Рішення № 9990297, 01.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

01.06.2010Справа №2-14/2271-2010

За позовом Ялтинської міської лікарні (98600, м. Ялта, смт Лівадія, вул. Севастопольське шосе, 2)

до відповідача Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 27)

про стягнення 30182,35 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – Шередека Ю.В., представник, довіреність № 01-16/634 від 01.06.2010 р.

від відповідача – Жадько А.В., представник, довіреність № 01-61 від 02.02.2010 р.

Обставини справи: Ялтинська міська лікарня звернулась до господарського суду АРК із позовною заявою до відповідача – Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» про стягнення суми заборгованості за договором №17 від 22.06.2009р. у розмірі 2,12 грн., пені у розмірі 0,09 грн.; заборгованості за договором №18 від 22.06.2009р. у розмірі 29186,53 грн., індексу інфляції у розмірі 571,81 грн., 3% річних від загальної суми заборгованості у розмірі 421,80 грн., а також витрат по сплаті державного мита у сумі 301,82 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором оренди окремого індивідуально визначеного комунального майна від 22.06.2009 р. № 17 та договором № 18 від 22.06.2009 р. по відшкодуванню витрат на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити суму заборгованості у загальному розмірі 30182,35 грн.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позов, згідно якому позовні вимоги визнає у повному обсязі у розмірі 30182,35 грн., вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд –

В С Т А Н О В И В :

22 червня 2009 р. між Ялтинською міською лікарнею (Орендодавець) та Кримською республіканською установою «Бюро судово-медичної експертизи» (Орендар) був укладений договір оренди окремого індивідуально визначеного комунального майна № 17, відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування, комунальне нерухоме майно, приміщення площею 74 м. кв. під літерою «Б» і приміщення площею 111,5 м. кв. під літерою «Ж», а всього загальною площею 185,5 м. кв, що знаходяться на балансі Ялтинської міської лікарні м. Ялта, смт. Лівадія, Севастопольське шосе, 2, остаточна вартість якого встановлюється по акту (відомість інвентаризації, додаток № 1) і складає 119650 грн. Майно передається з метою використання для розміщення Ялтинського відділення Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи», яке обслуговує судові та правоохоронні органи, а також населення м. Ялта і Ялтинського регіону.

Згідно з п. 2.1. вступ Орендаря у строкове платне користування майном настає у строк, визначений у договорі. Але не раніше підписання сторонами договору оренди і акту прийому-передачі, який є невід’ємною частиною даного договору.

Орендна плата встановлюється на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна загальної власності територіальних громад Ялтинської міської ради», і для Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» складає 1 грн. на рік. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем у відповідності з діючим законодавством з нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочки, включаючи день оплати (п.3.1, п.3.3 договору).

Відповідно до п. 9.1. даний договір укладено строком на два роки одинадцять місяців і діє з 22 червня 2009 р. по 20 червня 2012 року включно.

Як вбачається з матеріалів справі, на підставі акту приймання-передачі Ялтинська міська лікарня передала Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» орендоване майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, Севастопольське шосе, 2. (а.с. 15).

Відповідно п. 4.6 договору оренди № 17 від 22.06.2009 р. Орендар зобов’язаний укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендадавця по наданню комунальних послуг (водоспоживання, опалення, електроенергія) Орендарю.

У виконання вказаного пункту договору оренди № 17 від 22.06.2009 р., між Ялтинською міською лікарнею (Орендодавець) та Кримською республіканською установою «Бюро судово-медичної експертизи» (Орендар) був укладений договір № 18 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг, відповідно до п.1.1 якого Орендадавець забезпечує належну інженерно-технічну експлуатацію службових приміщень, які розташовані по адресу: м. Ялта, смт. Лівадія, Севастопольське шосе, 2, площею 74 кв.м в корпусі під літерою «Б» і площею 111,5 м.кв. в корпусі під літерою «Ж». Орендар приймає участь у витратах Орендодавця на виконання зазначених робіт пропорційно займаємої їм площі в приміщенні, тобто відшкодовує витрати Орендодавця по оплаті комунальних послуг (опалення, електроенергія, водоспоживання, водовідведення та інші), а також командировочні витрати Орендодавця по оплаті земельного податку.

Вказаний договір діє з 22.06.2009 р. до 20.06.2012 р. (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору № 18 від 22.06.2009 р. за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність відповідно діючого законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача претензію та рахунки щодо оплати за оренду та комунальні платежі, а саме: № 117 від 14.09.2009р., № 121 від 24.09.2009р., № 132 від 13.10.2009р., № 142 від 18.11.2009р., № 143 від 25.11.2009р., № 154 від 14.12.2009 р., № 1 від 04.01.2010 р., № 2 від 08.01.2010 р., № 14 від 13.01.2010 р., № 24 від 15.02.2010 р., № 39 від 13.03.2010 р., № 52 від 13.04.2010 р., № 53 від 13.04.2010 р. ( а.с. 38-57).

Зобов’язання по сплаті 2,12 грн. орендних платежів за договором № 17 від 22.06.2009р. та зобов’язання щодо сплати заборгованості з комунальних платежів у загальному розмірі 29186,53 грн. по договору № 18 від 22.06.2009 р. відповідач у встановлений строк не виконав, що з’явилося підставою для звернення Ялтинської міської лікарні до господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати за договором від 22.06.2009 року № 17 за період з 22.06.2009р. по 14.04.2010р. у розмірі 2,12 грн. та 0,09 грн. пені., а також стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з 22.06.2009 р. по 14.04.2010 р. у розмірі 29186,53 грн., індексу інфляції у розмірі 571,81 грн., 3% річних у розмірі 421,80 грн.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні умови передбачені пунктами 3.1, 3.2 договору оренди від 22 червня 2009 року.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 193 Господарського Кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

          Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

          Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що Кримська республіканська установа «Бюро судово-медичної експертизи» свої зобов’язання за договором №18 від 22.06.2009р. не виконала, на вимогу позивача суму боргу не сплатила і має борг перед позивачем за комунальні послуги у сумі 29186,53 грн., а відтак повинна сплатити відповідачу окрім суми основного боргу індекс інфляції в розмірі 571,81 грн., 3% річних від простроченої суми 421,80 грн. Також відповідач не виконав зобов’язання за договором оренди № 17 від 22.06.2009р. і має борг по орендній платі у розмірі 2,12 грн. та повинен сплатити пеню у розмірі 0,09 грн.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач надав суду відзив, згідно якого визнав позовні вимоги у повному обсязі у розмірі 30182,35 грн. та не заперечував проти стягнення вказаної суми заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 01.06.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 07.06.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи» (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 27, р/р 35414003003528 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 01995410) на користь Ялтинської міської лікарні (98600, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Севастопольське шосе, 2, р/р 35425002001446 в УДК АРК м. Сімферополь, МФО 824026 ОКПО 20672090) 2,12 грн. заборгованості по договору № 17 від 22.06.2009р., пеню у розмірі 0,09 грн., 29186,53 грн. заборгованості по договору № 18 від 22.06.2009 р., індекс інфляції у розмірі 571,81 грн., 3% річних у розмірі 421,80 грн., 301,82 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лагутіна Н.М.