Ухвала суду № 99944020, 28.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/18917/21

Провадження № 2/947/3587/21

УХВАЛА

28.09.2021 року

Київського районного суд м. Одеси у складі – головуючого Луняченко В.О.

Секретаря судового засідання Бродецької Т.В.

Представника позивача – адвоката Черепова Д.В.

Представника співвідповідача ТОВ « Інвестмент Корпорейшн» - адвоката Галайчук Г.С., Федяева С.В.

Представника співвідповідача ТОВ « Кей-Колект» Ткаченко Б.Р.

розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальності «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння -

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Одеси 24.06.2021 року адвокатом Череповим Д.В. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано позовну заяву про визнання недійсним, з моменту укладення, договору купівлі-продажу нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,3 кв.м, укладеного 23.02.2021 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Імпресів», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого у реєстрі за №402.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді від 25.06.2021 року відкрито провадження у справі, у порядку загального провадження.

Одночасно із подання позовної заяви було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру; заборони державним реєстраторам права на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з спірною квартирою; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження спірною квартирою, в тому числі виселяти мешканців квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири,проникати та входити до вказаної квартири,укладати договори щодо оренди квартири,щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» здійснювати переоформлення особистих рахунків в ДТЕК Одеські електромережі та АТ «Одесаобленерго» з надання послуг енергопостачання, в ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» з газопостачання ,в КП «Теплопостачання міста Одеси» - теплопостачання, в Філії «Інфокс водоканал» ВАТ «Інфокс» - водопостачання; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав позивачів у володінні та користуванні спірною квартирою, мотивуючи заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить можливе виконання рішення.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року було відмовлено у задоволені даного клопотанням із зазначенням, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і, враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг позовних вимог, суд вважає, що на цей час відсутні достатні правові підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до уточненої позовної заяви, яка надійшла до суду 02.09.2021 року, під час підготовчого провадження у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять окрім визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного 23.02.2001 року також витребувати зазначену квартиру з незаконного володіння ТОВ « Інвестмент Кормпорейшен».

Також представником позивачів подано нове клопотання про забезпечення позову, згідно прохальної частини якого, він просить накласти арешт на спірну квартиру; заборонити державним реєстраторам права на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з спірною квартирою; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження спірною квартирою, в тому числі виселяти мешканців квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири,проникати та входити до вказаної квартири,укладати договори щодо оренди квартири, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» здійснювати переоформлення особистих рахунків в ДТЕК Одеські електромережі та АТ «Одесаобленерго» з надання послуг енергопостачання, в ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» з газопостачання ,в КП «Теплопостачання міста Одеси» - теплопостачання, в Філії «Інфокс водоканал» ВАТ «Інфокс» - водопостачання; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав позивачів у володінні та користуванні спірною квартирою, мотивуючи заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить можливе виконання рішення.

У судовому засіданні заявник підтримав заявлене клопотання та наполягав на тому, що факт можливої реєстрації нового власника ускладнить питання повернення квартири у власність позивачів, а інші дії з боку відповідачів, зазначені у клопотанні можуть привести до порушення прав позивачів та ускладнення виконання рішення суду щодо повернення квартири у власність.

Представник співвідповідача ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» категорична не погоджуючись із заявленим клопотання вважає його необґрунтованим та таким, що у випадку задоволення буде суттєво порушувати права власності , що є неприпустимим.

У відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову, по суті, це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно зі вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України,забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимоги ст. 150 ч. 1 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно вимог частини другою вищевказаної статті суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що зазначено у ч.3 ст. 150 ЦПК України..

Таким чином заходи забезпечення позову є мірою забезпечення реального виконання можливого рішення суду в межах заявлених вимог та повинен бути співмірним із позовними вимогами.

У даному випадку предметом судового розгляду є договір купівлі-продажу квартири а також повернення квартири у власність позивачів, яки фактично продовжують в даний час користуватись даною квартирою проживаючи у неї.

Тому суд вважає задля збереження принципу співмірності застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації/перереєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно спірного нерухомого майна для забезпечення можливого виконання рішення суду щодо повернення квартири у власність.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до 149 ч.2 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він є співмірним позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Тобто, виходячи з аналізу даних норм, можна констатувати, що насамперед накладення арешту на майно боржника є приписом, який завжди забороняє боржникові розпоряджатися майном, а саме його відчужувати, тобто у такому значенні ці поняття є тотожними і є одним зі способів обтяження майна. Однак арешт є ширшим поняттям, бо, окрім вжиття такого роду заходів, може передбачати застосування й інших. І якщо у вузькому розумінні арешт зводиться в основному до обмежень у праві розпорядження майном, як правило, шляхом винесення ухвали з наступним направленням її до компетентного органу для їх реального запровадження або безпосереднього внесення виконавцем відповідного запису до реєстру, що унеможливлює його відчуження (передачу, приховування готівкових коштів/здійснення видаткових операцій з банківських рахунків), то, як більш загальне поняття, воно ще включає низку другорядних дій: проведення опису арештованого майна, а в разі необхідності залежно від особливостей майна прийняття рішення про заборону ним користування взагалі, його опечатування, вилучення та передачу на зберігання боржникові або іншим особам, відомості про що відображаються в ухвал суду про арешт.

Також суд вважає не співмірним із заявленими позовними вимогами забезпечення позову шляхом заборони відповідачу укладення будь яких договорів щодо отримання комунальних послуг, оренди, яки не впливають на можливо виконання рішення суду та не ускладнюють механізм виконання рішення в частині повернення квартири у власність, п також абстрактні вимоги щодо здійснення будь-яких дій щодо обмеження прав у володінні і користуванні квартирою.

Крім того, суд, враховуючи обов`язок доведеності у судовому засіданні астронома по справі своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами, вважає що з боку позивачів та їх представників не доведено реальне існування ризиків їх виселення, або вселення інших осіб поза судового розгляду таких вимог, а заборона іншим судам розглядати будь яки позовні вимоги, зокрема стосовно вселення або виселення є неприпустимим способом забезпечення будь якого позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, суд може залежно від обставин забезпечити позов повністю або частково.

Керуючись ст. ст. 149-153,154 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальності «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у вигляді:

- заборони, на час розгляду цивільної справи, суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради /м. Одеса, вул. Черняховського, 6/ та для відому заінтересованим особам.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя Луняченко В. О.