесла йому тілесне ушкодження в область руки та бедра (стегна). Особою, яку повідомлено про підозру є ОСОБА_2 . Вказані обставини також зазначені в заяві ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 01.01.2018.

14. Потерпіла ОСОБА_3 у присутності двох понятих, впізнала особу на фотознімку №2 за загальними рисами обличчя, зачіскою, як чоловіка, який разом з іншим чоловіком, заволоділи її майном, що зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.01.2018 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 104-106, 223, 228, 231 КПК України.

15. Під час проведення огляду місця події 01.01.2018 року у період часу з 20:56 до 21:23 год., на ділянці по вул. Льва Толстого, біля будинку №24, що в м. Одеса, виявлено один предмет ззовні схожий на ніж, що зафіксовано протоколом слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Черчика О.Ю., вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 223, 234, 237 КПК України.

16. 01.01.2018 року о 21 годині, у присутності двох понятих ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою за ч. 2 ст. 187 КК України, що зафіксовано протоколом слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Долінського Є.А., вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 207-211, 213 КПК України.

17. Потерпіла ОСОБА_3 у присутності двох понятих, впізнала особу під номером № 2 ( ОСОБА_1 ) як особу, який разом з іншим чоловіком 01.01.2018 року о 19 год. 50 хв. із погрозою ножем заволоділи її майном, за загальними рисами обличчя, формою рота, тілобудовою та зачіскою, що зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03.01.2018 року із фототаблицею. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 104-106, 223, 228, 231 КПК України.

18. 03.01.2018 року об 11 годині, у присутності двох понятих ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою за ч. 2 ст. 187 КК України, що зафіксовано протоколом слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Долінського Є.А., вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 207-211, 213 КПК України.

19. Висновок експерта №36-Б від 18.01.2018, підтверджує, що наданий на дослідження ніж виготовлений по типу кухонних ножів, відноситься до різновиду ножів господарсько-побутового призначення та до категорії холодної зброї не належить, виготовлений саморобним способом із використанням заводського обладнання та інструментів загального вжитку.

20. Під час проведення огляду речей від 03.01.2018 року зафіксовано особливості вилученого в ході огляду місця події ножа, про що зазначено протоколом слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Долінського Є.А., вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 223, 240 КПК України.

21. Висновок експерта №45 від 05.01.2018, підтверджує, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: різана рана лівої кисті яка утворилася від дії ріжучого предмета, яким могло бути лезо ножа; колото-різана рана правого стегна, яка утворилася від дії колото-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа; садно потиличної області зліва утворилося від дії тупого предмета, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразилися, яким могла бути рука (стиснута в кулак кисть), та які могли бути заподіяні 01.01.2018 року. При цьому, різана рана лівої кисті та колото-різана рана правого стегна відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а садно потиличної області зліва є легким тілесним ушкодженням.

22. Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

23. У ст. ст. 87 -88 КПК України перелічені випадки визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого.

24. З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що всі досліджені докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

25. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного та дають можливість суду дійти до однозначного висновку про те, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, є доведеною у повному обсязі.

26. Окремо суд звертає увагу на те, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті зазначено, про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, хоча у висновку експерта встановлено, що ОСОБА_4 заподіяні в тому числі легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. З цих підстав, варто зазначити, що згідно зі ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Таким чином, суд не має права збільшувати обсяг обвинувачення, а тільки перевірює наявність доказів на підтвердження сформульованого обвинувачення. У даному випадку, справді були заподіяні легкі тілесні ушкодження, та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. На підставі усіх наявних доказів, суд дійшов висновку, що обвинувачення хоч і не повне, однак не виключає наявності складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

27. Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України суд враховує стан його здоров`я.

28. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України суд враховує рецидив злочину.

29. Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

30. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України суд враховує рецидив злочину.

Мотиви призначення покарання.

31. Суд, при визначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

32. Згідно з вимогами Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.

33. Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 хворіє на ВІЛ-інфекцію ІV клінічна стадія, що враховується як пом`якшуюча обставина. Крім цього, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, за які відбував покарання у виді позбавлення волі. Після відбуття покарання вчинив новий умисний злочин поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої. З урахуванням чого, тяжкості вчиненого злочину, пом`якшуючої та обтяжуючої обставини суд дійшов висновку, що єдиним необхідним і достатнім заходом примусу від імені держави буде призначення покарання виключно в умовах ізоляції від суспільства. Крім цього, при визначенні строку позбавлення волі суд, відповідно до ст. 68 КК України, також враховує ступінь участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину, який був співвиконавцем, а тому призначення мінімального строку покарання передбаченого санкцією статті судом визнано не достатнім. Зважаючи на корисливий характер злочину, суд вважає за необхідне застосувати конфіскацію до всього належного обвинуваченому майна.

34. Таким чином, саме призначення найбільш суворого покарання, в даному випадку відповідає морально-етичним і правовим нормам, та буде забезпечувати однаковий (рівний) для будь-кого із громадян обов`язок понести за вчинений злочин відповідальність в межах санкції відповідної статті кримінального закону.

35. Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, за які відбував покарання у виді позбавлення волі. Після відбуття покарання вчинив новий умисний злочин поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої. Пом`якшуючих обставин судом не встановлено. Окрім цього, ОСОБА_2 , був затриманий безпосередньо після вчинення розбійного нападу, свою провину тривалий час заперечував, що свідчить про недостатність обрання позбавлення волі на мінімальний строк. Крім цьоо, судом взято до уваги, що саме ОСОБА_2 , погрожував ножем, тобто його дії мали більш агресивний і небезпечний характер, а тому суд дійшов висновку, що єдиним необхідним і достатнім заходом примусу від імені держави буде призначення покарання виключно в умовах ізоляції від суспільства, із призначенням обов`язкового додаткового покарання.

36. Таким чином, саме призначення найбільш суворого покарання, в даному випадку відповідає морально-етичним і правовим нормам, та буде забезпечувати однаковий (рівний) для будь-кого із громадян обов`язок понести за вчинений злочин відповідальність в межах санкції відповідної статті кримінального закону.

37. Разом з тим, ОСОБА_2 визнається винним і у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України, яке карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

38. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, якщо з моменту вчинення ним злочину минуло два роки.

39. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України може звільнити від нього засудженого.

40. Таким чином, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, визнає обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України може звільнити від нього засудженого.

41. З урахуванням того, що діяння, яке ставиться ОСОБА_2 у провину, за ч. 1 ст. 125 КК України мало місце 01.01.2018, тобто понад два роки назад. Перебіг давності у даному провадженні не зупинявся, так як обвинувачений не ухилявся від суду. Крім цього, перебіг давності не переривався, так як після вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2 тяжких чи особливо тяжких злочинів не вчиняв і до відповідальності за них не притягався. Таким чином, на момент постановлення вироку сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а тому відповідно до ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України ОСОБА_2 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

42. Застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати, а рішення щодо речових доказів прийняти на підставі ст. 100 КПК України.

43. Судові витрати слід стягнути з обвинувачених солідарно на підставі ст. 124 КПК України на користь держави.

44. Запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - продовжити задля уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, і забезпечення виконання вироку.

На підставі ст. 49, 68, 74 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього належному йому майна.

2. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання по вказаному кримінальному провадженню тобто з 03.01.2018 року.

3. ОСОБА_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 187, та ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за:

- ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 3 (три) місяці з конфіскацією всього належного йому майна.

- ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п`ятдесят гривень).

4. На підставі ч. 5 ст. 74, п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.

5. Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання по вказаному кримінальному провадженню тобто з 01.01.2018 року.

6. Речові докази: ніж вилучений в ході огляду місця події - знищити.

7. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи холодної зброї № 36-Б від 18.01.2018 у розмірі 572 грн (п`ятсот сімдесят дві гривні) - солідарно.

8. Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

9. Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

10. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати строк утримання ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в період з 01.01.2018 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

11. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати строк утримання ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в період з 03.01.2018 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

12. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення, а для особи, яка утримується під вартою - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії такого рішення.

13. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

14. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

15. Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокуророві.

16. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В. Попревич

23.09.2021