Рішення № 99904430, 24.09.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4057/21 Провадження № 2-а/0274/55/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 м. Бердичів

Суддя Бердичівськогоміськрайонногосуду Житомирськоїобласті БольшаковаТ.Б.(далі-Суд), розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Бердичівського РВП лейтенанта поліції Філіпенка Є.О., Головного управління національної поліції у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАБ №923083 про притягення його до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.6 ст.121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 14.06.2021 транспортним засобом не керував, а відтак жодних правил дорожнього руху не порушував. Під час розгляду справи на місці не було надано жодного доказу, який би підтверджуваав факт керування транспортним засобом. Також наголошує на тому, що під час розгляду справи йому не було роз`яснено прав.

Ухвалою суду від 24.06.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

У відзиві на позовну заяву представник ГУНП в Житомирскій області просить в задоволенні позову відмовити, ввжаючи його необгрунтованим та безпідставним. Зазначає, зокрема, що факт керування позивачем транспортним засобом "Opel Astra" із несправними зовнішніми світловими приладами, що стало підставою для зупинки транспортного засобу, підтверджується записом з відеореєстратора службового автомобіля, на якому рухався поліцейський. З відеозапису ж з нагрудної камери поліцейського вбачається, що при перевірці документів позивача було встановлено відсутність реєстрації автомобіля у визначеному законом порядку. Крім того, посилається й на те, що записами підтверджено визнання позивачем вини у скоєнні правопорушень.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Так, встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АБ №923083 від 14.06.2021 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1, ч.1 6 ст.121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 у м.Бердичеві по вул.Одеській, 66 керував транспортним заособом, у якого в темну пору доби не працював задній лівий габарит, а також не працювала підсвітка заднього державного номерного знаку, що не дає змоги визначити символи державного номерного знаку, чим порушив п.2.9.в, 30.2 та 31.4.3 а ПДР.

Не погоджуючись з цією постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 6 цієї статті передбачає, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.9. в) водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Пункт 30.2 ПДР передбачає, що на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів).

Згідно п. 31.4.3. забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Так, за змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Крім цього, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до пп. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 20 травня 2020 року у справа №524/5741/16-а).

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідач вважав доведеними обставини вчинення ОСОБА_1 порушення п.2.9.в, 30.2 та 31.4.3 а ПДР.

У відзиві, як на доказ правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посилається на відео з відеореєстратора службового автомобілята нагрудної камери поліцейського.

Водночас, виходячи з правової норми, яка міститься в статті 283 КАС України, наданий до відзиву на позов відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху відеозапис, не може вважатися належними доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не містить посилань на те, що до постанови додається відеозапис події.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17.

Крім того, суд звертає увагу і на таке.

Відповідно до ч.9 ст.79 КАС України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи.

Отже, можливість взяття судом до уваги поданих сторонами доказів безпосередньо залежить від виконання ними обов`язку з їх надсилання (надання) іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених ч. 9 ст. 79 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, поданий представником до відзиву на позов відеозапис позивачу не надісланий , про що прямо зазначено у додатку до відзиву.

Отже, відеозапис не може бути врахований судом в якості доказу, адже поданий з порушенням вимог ч. 9 ст. 79 КАС України без направлення його копії іншим учасникам справи.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Так, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, у даному спорі саме відповідач має довести правомірність та законність прийнятого рішення.

Водночас, стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. ч.1, ч.6 ст. 121 КУпАП, а тому постанова серії БАБ №923083 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №923083 від 14.06. 2021; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1. 6 ст.121 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі: Головне управління національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: вул.Старий бульвар, 5/37, м.Житомир, ЄДРПОУ 40108646.

Інспектор СРПП Бердичівського РВП старший лейтенант поліції Філіпенко Євгеній Олександрович, місцезнаходження: вул.Героїв України, 67, м.Бердичів, Житомирська область, 13300.

Суддя Т.Б.Большакова