Рішення № 99929050, 28.09.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7663/20

Провадження № 2/0182/1363/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.09.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської районної державної адміністрації, Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої компенсації за невикористані відпустки та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28.12.2020 року звернулася до Нікопольського міськрайонного суду з вищезазначеним позовом (а.с. 1-4) та просила суд стягнути солідарно з відповідачів у примусовому порядку заборгованість по виплаті компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток в розмірі 21 808,28 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 186 628, 55 грн., всього до стягнення - 208 436,83 грн.

Свої вимоги мотивує наступним.

З 01.07.1994 року вона працювала на посаді завідуючої Кіровським дитячим садком згідно наказу відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації № 48 від 01.07.1994 року. Наказом № 225к/тр від 25.09.2017 року вона була звільнена з займаної посади з 25.09.2017 року у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Наказом відділу освіти Нікополської районної державної адміністрації № 228к/тр від 29.09.2017 року вона знову була прийнята на посаду завідувача КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Колобок» Чистопільської сільської ради з 02.10.2017 року та розпорядженням сільського голови Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 25.02.2019 року за № 22-К її було звільнено з 25.02.2019 року з займаної посади відповідно до ч.1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін.

Вказує, що при її звільнені не було проведено повного розрахунку, зокрема не виплачено компенсації за невикористані відпустки, всупереч вимог ст. 116 КЗпП України. Оскільки в червні 2017 року шляхом об`єднання Чистопільської, Новоіванівської та Першотравневської сільських рад Нікопольського району, була утворена Першотравневська об`єднана сільська громада, яка є правонаступником Чистопільської сільської ради, питання про виплату їй не виплаченої при звільненні компенсації за невикористані відпустки, належить до компетенції саме виконавчого комітету Першотравневської об`єднаної сільської ради.

На її неодноразові звернення з приводу вчинення таких виплат, отримала лист Першотравневської сільської ради від 19.03.2020 року за № 224, яким їй рекомендовано звернутись до відділу освіти Нікопольської Райдержадміністрації для отримання детальної інформації щодо виплати компенсації за дні невикористаних щорічних та соціальних відпусток. Також листом Відділу освіти Нікопольської Райдержадміністрації від 18.06.2020 року за № 456, довідкою Відділу освіти Нікопольської Райдержадміністрації від 19.06.2020 року за № 457 їй надана інформація щодо її перебування у щорічних відпустках та соціальних відпустках за весь період роботи на посаді завідувача КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Колобок» Чистопільської сільської ради. Також нею був отриманий лист Відділу освіти Нікопольської Райдержадміністрації від 26.08.2020 року за № 691, в якому визначені причини накопичення певної кількості невикористаних відпусток – невиконання графіка відпусток, який щороку складається на підприємстві.

Згідно виданої Нікопольською Райдержадміністрацією довідки, їй надавались щорічні відпустки:

-з 23.06.2011 по 04.08.2011 року протягом 42 календарних днів (додаткових відпусток не надавалось);

-з 11.06.2012 по 23.07.2012 року протягом 42 календарних днів (додаткових відпусток не надавалось);

-з 11.06.2013 по 21.08.2013 року протягом 42 календарних днів (додаткових відпусток не надавалось);

-з 15.06.2015 по 26.07.2015 року протягом 42 календарних днів (додаткових відпусток не надавалось):

-з 13.06.2016 року по 26.07.2016 року протягом 42 календарініх днів;

-з 19.06.2017 по 28.07.2017 року протягом 39 календарних днів.

Також їй була надана додаткова відпустка з 24.10.2016 по 30.10.2016 протягом 7 днів за 2016 рік. Невикористана відпустка за два місяці 2017 року (до моменту звільнення) становить 3 дні.

Враховуючи, що її середньомісячний дохід за 2018 рік складає 8807,08 грн. тому середньоденний дохід становить: 8807,08 : 21 = 419,39 грн.

