Рішення № 9990348, 08.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

08.06.2010Справа №2-30/411-2010 За позовом Заступника прокурора м. Ялта, м. Ялта в особі Республіканського комітету із земельних ресурсів АРК, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114.

До відповідача Лівадійської селищної ради, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Лівадія», смт. Лівадія, вул. Виноградна, 2.

Про визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Свєтікова Е.Ю., представник за довіреністю від 20.01.2010р. №36/10-29, у справі.

Від відповідача – Бекірова Є.С., представник за довіреністю від 05.03.2010р., у справі.

Прокурор – Меренцев С., посвідчення №07247.

Від третьої особи - Державне підприємство «Лівадія», м. Ялта – не з’явилась.

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялта, м. Ялта в особі Республіканського комітету з земельних ресурсів АРК, м. Сімферополь звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Лівадійської селищної ради, м. Ялта, смт. Лівадія про визнання недійсним та скасування рішення Лівадійської селищної ради № 73 від 21.02.2008р.

В судовому засіданні 08.06.2010 р. прокурор та позивач надали заяву про зміну позовних вимог, просять рішення Лівадійської селищної ради № 73 від 21.02.2008р. визнати недійсним.

Позовні вимоги прокурор обгрунтовує тим, що рішенням Лівадійської селищної ради, м. Ялта, смт. Лівадія № 73 від 21.02.2008р. припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1500га, розташованою за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, Бахчисарайське шосе, район санаторію «Узбекістан»; земельну ділянку переведено у землі запасу Лівадійської селищної ради у статусі земель жилої та суспільної забудови. Прокурор вважає, що прийняте рішення суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ст. 84 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки селищні ради не наділені повноваженням розпоряджатися землями державної власності, зокрема землями, на яких знаходяться державні підприємства.

15 лютого 2010 року під час судового засідання прокурором були надані письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що спірне рішення не відповідає вимогам норм земельного законодавства, оскільки аналіз його положень свідчить про те, що органи місцевого самоврядування позбавлені повноважень щодо розпорядження землями державних підприємств, зокрема шляхом прийняття рішень про припинення права постійного користування, тому що, відповідно до ст.ст. 84, 142, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, такими повноваженнями володіють лише органи державної виконавчої влади.

07 червня 2010 року до канцелярії суду від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просить визнати недійсним рішення Лівадійської селищної ради №73 від 21.02.2008р. «Про переведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у користуванні ДП «Лівадія», розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, вул. Бахчисарайське шосе, район санаторію «Узбекистан» у землі запасу, які не передані у власність та не надані у користування, і які перебувають у віданні Лівадійської селищної ради».

В судовому засіданні 08.06.2010р. прокурор надав письмове клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, яким також просить прохальну частину позову розглядати в наступній редакції: «Визнати недійсним рішення Лівадійської селищної ради №73 від 20.02.2008р.».

Заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам цивільного законодавства та не порушує чиї-небудь права та обов’язки.

Відповідач у відзиві від 01.04.2010р. (а.с. 57-61) проти позову заперечує з тих підстав, що ДП «Лівадія», користуючись своїм правом, добровільно відмовилось від права постійного користування земельною ділянкою, а рішення Лівадійської селищної ради прийняте в межах своїх повноважень та способом, встановленим законом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.01.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Державне підприємство «Лівадія», смт. Лівадія, вул. Виноградна, 2.

Третя особа в судові засідання жодного разу не з’явилася, письмові пояснення не представила.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2010р. розгляд справи продовжено на підставі ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд–

в с т а н о в и в:

21 лютого 2008 року Лівадійською селищною радою на 23 сесії 5-го скликання було прийняте рішення №73 про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1500га, розташованою за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, вул. Бахчисарайське шосе, район санаторію «Узбекистан»; затверджено технічну документацію та вказану земельну ділянку переведено у землі запасу Лівадійської селищної ради у статусі земель житлової та суспільної забудови; внесено відповідні зміни до державного акту ДП «Лівадія» на право постійного користування землею; спеціалісту 1-й категорії Лівадійської селищної ради Самойловій Т.В. доручено внести відповідні зміни в обліково-кадастрову документацію (а.с. 9).

Згідно Статуту Державного підприємства «Лівадія», зареєстрованого в Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України від 01.01.2006р. № 718-05-01/2006 Державне підприємство «Лівадія» було створено як державне підприємство радгосп-завод «Лівадія». Відповідно наказу Міністерства аграрної політики України від 26.12.2005р. №747 «Про перейменування державних підприємств «Державне підприємство радгосп-завод «Лівадія» перейменоване в державне підприємство «Лівадія». Державне підприємство «Лівадія» є правонаступником майнових прав і обов’язків державного підприємства радгосп-завод «Лівадія». Підприємство на добровільних началах входить до складу Національного виробничо-аграрного об’єднання «Масандра».

Підприємство засновано на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Згідно ст. 92 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році окремі положення Земельного кодексу України застосовуються з урахуванням змін, у тому числі ст. 84 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Відповідно до пункту 12 розділу Х «Перехідні положення», передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 2 цього пункту зазначено, що повноваження щодо розпорядження землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), надано державним органам приватизації.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи судом встановлено, що будь-які картографічні матеріали та рішення ради по межах смт. Лівадія відсутні. Тобто, розмежування земель державної та комунальної власності у смт. Лівадія на час прийняття оспорюваного рішення не відбулось.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою в разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Тобто оскільки ДП «Лівадія» є державним підприємством, припинення його права постійного землекористування згідно з вищенаведеними нормами здійснюється власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

На підставі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З таких обставин суд дійшов висновку, що Лівадійською селищною радою рішення від 21.02.2008р. №73 «Про припинення права користування частиною земельної ділянки ДП «Лівадія» було прийнято з перевищенням наданих їй повноважень, порушує права та інтереси держави, є незаконним, а тому є недійсним з моменту його прийняття.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради від 21.02.2008 №73 як такого, що прийняте у порушення вимог закону.

Пояснення відповідача, викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5.3 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» №04-5/120 від 27.06.2007р. передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб’єктом владних повноважень, яким останній зобов’язує суб’єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов’язковим до виконання;

б) про оскарження суб’єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб’єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов’язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб’єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладення та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб’єктів та суб’єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах.

Суд зазначає, що рішення Лівадійської селищної ради від 21.02.2008 №73 про припинення права постійного користування земельною ділянкою радгоспу – заводу «Лівадія», переведення земельної ділянки у землі запасу Лівадійської селищної ради та зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки не відноситься до рішень, які є обов’язковими до виконання, направлене на регулювання конкретних відносин права власності та стосується обмеженого кола осіб, а тому зазначений спір підвідомчій господарському суду.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08 червня 2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 10 червня 2010 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення Лівадійської селищної ради від 21.02.2008р. №73 «Про припинення права користування частиною земельної ділянки ДП «Лівадія».

3.          Стягнути з Лівадійської селищної ради (м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 85,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Лівадійської селищної ради (м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8) на користь Державного бюджету України (р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000) 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.