Рішення № 9990323, 25.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2010Справа №2-12/321.2-2010 За позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_7 (96012 АДРЕСА_1)

до відповідачів 1. Красноперекопська ОДПІ (96000, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 2)

2. Брокерська товарна біржа «Партнер Плюс» (99040 АДРЕСА_2)

3. Головне управління Державного казначейства України в АР Крим (95015 м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_3, (96000 АДРЕСА_3)

2. ОСОБА_4 (96000 м. Красноперекопськ, вул. Калініна, 14а, к. 54)

3. Арбітражного керуючого Біда Володимира Андрійовича (95000 АДРЕСА_4)

про стягнення 103 247,00 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не зявився

Від відповідачів 1, 2). не зявились.; 3).Єфремов А. Б., гол. спеціаліст юр. відділу, дов. №11.0-31/227 від 28.12.2009 р.

Від третіх осіб не зявились.

Суть спору: Позивач - Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_7 звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів про стягнення 103247,00 грн. У процесі розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати договір №66 від 13.09.2004 р. недійсним, стягнути з Красноперекопської ОДПІ шляхом стягнення з казначейського рахунку державного бюджету Красноперекопського управління державного казначейства 81100,00 грн., стягнути з Брокерської товарної біржі «Партнер плюс» 22147,00 грн., стягнути з відповідачів судові витрати у процентному відношенні, а також витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні від 02.03.2010 р. представником позивача були надані додаткові пояснення до позову, в яких позивач просить визнати договір №66 від 13.09.2004 р. недійсним, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача грошові кошти в сумі 81100,00 грн., стягнути з Брокерської товарної біржі «Партнер плюс» на користь позивача 22147,00 грн., стягнути з відповідачів судові витрати, а саме: витрати по сплаті держмита та суму за інформаційно технічне забезпечення позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.09.2004 року брокерською товарною біржею «Партнер Плюс» був проведений цільовий аукціон, за підсумками якого обєкт аукціону проданий ОСОБА_7 за 200716,70 грн. За результатами проведеного аукціону між Красноперекопською ОДПІ в АР Крим в особі її представника брокера брокерської товарної біржі «партнер Плюс» та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване в АДРЕСА_5. У подальшому, позивачем була здійснена часткова оплата придбаного майна в сумі 18247 грн. та 85000 грн. Однак, наступна оплата обєкту була припинена, саме нерухоме майно позивачу не передавалося, у звязку з чим, остання звернулася до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим з пропозицією вважати договір купівлі-продажу від 13.09.2004 р. неукладеним та повернути перераховані грошові кошти. Листом від 15.07.2005 р. вих. № 24-00/4899(1) Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим відмовила позивачу у поверненні перерахованих коштів, що й стало приводом для звернення до суду.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд спору за його відсутністю, у звязку з неможливістю явки, позовні вимоги підтримуються.

Відповідачі Красноперекопська ОДПІ та Брокерська товарна біржа «Партнер Плюс» та треті особи явку своїх представників до судового засідання не забезпечили. Про день та судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в АР Крим підтримав заперечення, викладені у відзиві на позов.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до заявки Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в автономної Республіки Крим від 16 березня 2004 року № 825/24-0, на підставі договору про співробітництво від 02 лютого 2004 року, укладеного між Красноперекопською обєднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим та брокерською товарною біржею «Партнер Плюс», останньою 10 вересня 2004 року було проведено цільовий аукціон з реалізації майна комплексу будівель та споруд відкритого акціонерного товариства «Красноперекопське райагропроменерго» з метою погашення заборгованості товариства з податків перед бюджетом. (а.с. 14, том 1).

За результатами цільового аукціону був складений протокол від 10 вересня 2004 року, відповідно до якого, обєкт аукціону проданий ОСОБА_7 за 200716,70 грн. (а.с. 18-19, том 1).

У подальшому, 13 вересня 2004 року за результатами аукціону між Красноперекопською обєднаною державною податковою інспекцією в автономній Республіці Крим в особі її представника брокера брокерської товарної біржі «Партнер Плюс» ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5, за ціною 200716,70 грн. (а.с. 20-22, том 1).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору, гарантійний внесок у сумі 18247,00 грн., що зараховується покупцю в рахунок продажної ціни, та 182469,70 грн. перераховується покупцем на розрахунковий рахунок брокерської товарної біржі «Партнер Плюс», які повинні протягом 10 днів з дня продажу бути перераховані останнім на розрахунковий рахунок в банк Державного бюджету міста Красноперекопська.