Таким чином, нею не використано 3 дні щорічної відпустки, однак ніяких виплат та компенсацій у зв`язку з цим не проводилось. Розмір компенсації за невикористані дні щорічної відпустки становить - 419.39 грн. х 3 = 1258,17 грн.

Крім того, на її думку, за період з 2011 року по 25.02.2019 року (за сім років роботи окрім 2016 року) нею не використано якнайменше 49 днів додаткової відпустки за особливий характер праці, тому стягнення підлягає компенсація за ці 49 днів невикористаної додаткової відпустки за особливий характер праці в розмірі 49 х 419,39 грн. = 20550,11 грн. А всього за невикористану відпустку їй не виплачено 20550,11 грн. +1258,17 грн.= 21808,28 грн.

Визначити точну суму, що підлягає стягненню, вона не має можливості, оскільки на її звернення щодо надання відомостей про розмір середньомісячного та середньоденного заробітку їй лише надано інформацію, на якій підставі ці розрахунки проводяться.

Відповідтю до листа виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району від 30.09.2020 року за № 695, нарахування та виплати щодо відпусток Чистопільська (Кіровська сільська рада, правонаступником якої є Першотравневська сільська рада здійснювала на підставі наказів Відділу освіти Нікопольської Райдержадміністрації, тому вважає, що стягнення за її позовом повинні здійснюватись солідарно з обох відповідачів.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України з відповідачів підлягає стягненню компенсація за затримку необхідних виплат при звільненні за 241 календарних дні за період з 25.02.2019 року по 25.02.2020 року та за 204 робочі дні за період з 26.02.2020 року по 28.12.2020 року, а саме - 204 дні х 419,39 грн. = 85 555,56 грн., 241 день х 419,39 грн. = 101 072, 99 грн., а всього відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню: 101 072,99 + 85555,56 - 186 628, 55 грн.

Враховуючи викладене, вона звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою про відкриття провадження від 29.01.2021 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

04.03.2021 року на адресу суду від представника Нікопольської районної державної адміністрації, О.Панчука надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а. с. 36-38), згідно якого просить в частині задоволення позову до Нікопольської районної державної адміністрації стосовно стягнення (солідарної) заборгованості по виплаті компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток, компенсації за затримку при звільнення в розмірі середнього заробітку відмовити, при цьому посилається що з матеріалів позову не вбачається якими саме діями, або бездіяльністю, Нікопольською районною державною адміністрацією були порушеній невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси Позивача. Зауважують, що ОСОБА_1 не перебувала в трудових відносинах з Нікопольською районною державною адміністрацією, будь-яких рішень про її прийняття на роботи, або звільнення райдержадміністрацією не приймалось.

Так як позивач приймалась на роботу відповідним рішенням Відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації (переписка, накази про відпустку та інше приймались саме Відділом освіти Нікопольської районної державної адміністрації), тому належним відповідачем у даній справі є Відділ освіти Нікопольської районної державної адміністрації.

Також 29.03.2021 року на адресу суду від Першотравневського сільського голови Т.Литовченко подано відзив на позов ОСОБА_1 (а.с. 46-51), згідо якого просить у задоволенні позову відмовити повністю з огляду на наступне.

Так, вимоги позивача є незрозумілими та не конкретними.

Позивач називає різні види відпусток, зокрема щорічну основну, щорічну додаткову, додаткову оплачувану відпустку жінці, яка працює і має двох або більше дітей, «щорічні та соціальні відпустки за період з 2011 року по 2019 рік включно.

При цьому будь-яких підтверджуючих доказів, що позивачу було встановлено ненормований робочий день нею не надано.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) «Колобок» Кіровської сільської ради Нікопольського району», затвердженого рішенням сесії Кіровської сільської ради Нікопольського району №250-38/У від 18.11.2009 року, власником дошкільного навчального закладу є Кіровська територіальна громада в особі Кіровської сільської ради. Власник здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально - технічне забезпечення.

