Ухвала суду № 99909471, 23.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7902/21

Провадження №2/461/1973/21

У Х В А Л А

Іменем України

"23" вересня 2021 р. м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором–

В С Т А Н О В И В :

АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, з підстав, викладених у фабулі позову.

Одночасно з пред`явленням позову представник АТ «Ідея Банк» Заставна О.В. подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, які наявні на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , в межах суми у розмірі 37204,75 грн., що є ціною позову, котрий забезпечується.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 37204,75 грн., яка раніше була стягнута згідно виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 13.03.2020 року за №405. Окрім того, заявник зазначив, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.12.2020 року у справі №201/6498/20, вище вказаний виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню. Також постановою Верховного Суду від 08.09.2021 року стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 39104,75 грн., котрі до цього були стягнуті з останнього на користь позивача у межах виконавчого провадження, відкритого на виконання вище згадуваного виконавчого напису. Позивач зазначив, що 21.09.2021 року постанова Верховного Суду щодо стягнення з АТ «Ідея Банк» 39104,75 грн. виконана. Відтак, станом на 21.09.2021 року у ОСОБА_1 існує непогашена заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 204,75 грн.позивач стверджує, що існує ймовірність того, що грошові кошти відповідача, які перераховані йому на виконання постанови Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №201/6498/20 ним буде знято з відповідних рахунків, що значно ускладнить подальше примусове виконання ухваленого судового рішення, у випадку задоволення пред`явленого у даній справі позову, котрий, на переконання АТ «Ідея Банк», необхідно забезпечити шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, наявні на його банківських рахунках, у межах ціни даного позову. Просить заяву задоволити.

За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.153 ЦПК України). Згідно із ч.ч. 1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1-10 ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законом.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за відсутності поданих доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відсутності підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, обраний вид забезпечення позову, судом встановлена відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

АТ «Ідея Банк» пред`явило позов до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 37204,75 грн.

Судом встановлено, що 20.02.2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №С11.175.74500 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Згідно кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку № НОМЕР_1 . Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24 % річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди становить 22600 грн.

Однак, як зазначає позивач відповідач не повернув отриманий кредит, в результаті чого утворилася заборгованість у сумі 37204,75 грн.

Разом з тим, як вбачається із заяви про забезпечення позову, заборгованість, яка утворилася у ОСОБА_1 стягнута з нього на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 13.03.2020 року за №405.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.12.2020 року у справі №201/6498/20 виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 13.03.2020 року за №405 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2021 року стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 39104,75 грн., котрі до цього були стягнуті з останнього на користь позивача в межах виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 13.03.2020 року за №405.

21.09.2021 року АТ «Ідея Банк» виконано постанову Верховного Суду щодо стягнення з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 39104,75 грн., що підтверджується меморіальним ордером.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що між сторонами виник спір, який перебуває на розгляді в суді, а відтак суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є підставною і підлягає задоволенню.

Оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди потенційному відповідачу, а також відсутність обставин визначених ч.3 ст.154 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», та керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд–

у х в а л и в:

Заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволити.

Накласти арешт на грошові кошти, наявні на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), в межах суми у розмірі 37204,75 грн., що є ціною позову, котрий забезпечується

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Зубачик Н.Б.