Рішення № 9990335, 10.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2010Справа №2-32/1730-2010 За позовом - Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (03179 м. Київ, пр. Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 01181765) в особі філії - Кримська філія Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 133-а ).

До відповідача - Бахчисарайської центральної районної лікарні, (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Советська, 13., ідентифікаційний код 01995456).

Про стягнення 797,70 грн.

За участю представників:

Від позивача – Шевченко Г.А. – представник, дов. № 43-05/0749 від 15.03.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Державне підприємство “Український державний центр радіочастот” в особі Кримської філії Українського державного центру радіочастот звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Бахчисарайської центральної районної лікарні про стягнення суми боргу у розмірі 797,70 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 15.04.2010р., розгляд справи відкладено на 25.05.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

У судових засіданнях 25.05.2010р. та 07.06.2010р. оголошені перерву в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договори про надання послуг, пов`язані з користуванням радіочастотним ресурсом України укладені з відповідачем: №1995456/013 від 09.02.2006р., №01995456/343 від 27.06.2006р., та №01995456/21 від 03.01.2008р., №01995456/22 від 27.02.2009р., Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України №217 від 02.03.2006р. «Про затвердження граничних тарифів на роботи (послуги) ДП «Український державний центр радіочастот», пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України» згідно якого відповідач не мав права на застосування пільгового коефіцієнту, виставлений рахунок №943/23 від 16.10.2008р., лист відповідача на адресу позивача від №1479 від 13.11.2008р. про визнання відповідачем необхідності сплати послуг за договором згідно з уточненими розрахунками за IV квартал 2008 року, часткову сплату відповідачем уточненого розрахунку за листопад та грудень 2008 року, Положення про Кримську філію Українського державного центру радіочастот, довідку ревізії фінансово-господарської діяльності Кримської філії Українського державного центру радіочастот за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р, ; з 01.01.2007р. по 31.12.2007р; з 01.01.2008р. по 31.12.2008 р. У позовній заяві позивач зазначає про помилкове заниження тарифів за вищевказаними договорами, внаслідок чого він недоотримав грошові кошти у сумі 797,70 грн. за надані послуги, пов`язані з користуванням радіочастотним ресурсом України.

В ході судового розгляду позивач неодноразово доповнював та зменшував позовні вимоги, за останньою редакцією якої від 28.05.2010р. просить суд визнати недійсними додатки №1 до договорів №1995456/013 від 09.02.2006р., №01995456/343 від 27.06.2006р., та №01995456/21 від 03.01.2008р., в частині застосування пільгового коефіцієнту = 0,25 при розрахунку вартості послуги (знижки оплати); стягнути з відповідача на свою користь існуючий станом на 31.01.2009р. борг в сумі 280,00 грн., а також судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням останньої заяви позивача визнав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та

відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договорів №1995456/013 від 09.02.2006р., №01995456/343 від 27.06.2006р., та №01995456/21 від 03.01.2008р., №01995456/22 від 27.02.2009р., укладених між Державним підприємством “Український державний центр радіочастот” в особі Кримської філії Українського державного центру радіочастот та відповідачем - Бахчисарайською центральною районною лікарнею, позивач надавав відповідачу послуги з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу.( а.с. 19-20, 22-23, 25).

Згідно пункту 4.1 Договорів розрахунки між виконавцем та замовником за роботи, проводяться згідно діючих Тарифів, шляхом перерахування суми, виставленої в платіжному документі на розрахунковий рахунок Виконавця.

За умовами Договорів 1995456/013 від 09.02.2006р., №01995456/343 від 27.06.2006р., та №01995456/21 від 03.01.2008р., №01995456/22 від 27.02.2009р. (пунктів 4.3, 4.4 розділу 4) виконавець проводить нарахування за роботи, пов’язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ замовника за статтями тарифів на підставі виданих Замовником дозволів на право експлуатації РЕЗ з моменту їх видачі до моменту зняття РЕЗ з обліку. Перелік РЕЗ замовника і вартість робіт з радіочастотного моніторингу РЕЗ ЕМС за один календарний рік з урахуванням податку на додану вартість, що розраховується відповідно до законодавства України, визначені у Додатку 1 що складається на момент оформлення дозволів та є невід’ємною частиною Договорів.

Згідно пункту 1.8. положення “Про Кримську філію Українського державного центру радіочастот”, філія здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством, від імені Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” і в межах повноважень, встановлених цим Положенням.