Розділом III вищезазначеного Статуту дошкільний навчальний заклад працює за п`ятиденним робочим тижнем протягом 9 годин. Вихідні дні - субота, неділя, святкові, тощо. Щоденний графік роботи дошкільного закладу: початок о 08:00 год., закінчення роботи: 17.00 год.

Пунктом 8.2. Статуту передбачено, що безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з посади відділом освіти Нікопольської РДА за погодженням із власником з дотриманням чинного законодавства.

Пунктом 1.4. Статуту Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) «Колобок» Чистопільської сільської ради Нікопольського району), затвердженого рішенням сесії Чистопільської сільської ради Нікопольського району K2126-16/VII від 28.03.2017 року (який є новою редакцією Статуту) власником дошкільного навчального закладу є територіальна громада в особі Чистопільської сільської ради. Власник здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально - технічне забезпечення. і

Розділом Ш вищезазначеного Статуту дошкільний навчальний заклад працює за і п`ятиденним робочим тижнем протягом 9 годин. Вихідні дні - субота, неділя, святкові, тощо. Щоденний графік роботи дошкільного закладу: початок о 08:00 год., закінчення роботи: 17.00 год.

Пунктом 8.2. Статуту передбачено, що безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідувач, який призначається і звільняється з посади відділом освіти Нікопольської РДА за погодженням із власником з дотриманням чинного законодавства.

Аналогічні положення, що зазначені вище, містяться у пункті 1.4. та у розділі III Статуту Комунального закладу «Чистопільський заклад дошкільної освіти (ясла - садок) «Колобок» Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, , затвердженого рішенням сесії Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №39-03/VІІ від 22.01.2018 року, який є новою редакцією Статуту Комунального закладу «Дошкільний навчальний ' заклад (ясла - садок) «Колобок» Чистопільської сільської ради Нікопольського району.

Відповідно до п. 8.2. цього Статуту безпосереднє керівництво Закладом здійснює його директор, який призначається і звільняється з посади засновником відповідно до чинного законодавства.

Згідно тарифікаційних списків працівників ДНЗ «Колобок за 2011-2019 роки, Позивачу як завідуючій, а в подальшому як директору визначено сорокагодинний робочий тиждень. Такі дані збігаються табелями обліку використаного робочого часу по ДНЗ «Колобок» за 2011-2019 pоки.

При цьому законодавство не містить переліку професій, посад працівників з ненормованим робочим днем, а також обов`язковості нормативного закріплення такого переліку. Відповідно до пункту 7 Рекомендацій № 7 конкретний список професій і посад, щодо яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

Крім того, власником ДНЗ «Колобок» в особі органу місцевого самоврядування (Кіровської, Чистопільської та Першотравневської сільської ради) у зазначений період часу колективний договір з первинною профспілковою організацією ДНЗ «Колобок» не укладався.

Також окремий документ (наказ, контракт, письмовий трудовий договір тощо), який би передбачав порядок матеріального забезпечення керівника ДНЗ «Колобою) із визначенням умов ненормованого робочого часу, оплати праці та порядок надання відпусток стосовно Позивача власником не приймався, відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації не погоджувався.

Таким чином, доводи позивача щодо стягнення компенсації за 49 днів невикористаної додаткової відпустки за особливий характер праці у сумі 20550,11 грн. безпідставні та нічим не обґрунтовані.

Впродовж роботи з 2011 по 2016 роки позивачу щорічно надавалася основна відпустка у розмірі 42 календарних дні, що позивач не оспорює та зазначає в позовній заяві.

Що стосується відпустки за 2017 рік, то згідно довідки Відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації № 457 від 19.06.2020 року, згідно наказу №85 к/тм від 20.10.2017 року відпустка надана на 39 календарних днів в період з 19.06.2017 року по 28.07.2017 року. Станом на 25.09.2917 року невикористаними залишились 3 дні щорічної основної відпустки.

