Рішення № 9990147, 11.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2010Справа №2-1/2354-2009 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська продовольча компанія», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіної, 6),

до відповідачів:          

1.          філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ясна, 37),

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8а), (46010, м. Тернопіль, вул. Леся Курбаса, 54),

про стягнення 82309,91 грн.

Суддя Л.О.Ковтун

п р е д с т а в н и к и

від позивача Кадуха П.В. – представник, довіреність №КПК-09-2 від 01.09.2008р.,

від відповідачів не з’явилися, повідомлені належним чином,

          Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська продовольча компанія» звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» про стягнення 82309,91 грн. в тому числі: заборгованість за договором поставки в сумі 76 359,28 грн., 3306,11 грн. пені, 413,26 грн. річних та 2231,26грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором поставки № 135 СМФ 2008 від 20.11.2007р. в частині своєчасної оплати поставленої продукції.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.06.2009року до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна».

Заявою від 07.04.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» заборгованість за договором поставки в сумі 76 359,28 грн., 8934,38 грн. пені, 2966,44грн. річних та 9885,20грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідачі жодних пояснень стосовно заявленого позову не висловили.

Втім, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська продовольча компанія» в особі директора Грабовецького А.В. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» в особі директора філії ТОВ «Вестер Україна» Коряк О.С. (покупець) укладений договір поставки № 135 СМФ 2008, (аркуш справи 25-28, далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов’язується передати (поставити) в обумовлені договором строки покупцю товар, а покупець, в свою чергу, зобов’язаний прийняти товар та сплатити його вартість.

В подальшому, між сторонами підписано додаткову угоду до договору від 20.11.2007р., (аркуш справи 29-30).

Протягом строку дії договору, позивачем у період з 30.12.2008р. по 27.01.2009р. здійснювалась поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», про що зокрема свідчать витратні накладні № К0601-0125, № К0801-0051, № К1301-0153, № К1301-0154, № К2301-0238, № К 2301-0239, № К2601-0016 та № К 2701-0144.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом довіреної особи товариства на вищезазначених накладних, (аркуш справи 32-43).

У пункті 9.7 договору сторони обумовили, що оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 23 банківських днів з дня отримання товару покупцем. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором поставки № 135 СМФ 2008 від 20.11.2007р. в частині оплати вартості поставленого товару виконував частково, у зв’язку із чим, станом на час розгляду справи заборгованість товариства становить 76359,28 грн.

04.02.2009р. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» направлено претензію про сплату вартості поставленого товару.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано відомостей щодо розгляду вищевказаної претензії.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов’язань за договором поставки суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 76359,28 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 10.4 договору за прострочку оплати отриманого товару, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент утворення заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені в розмірі 8934,38 грн., річні в сумі 2966,44грн. та 9885,20грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8а, банківські реквізити: рахунок 26009305280201 в ХВ АКБ «Тас-Комерцбанк», МФО 350664, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 35073676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська продовольча компанія», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіної, 6; банківські реквізити: рахунок 26003156098100 в АКІБ «УкрСіббанк», м. Сімферополь, МФО 351005, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31284550) заборгованість за договором поставки №135 СМФ 2008 в сумі 76359,28 грн., пеню в сумі 8934,38грн., річні в розмірі 2966,44грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 9885,20грн., державне мито в розмірі 982,09грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.