Рішення № 9990344, 10.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2010Справа №2-16/2346-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18, ідентифікаційний код 21560766)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Кримтел» (95000, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11, ідентифікаційний код 20701466)

Про стягнення 4286,42 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача – Мандзюк М.В. – представ.. дов. № 14067 від 29.12.09р.

Від відповідача – Гончаренко В.С. – представ., дов. № 07-2008 від 01.07.2008р.

Обставини справи: Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Кримтел», в якій просить стягнути з відповідача суму інфляції у розмірі 3420, 40 грн. та 3 % річних у сумі 866,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після стягнення з нього суми заборгованості у розмірі 3327396,14 грн. на підставі рішення ГС АР Крим № 2-2/7716-2008 від 24.09.2009р., яке набрало законної сили, до теперішнього часу не виконує його, через що позивач просить стягнути з відповідача суму інфляції у розмірі 3420, 40 грн. та 3 % річних у сумі 866,02 грн. за період з 01.01.2010р. по 01.02.2010р. включно.

До дня розгляду справи від позивача надішли письмові пояснення, в яких Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних були нараховані на суму заборгованості відповідача, яка виникла за січень –лютий 2010р.

Представник позивача у судовому засіданні усно підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку представника до судового засідання забезпечив, надав письмові пояснення, в яких позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду АР Крим від 24.09.2009 року у справі №2-2/7716-2008 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Кримтел” на користь ВАТ "Укртелеком" 2055903,23 грн. боргу за телекомунікаційні послуги, 1077293,29 грн. індексу інфляції, 194199,62 грн. річних, 25500, 00грн. держмита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, розстрочено виконання рішення шляхом розподілу 3327396, 14грн. рівними частинами на три роки з жовтня 2009р до жовтня 2012р, а саме по 92427,67 грн. кожен місяць. (а.с. 8-10)

Однак, на думку позивача, на час звернення з позовом до суду щодо стягнення 4286,42 грн., відповідачем щомісячні платежі не здійснюються, через що позивач змушений звернутися до суду з позовом щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення відповідачем грошового зобов’язання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні господарського суду АР Крим знаходилася справа № 2-2/1318-2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Кримтел» про стягнення 4290, 41 грн.

За результатом розгляду вказаної справи було прийнято рішення ГС АР Крим від 22.04.2010р. у справі № 2-2/1318-2010, яким з відповідача було стягнуто на користь ВАТ «Укретлеком» 15434,87 грн. інфляційних витрат та 2453,75 грн. 3% річних, а також розподілені судові витрати.(а.с.26-28)

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних ґрунтувались на розрахунку, доданому до позовної заяви, та були нараховані за несплачені платежі за жовтень 2009р. – грудень 2009р.. Про це також звертав увагу суду позивач - ВАТ «Укртелеком» у письмових поясненнях від 01.06.2010р.

Оскільки станом час розгляду справи, відповідач не здійснив щомісячні платежі, які встановлені рішенням ГС АР Крим від 24.09.2009р. у справі № 2-2/7716-2008, та не перерахував на розрахунковий рахунок ВАТ «Укртелеком» платіж за січень 2010р. у сумі 92427,67 грн. та платіж за лютий 2010р. у сумі 92427,67 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку, щодо правомірності нарахування позивачем 3% річних у сумі 866,02 грн. та 3420,40 грн. інфляційних втрат за цей період (січень –лютий 2010 року)

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 3420,40 грн. та 3% річних у сумі 866,02 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, обчислені ВАТ «Укртелеком» правомірно, через що вимоги позивача визнаються обґрунтованими, та такими, що підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Кримтел».

Суд також приймає до уваги, що відповідач користуючись правом, передбаченим ст.. 78 ГПК України, визнав позов ВАТ «Укртелеком» у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його провини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Кримтел» (95000, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11, ідентифікаційний код 20701466) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18, ідентифікаційний код 21560766) 3 420,40 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 866,02 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.