Відповідно до пояснень позивача, наданих у судовому засіданні та заяві про зменшення позовних вимог від 28.05.2010р., позивачем на підставі договорів 1995456/013 від 09.02.2006р., №01995456/343 від 27.06.2006р., та №01995456/21 від 03.01.2008р., №01995456/22 від 27.02.2009р. було надано відповідачу послуги з радіочастотного моніторингу та забезпеченням ЕМС РЕЗ . За даними позивача, за відповідачем рахується дебіторська заборгованість за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., в сумі 90,00 грн.; з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. в сумі 90,00 грн.; з 01.01.2008р. по 31.12.2008 р. в сумі 45,00 грн., загалом 225,00 грн. Окрім того, позивачем надано рахунок №943/23 від 16.10.2008р. ( а.с. 30), згідно з яким до відповідача висунута вимога щодо сплати послуг, наданих позивачем у жовтні 2008 року на суму 30,00 грн., а також на оплату послуг за січень 2009 року, на суму 25,00 грн., про що свідчить підписаний відповідачем акт про виконання послуг за січень 2009 року №943/1 від 05.03.2009р. При цьому позивач посилається на Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України №217 від 02.03.2006р. «Про затвердження граничних тарифів на роботи (послуги) ДП «Український державний центр радіочастот», пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України», а також на Рішення НКРЗ від 11.12.2008р. №1256 зареєстроване МЮУ від 25.12.2008 № 1238/159 про затвердження тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, а також довідку ревізії фінансово-господарської діяльності Кримської філії Українського державного центру радіочастот за період з 01.01.06 по 30.06.08, за результатами якої встановлено, що за період з 01.04.06р. по 01.08.08р. Філією були недоотримані фінансові ресурси у зв’язку із зниженням плати на 50% при реалізації робіт (послуг) бюджетним установам, які фінансуються з місцевих бюджетів на загальну суму 16268,67 грн., що є порушенням пункту 17 “Граничних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, пов`язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України”, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 02.03.06р. № 217.

Надавши належну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.

До відносин, що склалися між позивачем та відповідачам слід застосовувати положення глави 63 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, ціна (тариф) – це форма грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг) яку реалізують суб’єкти господарювання.

Згідно з частиною 3 статті 189 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни та регульовані ціни – граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Частиною 1 статті 190 Господарського кодексу України встановлено, що на всі види продукції (роботи, послуги), визначаються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Згідно пунктів 4.1., 4.2 Договорів, сторони дійшли згоди щодо розрахунку згідно діючих Граничних Тарифів.

При цьому частиною 4 статті 16 закону України «Про радіочастотний ресурс України», № 1770-Ш від 01.06.2000р. встановлено, що «перелік робіт та послуг, що виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджуються НКРЗ у встановленому порядку».

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення» №507-ХІІ від 03.12.1990р. державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Таким чином, формування тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, пов`язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України”, здійснює Національна комісія з питань регулювання зв`язку України.

Згідно пункту 17 “Граничних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, пов`язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України”, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 02.03.06р. №217, знижка передбачена тільки користувачів, які фінансуються виключно за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 Бюджетного кодексу України від 02.03.2001р. №2542-ІІІ. Бюджетна система України складається з державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фінансується за рахунок місцевого бюджету і, таким чином, застосування заниженого тарифу до нього було таким, що не відповідало діючому законодавству.

Оскільки заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу позивач фактично відмовився від стягнення 517,70 грн., суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:

-          цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

-          при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

-          не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

-          при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

-          не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від частини позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику Товариства з обмеженою відповідальністю позивача Шевченко Г.А., дозволяють відмовитися від позову.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що до стягнення заявлено суму боргу за послуги, на які встановлено фіксовані державні ціни, а тому вартість послуг у даному випадку не може бути встановленою за домовленістю сторін за договором, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсними додатків №1 до Договорів 1995456/013 від 09.02.2006р., №01995456/343 від 27.06.2006р., та №01995456/21 від 03.01.2008р., в частині застосування пільгового коефіцієнту в розмірі 0,25 при розрахунку вартості послуги (знижки оплати), а також стягнення недоотриманої вартості наданих послуг в сумі 280,00 грн., законними, обґрунтованими та такими, визнані відповідачем, та підлягають задоволенню.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, вказані дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, пунктом 4 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним додаток до договору № 01995456/21 від 03.01.2008, укладений між Бахчисарайською центральною районною лікарнею, (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Советська, 13., ідентифікаційний код 01995456) та Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (03179 м. Київ, пр. Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 01181765) в особі філії - Кримська філія Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 133-а ) в частині застосування пільгового коефіцієнту = 0,25 при розрахунку вартості послуги.

3.          Визнати недійсним додаток до договору № 1995456/343 від 27.06.2006р., укладений між Бахчисарайською центральною районною лікарнею, (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Советська, 13., ідентифікаційний код 01995456) та Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (03179 м. Київ, пр. Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 01181765) в особі філії - Кримська філія Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 133-а ) в частині застосування пільгового коефіцієнту = 0,25 при розрахунку вартості послуги.

4.          Визнати недійсним додаток до договору № 1995456/013 від 09.02.2006р., укладений між Бахчисарайською центральною районною лікарнею, (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Советська, 13., ідентифікаційний код 01995456) та Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (03179 м. Київ, пр. Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 01181765) в особі філії - Кримська філія Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 133-а ) в частині застосування пільгового коефіцієнту = 0,25 при розрахунку вартості послуги.

5.          Стягнути з Бахчисарайської центральної районної лікарні, (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Советська, 13., ідентифікаційний код 01995456) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", (03179 м. Київ, пр. Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 01181765) в особі філії - Кримська філія Українського державного центру радіочастот, (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 133-а, ідентифікаційний код 23450734) 280,00 грн. заборгованості, 35,80 грн. державного мита та 82,83 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          В іншій частині провадження у справі припинити.

7.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.