Рішення № 9992660, 18.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.10р.Справа № 1/80-10

За позовом Приватного підприємства "Принт", м. Запоріжжя

до Приватного підприємства "Корсар", с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області

про стягнення 154 000 грн. 00 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Чесняк Ф.Ф., св-во № 2547 від 16.05.07р.; Кірсанов О.О., дов. б/н від 13.10.09р.

від відповідача: Борульник А.В., дов. № 7 від 23.02.10р., Келеберденко В.А., керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Принт" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Корсар" заборгованість у сумі 154 000 грн. 00 коп. за Договорами купівлі-продажу транспортного засобу № 006430, № 006431, №006432, №006433 від 09.12.2006р.

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що спірні транспортні засоби не купували, договори є недійсними. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

09.12.2006 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено наступні договори купівлі-продажу:

договір купівлі-продажу транспортного засобу № 006430, за яким позивач продає, а відповідач купує сидільний тягач RENAULT MAGNUM, державний № 6996 АК, за ціною 50 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ;

договір купівлі-продажу транспортного засобу № 006431, за яким позивач продає, а відповідач купує сидільний тягач RENAULT MAGNUM, державний № АА 1396, за ціною 50 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ;

договір купівлі-продажу транспортного засобу № 006432, за яким позивач продає, а відповідач купує напівпричіп SCHMITZ SPR 24, державний № 6995 АК, за ціною 27 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ;

договір купівлі-продажу транспортного засобу № 006433, за яким позивач продає, а відповідач купує напівпричіп SAMRO SR3D34, державний № АА 1395, за ціною 27 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ.

27.12.2006 року сторони уклали між собою додаткову угоду до вищезазначених договорів, відповідно до умов якої, пункт. 2.1. вказаних вище договорів купівлі-продажу було викладено в наступній редакції: «Розрахунок за отримані покупцем транспортні засоби відбувається протягом місяця після укладення дійсної додаткової угоди”.

Пунктом 3 договору купівлі-продажу транспортного засобу № 006430, № 006431, № 006432, № 006433 від 09.12.2006 р. передбачено, що при підписанні договору сторони гарантують виконання своїх зобов'язань, щодо поставки та сплати вартості товару у строки, визначені договором.

Зобов'язання щодо поставки транспортних засобів, позивачем були виконані у повному обсязі, однак відповідач у встановлений договорами купівлі-продажу, та додатковою угодою строк, не виконав своїх зобов'язань, щодо сплати вартості товару, на загальну суму 154 000, 00 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договорами купівлі-продажу транспортного засобу, додатковою угодою до вказаних договорів купівлі-продажу, листом Державної автомобільної інспекції МРЕО-1 обласного управління ДАІ від 26.03.10р. № 14/1РЕР-963, відповідно якого транспортні засоби, що є предметом перелічених договорів купівлі-продажу зареєстровані за ПП „Корсар”, тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договорів купівлі-продажу транспортного засобу, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені Договорами купівлі-продажу, майново-господарські зобов’язання перед позивачем з оплати отриманих транспортних засобів, чим порушив умови укладених із позивачем Договорів та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 154000 грн. 00 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому суд не може прийняти до розгляду в межах даної справи заяву позивача про збільшення позовних вимог, за якою позивач, окрім заявленої вимоги про стягнення суми основного боргу, додатково заявив нові вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції, які при поданні позову позивачем не заявлялись.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, а також збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. А отже збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Корсар" (69000, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Олександрівна, вул. Степова, буд. 34, код ЄДРПОУ 13623760) на користь Приватного підприємства "Принт" (69067, м. Запоріжжя, вул. Учительська, буд. 59а, код ЄДРПОУ 20489960) 154 000 грн. 00 коп. (сто п'ятдесят чотири тисячі грн. 00 коп.) заборгованості, 2 300 грн. 00 коп. (дві тисячі триста грн. 00 коп.) витрат по сплаті послуг адвоката, 1540 грн. 00 коп. (одну тисячу п'ятсот сорок грн.. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 26.05.10р.