Ухвала суду № 99929062, 24.09.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6395/21

Провадження № 1-кс/0182/1252/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2021 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..

Клименко І. В.,

секретар судового засідання Степанова О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенка О. К., яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури Войновим О. М. у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2021 № 12021041340000832 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Князе-Григорівка Великолепетиського району Херсонської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не працює, з освітою середньою, не одружений, раніше судимий:

- 05.01.2015 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 10.02.2017 вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 19.04.2017 в частині покарання скасований та вважається засудженим за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 69, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць без конфіскації майна. Звільнився 20.11.2019 по відбуттю строку покарання,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Войнова О. М.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Ревти Д. Л.,

в с т а н о в и в :

24 вересня 2021 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенка О. К., яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури Войновим О. М. у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2021 № 12021041340000832 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Доводи клопотання

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2021 № 12021041340000832 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно підозрюється у вчиненні нового умисного злочину за наступних обставин.

Так, 22.09.2021 приблизно о 02.00 год. ОСОБА_1 разом з невстановленою слідством особою, проходили повз кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване по АДРЕСА_2, Дніпропетровської області, яке належить ОСОБА_2 , де у ОСОБА_1 разом з невстановленою слідством особою виник єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна.

В той же день та час, ОСОБА_1 , перебуваючи біля вищевказаної будівлі кафе, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, групою осіб, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшов до вікна та за допомогою заздалегідь принесеної стамески, зламав його та через вказане вікно незаконно проникли всередину приміщення, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно повторно викрали майно ОСОБА_2 , а саме: дві пляшки алкогольного напою «Сарtаіn Моrgаn Вlасk sрісеd», ємністю 0,7 л., вартістю 700,00 грн. за одну пляшку; одну пляшку алкогольного напою настоянка «Сумська Горобинова», ємністю 0,5 л., вартістю 160,00 грн.; одну пляшку алкогольного напою «Сарtаіn Моrgаn sрісеd gold», ємністю 0,5 л., вартістю 400,00 грн. Загальна вартість викраденого у ОСОБА_2 майна становить 1 960,00 грн.

Після чого ОСОБА_1 , разом з невстановленою слідством особою, покинув місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

22.09.2021 ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив умисний, тяжкий, корисливий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, до Нікопольського міськрайонного суду направлено обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289 КК України; він не працює та не має постійного джерела доходів, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, аналогічне тому в якому підозрюється; може незаконно впливати на потерпілу та свідків. Є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, аналогічне тому в якому підозрюється; може незаконно впливати на потерпілу та свідків. Інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. Також, підозрюваний офіційно не працює і не має законних джерел існування, що може стати причиною вчинення нових корисливих злочинів. З урахуванням викладеного, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Просив врахувати, що стосовно підозрюваного у провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходяться 5 кримінальних проваджень. Проти клопотання підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечує, вважаючи, що такий запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам. До ОСОБА_1 вже застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у кримінальних провадженнях, обвинувальні акти у яких направлено до суду, але він продовжує вчиняти нові злочини. Просив задовольнити клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ніяких намірів переховуватися від слідства та суду не має, він має постійне місце проживання - АДРЕСА_1 . Крадіжки він не вчиняв, вони там просто сиділи неподалік від кафе та вживали алкогольні напої, але він особисто вживав горілку. Зобов`язується з`являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, ухилятися від слідства та суду не буде.

Захисник підозрюваного адвокат Ревта Д. Л. проти клопотання слідчого заперечував. Вважає, що відсутня обґрунтована підозра стосовно його підзахисного. Доказів вчинення викрадення майно його підзахисним не надано. Тримання під вартою, це занадто суворий вид запобіжного заходу. ОСОБА_1 має постійне місце проживання. Тому, оскільки прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Оцінка та висновки слідчого судді

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я;

4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію;

7) майновий стан;

8) наявність судимостей;

9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР 22.09.2021 за № 12021041340000832.

22 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (ч. 5 ст. 12 КК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: електронним рапортом про подію; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від представника потерпілої; протоколом огляду місця події; протоколами допиту потерпілої та свідків; актом проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами огляду вкраденого майна.

Слідчий суддя враховує і оглянутий у судовому засіданні DVD-диск з відеозаписом.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_1 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, аналогічне тому, у якому підозрюється.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 3-х до 6-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тому, у якому він підозрюється

Також у клопотанні обґрунтовано зазначено, що є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тому, у якому він підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), так як злочин у якому ОСОБА_1 підозрюється вчинено ним з корисливих мотивів, він не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, у провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває 5 кримінальних проваджень, по обвинуваченню його у вчиненні умисних, корисливих злочинів (ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289КК України).

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Що стосується наявності ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), то вказаний ризик також існує. Підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни ними показів. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Слідчий у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя не погоджується з наявністю ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України в тій мірі, що для їх запобігання необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує особу підозрюваного, його вік, наявність постійного місця проживання.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_1 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених судом щодо останнього ризиків лише у такий спосіб, оскільки недоведені стороною обвинувачення в судовому засіданні наявності щодо підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, крім переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілу, свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, і на думку слідчого судді, доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через існування вищевказаних ризиків є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення-злочину, та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, до ОСОБА_1 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме домашній арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього. Слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце постійного проживання цілодобово.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенка О. К., яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури Войновим О. М. у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2021 № 12021041340000832 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Нікополь, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Негайно звільнити ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл.

Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, а також не більше строку досудового розслідування, тобто до 21.11.2021 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя І. В. Клименко