09 вересня 2004 року позивач здійснив гарантійний внесок у сумі 18247 грн., 20 вересня 2004 року здійснено оплату за обєкт купівлі-продажу за договором від 13.09.2004 р. у сумі 85000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 38, 42.

Листом від 14 червня 2005 року, направленим на імя начальника Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції, ОСОБА_7 повідомила, що у звязку з відсутністю грошових коштів, участь у покупки обєкта припинена у листопаді 2004 року, коли за рішенням Центробанку припинена видача кредитів. (а.с. 24, т. 1).

Листом від 15 липня 2005 р. вих. № 24-00/4899(1) Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим відмовила позивачу у поверненні перерахованих коштів.(а.с. 25-26, том 1).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у звязку із наступним.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

У свою чергу, відповідно до пунктів 1,2 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

При цьому, субєктами господарювання, зокрема, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Предметом даного спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна: єдиного майнового комплексу ВАТ «Красноперекопське райагропроменерго», який відноситься до категорії промислових обєктів. Тобто, у разі реального придбання вказаного майна, позивач не мав би можливості використовувати його як громадянин для задоволення власних побутових потреб.

Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

У свою чергу, згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого мана укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що виконання зобовязань за договором купівлі-продажу не було завершено, державної реєстрації договору не проведено, більш того, відчужуваний обєкт єдиний майновий комплекс ВАТ «Красноперекопське райагропроенерго» був проданий іншої особі за договором № 01/10-06 від 10.06.2006 р. Тобто, договір купівлі-продажу №66 від 13 вересня 2004 року не має правового значення.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» також визначено, що відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направило оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши, що правочин є неукладеним, суд на цій підставі залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 66 від 13.09.2004 року, укладеного між Красноперекопською ОДПІ та ОСОБА_7

Також, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів в сумі 81100 грн. у звязку з наступним.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено у Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2008 р. № 609.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надміру або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною або фізичною особою.

У свою чергу, пунктом 37 Порядку стягнення коштів і продажу інших активів платника податків, що знаходились у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № 538, вказані кошти на підставі довідки податкового органу зараховуються до бюджету в рахунок погашення заборгованості з податків, зборів (обовязкових платежів), сум пені, штрафних санкцій платників, активи якого було реалізовано.

Пунктом 36 вказаного Порядку передбачено, що організація роздрібної торгівлі, брокер (брокерська контора) або організатор аукціону (торгів), які уклали відповідні угоди (договір) з податковим органом на реалізацію описаних активів, перераховує кошти, отримані від такого продажу (окрім сум, що використовувалися на покриття видатків згідно з угодою про реалізацію), на рахунок, відкритий в органі Державного казначейства за балансовим рахунком № 3412 «Інші кошти, тимчасово віднесені до доходів державного бюджету» за місцем реєстрації платників податків, описані активи якого реалізовані, номер і дата угоди, згідно з якою проведена реалізація активів.

Однак, Брокерська товарна біржа «Партнер плюс», яка отримала кошти у сумі 81100,00 грн. від реалізації майна, що знаходилось у податковій заставі, перерахувала платіжним дорученням № 56/1 від 21.09.2004 р. на рахунок № 31115029800020, відкритий у Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим для обліку надходжень податку на додану вартість з виготовлених в Україні товарів, замість рахунку, відкритого за балансовим рахунком № 3412 «Інші кошти, тимчасово віднесені до доходів державного бюджету».

Тобто, кошти у сумі 81100,00 грн. надійшли до бюджету від Брокерської товарної біржі «Партнер плюс», у звязку з чим, здійснити їх повернення на користь позивача не представляється можливим.

У свою чергу, суд визнає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з Брокерської товарної біржі «Партнер плюс» на його користь суми у розмірі 22147,00 грн., оскільки, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно пункту 3.2. договору купівлі-продажу № 66 від 13.09.2004 року, Брокерська товарна біржа «Партнер плюс» повинна була перерахувати до державного бюджету гарантійний внесок, здійснений ОСОБА_7 як субєктом підприємницької діяльності платіжним дорученням від 09.09.2004 р. № 38. Однак, доказів зарахування цієї суми до бюджету суду не представлено.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача - Брокерську товарну біржу «Партнер плюс» в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Брокерської товарної біржі «Партнер плюс» (99000 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ 31267336) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_7 (96012 АДРЕСА_1 інн. НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 22147,00 грн., витрати по сплаті держмита 1030,00 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення позову 118,00 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.