Рішення № 9992215, 09.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

09.06.2010Справа №2-24/1598-2010

За позовом Фермерського господарства "Сахалін" (96517, АР Крим, Сакський район, с. Колоскі, вул. Леніна, 15, ідентифікаційний код 22253173)

До відповідача Закритого акціонерного товариства Агрофірми "Ескоріал" (96500, АР Крим, Сакский район, с. Суворовське, вул. Степна, 14/13, ідентифікаційний код 25145716)

про стягнення 298 497,96 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Суслов О.П. – голова Фермерського господарства "Сахалін"; Стадник А. П., представник, довіреність у справі б/н від 15.01.2010 р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Фермерське господарство "Сахалін" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Закритого акціонерного товариства Агрофірми "Ескоріал" про стягнення з відповідача на користь фермерського господарства "Сахалін" суми заборгованості у розмірі 298 497,96 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору купівлі-продажу зернових № б/н від 27.06.2008 р., відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати придбаного у позивача товару, на підставі чого у нього сформувалась заборгованість.

Вважаючи, що неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу протирічить нормам чинного законодавства, порушує права Фермерського господарства "Сахалін", позивач, керуючись нормами чинного законодавства, звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим з відповідними вимогами про стягнення суми заборгованості з Закритого акціонерного товариства Агрофірми "Ескоріал" у примусовому порядку.

Представником позивача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи, яке судом розглянуто.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 27.04.2010 р. строк розгляду справи було продовжено.

25.05.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.06.2010 р. Після перерви судове засідання продовжене, представник позивача ті самі, відповідач явку представника не забезпечив.

Позивач заявою від 09.06.2010 р., в порядку ст. 22 ГПК України, зменшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу у розмірі 234576 грн.

Суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач телеграмою від 08.06.2010 р. просить справу слуханням відкласти в зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки до нього не було додано належних доказів зайнятості представника в іншому судовому засіданні. До того ж у телеграммі не обґрунтовано, чим перешкоджає відсутність представника позивача розгляду справи по суті. До того ж треба зауважити, що позивач мав можливість забезпечити явку в судове засідання іншого представника, ніж той, що зайнятій в іншій справі або надіслати необхідні для розгляду справи документи поштою.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, усі документи, зокрема, оригінал, були досліджені у судовому засіданні за участю представників обох сторін та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

27.06.2008 р. між відповідачем по справі ( Покупець ) з одного боку і позивачем по справі ( Продавець ) з іншого боку було укладено договір б/н купівлі – продажу.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Продавець забовязався передати у власність Покупця, а Покупець забовязався прийняти цей товар і сплатити його на умовах, вказаних у даному договорі.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору предметом продажу виступала пшениця 4 класу у кількості 200 тон.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору ціна товару складає 1200 грн. за 1 тонну, в тому числі ПДВ 20%. Загальна сума договору складає 240000 грн., в тому числі ПДВ.

При цьому відповідно до п. 3.1 вказаного договору сторони дійшли згоди, що строк оплати складає три банківських дні. Форма оплати – розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання у встановлені строки.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У виконання умов вищевказаного договору, позивачем було поставлено відповідачу обумовлений договором товар на суму 116076,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №2 від 30.06.2008 р. ( а. с. 24 ), яка була підписана представниками обох сторін та містить відповідні печатки.

Факт поставки партії товару на вказану суму підтверджується довіреністю від 25.06.2008 р. ( а. с. 25 ) та податковою накладною №14а від 30.06.2008 р. ( а. с. 27 ).

Також у виконання умов вищевказаного договору б/н купівлі – продажу від 27.06.2008 р. позивачем було поставлено на користь відповідача товару на суму 118500,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № 4 від 10.07.2008 р. ( а. с. 28 ), яка була підписана представниками обох сторін та містить відповідні печатки.

Факт поставки партії товару на вказану суму підтверджується довіреністю від 05.07.2008 р. ( а. с. 29 ) та податковою накладною №16 від 10.07.2008 р. ( а. с. 26 ).

Відповідач щодо факту отримання не заперечував.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати отриманого товару не виконав, доказів сплати заборгованості на момент розгляду справи також не представив.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням останніх уточнень.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11.06.2010

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства Агрофірми "Ескоріал", 96500, АР Крим, Сакский район, с. Суворовське, вул. Степна, 14/13, ( р/р 26005022156301 в Євпаторійському віділенні «ОКБ», МФО 324485, ЗКПО 25145716) на користь фермерського господарства "Сахалін", 96517, АР Крим, Сакський район, с. Колоскі, вул. Леніна, 15, ( р/р 2600310588 в КРД «Райффайзен Банк Аваль, м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 22253173) суму боргу у розмірі 234 576,00 грн., 2985,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.