Рішення № 9990221, 08.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

08.06.2010Справа №2-7/2594-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б.38Б; 95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, б.6, ідентифікаційний код 20749622)

До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності Алімова Віктора Михайловича (95038, м. Сімферополь, вул. Ковильна, б.46, кв. 92, ідентифікаційний номер 1763307916)

Про стягнення 5587,56 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим Білоус М.О.

                                        представники:

Від позивача – Рєдкозубова О.Є.- представ., дов. № 32/15-6-5-113 від 11.11.2009р.

Від відповідача - Алімов В.М. – паспорт ЕС 142011 від 17.09.1996р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми «Союз-Віктан» ЛТД звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності Алімова Віктора Михайловича про стягнення 5587, 56 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №25/06 від 30.01.2006 р. в частині забезпечення перевезення вантажу без втрат та пошкоджень до пункту призначення, що спричинило зіпсування (бой) продукції. Позивач зазначив, що загальна сума збитків, яка заподіяна Товариству з обмеженою відповідальністю Фірми «Союз-Віктан» ЛТД внаслідок порушення відповідачем своїх обов’язків, складала 218406, 00 грн. Враховуючи те, що вказані збитки були відшкодовані відповідачем лише частково у сумі 213000,00 грн., позивач просить стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Алімова Віктора Михайловича в примусовому порядку 5 587,56 грн.

08 червня 2010р. від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача збитків у сумі 1587,56 грн., а провадження в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 4000,00 грн. припинити, у зв’язку з відсутністю предмета спору на підставі п.1.1. ст.. 80 ГПК України. Надані уточнення були прийняті судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на уточнену позовну заяву позивача, в якій зазначив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Союз-Віктан» ЛТД у розмірі 1587,56 грн. визнає у повному обсязі. Вказаний відзив був залучений судом до матеріалів справи.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

30.01.2006 р. між Суб’єктом підприємницької діяльності Алімовим Віктором Михайловичем (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» ЛТД (Замовник) був укладений договір №25/06 на транспортне обслуговування при перевезенні вантажу автомобільним транспортом, згідно п. 1.1. якого Замовник доручає Перевізнику, а Перевізник здійснює перевезення автомобільним транспортом вантажу, який надається Замовником протягом всього періоду діє дійсного договору.(а.с.7-9)

В період дії Договору кожне окреме перевезення здійснюється на підставі письмового замовлення Замовника.

Згідно з п. 4.1. Договору до обов’язків Перевізника входить приймати замовлення від замовника на перевезення вантажу та підтверджувати їх у відповідності з умовами дійсного Договору.

Крім того, відповідно до п.4.6. Договору перевізник зобов’язаний прийняти вантаж до перевезення за кількістю та у комплектації відповідно до оформлених належних чином товарно – транспортних документів.

Перевізник зобов’язаний забезпечити перевезення вантажу до пункту призначення для здачі його представнику Вантажоодержувача, з належною якістю, без втрат, пошкоджень, у строки та у відповідності з технологією здійснення перевезення(п.4.7 Договору).

Згідно з п. 4.11 Договору сторони обумовили, що у разі виявлення при розвантаженні нестачі або/та порчі або/та пошкоджень вантажу, який перевозиться Перевізник відшкодовує Замовнику вартість зіпсованого вантажу згідно з цінамри, які зазначені у товарно – транспортній накладній та витратній накладній протягом 10 банківських днів з дати підписання відповідного акту.

У відповідності до п.6.5. Договору Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту його отримання в пункті відправлення та до часу здачі його отримувачу, вказаному замовником. При цьому Перевізник відповідає за прийнятий до перевезення вантаж за кількісними та номенклатурними параметрами, які вказані у товарно - транспортних документах.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем була передана Суб’єкту підприємницької діяльності Алімову Віктору Михайловичу продукція у кількості 22000 штук на загальну суму 221160, 00 грн. для перевезення до Луганської філії ТОВ «Союз-Віктан Трейд», про що свідчить наявна в матеріалах справи товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв серії 01АААР № 072742 (а. с. 13).

Проте, при прийнятті перевезеного товару було виявлено, що якість отриманої партії товару не відповідає вимогам договору, а саме: виявлення бою при прийманні товарно – матеріальних цінностей. Вказаний факт був зафіксований відповідним актом комісії №ПН-22-000175 від 14.05.2008 р.

Так, 28.04.2008р. при перевезенні вищевказаного вантажу була здійснена дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої частина вантажу була зіпсована. За результатами дорожньо – транспортної пригода була складена довідка робітниками міліції (а.с. 31-32)

Понесені позивачем витрати були відшкодовані відповідачем частково у сумі 213 000,00 грн., що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами (а.с.16). Отже, невідшкодованою залишилась сума понесених позивачем витрат у розмірі 5587, 56 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.06.2010р., представником позивача була надана квитанція до прибуткового касового ордера № 000026 від 26.05.2010р., яка свідчить, що після звернення позивача до суду відповідачем була погашена заборгованість у сумі 4000,00 грн.

Відповідно до п. 3 Роз’яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 4000,00 грн. підлягає припиненню за пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Дослідивши всі надані докази, надані сторонами, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник зобов'язаний, у тому числі, забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Матеріали справи свідчать, що заявлена позивачем до відшкодування сума грошових коштів є збитками, оскільки є грошовим виразом вартості зіпсованого з вини відповідача товару.

Крім того заперечень з боку відповідача не має, а наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами свідчить про згоду відповідача щодо існування боргу у розмірі 5587, 56 грн.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач погодився з позивачем щодо стягнення з його збитків у розмірі 1587,56 грн. та приймав міри до врегулювання спору.

Судом встановлена наявність усіх складових частин цивільного правопорушення, через що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Союз-Віктан» ЛТД щодо стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності Алімова Віктора Михайловича збитків у розмірі 1587,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його провини.

З урахуванням викладеного, керуючись п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Алімова Віктора Михайловича (95038, м. Сімферополь, вул. Ковильна, б.46, кв. 92, ідентифікаційний номер 1763307916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б.38Б; 95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, б.6, ідентифікаційний код 20749622) збитків у сумі 1587, 56 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Припинити провадження у справі в частині стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності Алімова Віктора Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Союз-Віктан» ЛТД збитків у розмірі 4000, 00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.