Ухвала суду № 9993726, 04.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 червня 2010 р. № 30/119 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді

суддівМуравйова О.В.,

Кривди Д.С.,

Полянського А.Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року

у справі№30/119 господарського суду міста Києва

за позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду " Соломянської районної у м. Києві ради

доСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

простягнення заборгованості в розмірі 376757,13 грн. ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (вх.№10538), подана до суду 03.06.2010 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншим сторонам у справі.

Згідно ч.1 ст. 46 Господарського процесуального кодек су України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

У відповідності до п.2 ст.3 зазначеного Декрету державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Згідно зі статтею 3 згаданого Декрету із позовних заявмайнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано доказів сплати державного мита.

Натомість до касаційної скарги додано оригінал квитанції № 038-4 від 02.03.2010 року із зазначенням неправильних реквізитів рахунку для зарахування державного мита, а саме: коду отримувача (26077968), номеру рахунку (31213259700011), одержувача (УДК у Шевченківському р. м. Києва) при цьому, в призначенні платежу зазначено "витрат на інформаційно технічне забезпечення судової справи", тоді як в додатках до касаційної скарги заявником вказано: "1.Оригінал квитанції про сплату державного мита".

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" повідомляємо реквізити рахунків для зарахування державного мита, що почали діяти з 12.02.2007 року та на сьогоднішній день не змінювались: № рахунку 31113095700007, одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва, код банку: 820019, код за ЄДРПОУ: 26077922.

За таких обставин, касаційна скарга Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.86, 111, п. 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року у справі №30/119 господарського суду м. Києва повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий О. Муравйов

Судді Д. Кривда

А. Полянський