При цьому, згідно довідки Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 25.03.2021 № 108, позивачу при звільненні 25.09.2017 нараховані і виплачені 9875 грн. 76 коп., у тому числі 2950 грн. 08 коп. посадового окладу, 885 грн. 02 коп. за вислугу років, 590 грн. 02 коп. - 20% надбавки, 591 грн. 99 коп. за 3 дні невикористаної відпустки. 986 грн. 65 коп. - розрахункові 5 днів (серпень - вересень 2017 року), 3872 грн. 00 коп. - сумлінна праця.

Крім того, зазначає, що за 2018 рік позивачу була надана відпустка терміном на 42 дні. За 2019 рік при звільненні 25.02.2019 року позивач отримала компенсацію за невикористану відпустку 26 днів за період часу з 02.102017 року по 25.02.2019 року (відповідно до відпрацьованого часу). Всього згідно довідки Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 25.03.2021 № 109 позивачу при звільненні 25.02.2019року нараховані і виплачені 13491 грн. 20 коп., у тому числі 3719 грн. 20 коп. посадового окладу за 16 робочих днів, 1115 грн. 76 коп. за вислугу років, 743 грн. 84 коп. - 20% надбавки, 7053 грн. 02 коп. - за 26 дні невикористаної відпустки за період з 02.10.2017 по 25.02.2019 року, 859 грн. 38 коп. - згідно листку непрацездатності.

Враховуючи вищенаведене, доводи позивача щодо не надання їй компенсації за невикористану відпустку при її звільненні 25.09.2017 року та 25.02.2019 року є необгрунтованими та безпідставними, відповідно є незаконними позовні вимоги позивача про компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Суд вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації № 48 від 01.07.1994 року ОСОБА_1 переведено з посади вихователя на посаду завідуючої дитячим садком з 01.07.1994 року (а.с. 9). Згідно копії наданої трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 5 на звороті), Наказом № 225к/тр від 25.09.2017 року позивача звільнено з займаної посади з 25.09.2017 року у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно ст. 38 КЗпП України.

Наказом відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації № 228к/тр від 29.09.2017 року позивача прийнято на посаду завідувача КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Колобок» Чистопільської сільської ради з 02.10.2017 року (а.с. 10).

Розпорядженням сільського голови Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 25.02.2019 року за № 22-К її було звільнено з 25.02.2019 року з займаної посади відповідно до ч.1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що в день звільнення, тобто 25.02.2019 року, з нею не проведено повного розрахунку, зокрема не виплачено компенсації за 3 дні невикористаної щорічної відпустки та за 49 днів невикористаної додаткової відпустки за особливий характер праці на загальну суму 21 808,28 грн., всупереч вимог ст. 116 КЗпП України. Крім того, посилаючись на положення ст. 117 КЗпП України позивач розрахувала компенсацію за затримку необхідних виплат при звільненні у розмірі 186 628, 55 грн. Вказані суми просила солідарно стягнути з відповідачів.

Статтею 43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3ЦПК (в редакції закону 2004 року),то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Законодавством про працю. Судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки напідставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцієюта законами України.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно ч.1 ст.57 КЗпП України, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам зокрема виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла на 01.04.2003 року), сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до п.10 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до положень ч.1,ч.3 ст.31 Закону України «Про дошкільну освіту» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Закономта іншими нормативно-правовими актами,прийнятими відповіднодо них. Керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.

Як вбачається зі Статуту Комунального закладу «Чистопільський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Колобок» Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області» (нова редакція), затвердженого рішенням сесії Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 22.01.2018 року № 390-03/ VІІ, погоджено В.о. начальника відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту, культури та туризму виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с. 62-65), Комунальний заклад «Чистопільський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Колобок» Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області» є правонаступником всіх прав і обов`язків дитячого садка «Колобок» с. Кірове, що знаходиться у державній власності Кіровської сільської ради, зареєстрованого розпорядженням голови Нікопольської районної ради народних депутатів від 01.12.1995 року № 339-р, та підпорядкований органу управління - відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту, культури та туризму виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, Першотравневська територіальна громада в особі Першотравневської сільської ради є засновником закладу. Засновник здійснює фінансування закладу дошкільної освіти, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Таким чином, позивач безпідставно пред`явила вимоги до відповідача - Нікопольської районної державної адміністрації щодо стягнення компенсації за не використані дні відпустки та компенсації за затримку розрахунку при звільненні, оскільки Нікопольська районна державна адміністраці не є належними особами, які повинні відповідати за позовом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року за № 346 - тривалість щорічної відпустки завідувача дошкільного навчального закладу становить 42 календарних дні.

Судом встановлено, що з 2011 року по 2016 року позивачу щорічно надавалася основна відпустка у розмірі 42 календарних дні, що сторонами не оспорюється при розгляді даної справи.

В той же час згідно довідки Відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації №457 від 19.06.2020 року (а.с. 21), наказом № 85 к/тм від 08.06.2017 року відпустка надана на 39 календарних днів в період з 19.06 по 28.07,2017. Станом на 25.09.2917 року невикористаними залишились З дні щорічної основної відпустки.

При цьому, згідно довідки Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 25.03.2021 за № 108 позивачу при звільненні 25.09.2017 нараховані і виплачені 9875 грн. 76 коп., у тому числі 2950 грн. 08 коп. посадового окладу, 885 грн. 02 коп. за вислугу років, 590 грн. 02 коп. - 20% надбавки, 591 грн. 99 коп. за З дні невикористаної відпустки. 986 грн. 65 коп. - розрахункові 5 днів (серпень - вересень 2017 року), 3872 грн. 00 коп. - сумлінна праця (а.с. 66).

Крім того, згідно довідки Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 25.03.2021 № 109, позивачу при звільненні 25.02.2019 нараховані і виплачені 13491 грн. 20 коп., у тому числі 3719 грн. 20 коп. посадового окладу за 16 робочих днів, 1115 грн. 76 коп. за вислугу років, 743 грн. 84 коп. - 20% надбавки, 7053 грн. 02 коп. - за 26 дні невикористаної відпустки за період з 02.10 2017 по 25.02,2019 року, 859 грн. 38 коп. - згідно листку непрацездатності за 3 календарні дні (а.с. 67).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо не надання їй компенсації у розмірі 1258,17 грн. за 3 дні невикористаної відпустки при її звільненні 25.09.2017 року та 25.02.2019 року є необгрунтованими та безпідставними.

Щодо стягнення на користь позивача компенсації за 49 днів невикористаної додаткової відпустки за особливий характер праці в розмірі 20 550, 11 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) «Колобок» Кіровської сільської ради Нікопольського району», ідентифікаційний код 36585397, затвердженого рішенням сесії Кіровської сільської ради Нікопольського району №250-38/У від 18.11.2009 року, власником дошкільного навчального закладу є Кіровська територіальна громада в особі Кіровської сільської ради. Власник здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально - технічне забезпечення.

Розділом Ш вищезазначеного Статуту дошкільний навчальний заклад працює за п`ятиденним робочим тижнем протягом 9 годин. Вихідні дні - субота, неділя, святкові, тощо. Щоденний графік роботи дошкільного закладу: початок о 8:00 год., закінчення роботи: 17.00 год.

Пунктом 8.2. Статуту передбачено, що безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з посади відділом освіти Нікопольської РДА за погодженням із власником з дотриманням чинного законодавства.

Пунктом 1.4. Статуту Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) «Колобок» Чистопільської сільської ради Нікопольського району), ідентифікаційний код 36585397, затвердженого рішенням сесії Чистопільської сільської ради Нікопольського району K2126-16/VII від 28.03.2017 року (який є новою редакцією Статуту Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) «Колобок» Кіровської сільської ради Нікопольського району», затвердженого рішенням сесії Кіровської сільської ради Нікопольського району №250-38/У від 18.11.2009 року, власником дошкільного навчального закладу є територіальна громада в особі Чистопільської сільської ради. Власник здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально - технічне забезпечення.

Розділом Ш вищезазначеного Статуту дошкільний навчальний заклад працює за п`ятиденним робочим тижнем протягом 9 годин. Вихідні дні - субота, неділя, святкові, тощо. Щоденний графік роботи дошкільного закладу: початок о 8:00 год., закінчення роботи: 17.00 год.

Пунктом 8.2. Статуту передбачено, що безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідувач, який призначається і звільняється з посади відділом освіти Нікопольської РДА за погодженням із власником з дотриманням чинного законодавства.

Аналогічні положення, що зазначені вище, містяться у пункті 1.4. та у розділі III Статуту Комунального закладу «Чистопільський заклад дошкільної освіти (ясла - садок) «Колобок» Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 36585397, затвердженого рішенням сесії Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №39-03А^ІІ від 22.01.2018 року, який є новою редакцією Статуту Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) «Колобок» Чистопільської сільської ради Нікопольського району.

Відповідно до п. 8.2. цього Статуту безпосереднє керівництво Закладом здійснює його директор, який призначається і звільняється з посади засновником відповідно до чинного законодавства.

Згідно тарифікаційних списків працівників ДНЗ «Колобою» за 2011-2019 роки , що маються в матеріалах справи (а.с. 69-104), позивачу як завідуючій, а в подальшому як директору визначено сорокагодинний робочий тиждень. Такі дані збігаються табелями обліку використаного робочого часу по ДНЗ «Колобок» за 2011-2019 pоки, що також маються в матеріалах даної справи (а.с. 105-226).

КЗпП України не містить тлумачення поняття «ненормований робочий день». І

Відповідно до пункту 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7 (Рекомендації № 7) ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу. При цьому така робота не вважається понаднормовою. Міра праці в цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов`язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). У режимі ненормованого робочого дня працівники виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу. У законодавстві не встановлена тривалість перепрацювань, що допускаються для виконання трудових обов`язків. Також необмежена і кількість випадків таких перепрацювань, усе залежить від характеру і обсягу виконуваної роботи.

Законодавство не містить переліку професій, посад працівників з ненормованим робочим днем, а також обов`язковості нормативного закріплення такого переліку. Відповідно до пункту 7 Рекомендацій № 7 конкретний список професій і посад, щодо яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий хараістер праці тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Статгею 10 КЗпП України передбачено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Разом з тим, власником ДНЗ «Колобок» в особі органу місцевого самоврядування (Кіровської, Чистопільської та Першотравневської сільської ради) у зазначений період часу колективний договір з первинною профспілковою організацією ДНЗ «Колобок» не укладався.

Також окремий документ (наказ, контракт, письмовий трудовий договір тощо), який би передбачав порядок матеріального забезпечення керівника ДНЗ «Колобок) із визначенням умов ненормованого робочого часу, оплати праці та порядок надання відпусток стосовно Позивача власником не приймався, відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації не погоджувався.

Будь-яких підтверджуючих доказів, що позивачу було встановлено ненормований робочий день нею не надано.

Таким чином, доводи позивача щодо стягнення компенсації за 49 днів невикористаної додаткової відпустки за особливий характер праці у сумі 20550,11 грн. безпідставні та нічим не обґрунтовані.

Оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення на її користь заборгованості по виплаті компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, тому її вимоги щодо стягнення на її користь компенсації за затримку розрахунку при звільненні також задоволенню не підлягають, оскільки вони є похідними вимогами від вищевказаних позовних вимог.

В ході судового розгляду справи не встановлено порушення трудового законодавства про працю з боку відповідачів.

У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема,ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках,коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена,а також в інших випадках,передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами :письмовими,речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини,що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»,під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з вимогами ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення,ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки у позові ОСОБА_1 відмовлено повністю та позивач у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то у відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір необхідно компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Нікопольської районної державної адміністрації, Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про стягнення невиплаченої компенсації за невикористані відпустки та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні- відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева