Ухвала суду № 9990140, 02.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

УХВАЛА

02.06.2010Справа №2-24/1228-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" ( м. Івано-Франківськ, вул. Торгова, 1, ідентифікаційний код 30474971)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 7/20, / 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 61 А, ідентифікаційний код 34057966)

про стягнення 62 056,35 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Глушич А.О. – представник, довіреність № 128 від 12.05.2010р., паспорт СС 265672.

Від відповідача – Миленіна Л.В. – представник, довіреність № 05 від 04.01.2010р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія "Екопродукт" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" заборгованості у розмірі 57882,10 грн., пені у розмірі 1430,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Дистрибуційної угоди № 11/02 від 02 лютого 2009 року та норм чинного законодавства, відповідачем порушено зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати поставленого позивачем за накладними № 11405 від 09 вересня 2009 року, № 11709 від 08 жовтня 2009 року, № 11910 від 28 жовтня 2009 року та № 11911 від 28 жовтня 2009 року товару, у зв’язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон", за ствердженням позивача, сформувалась заборгованість у розмірі 57882,10 грн., яку Товариство з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов’язань та норм чинного законодавства, просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій - пені.

Відповідач проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву.

Так, відповідно до відзиву відповідач просить відмовити у частині стягнення 62 056,35 грн., з яких 57882,10 грн. заборгованість за поставлений товар та 1430,40 грн. пеня згідно з Дистриб’юторською угодою № 11/02 від 02 лютого 2009 року. Також відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон" судових витрат.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що в накладних, якими позивач обґрунтовує факт постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Челтон" не зазначено, на підставі якого договору чи угоди вони виписані.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 26 квітня 2010 року та 19 травня 2010 року оголошувалась перерва у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України для надання сторонам можливості врегулювати спір у добровільному позасудовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року розгляд справи було продовжено у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02 червня 2010 року брали участь повноважні представники позивача та відповідача по справі.

Повноважні представники сторін у судовому засіданні заявили про факт узгодження спірного правовідношення, представили суду текст мирової угоди.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим між Товариством з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Челтон" дійсно існувало спірне правовідношення.

Сторони уклали мирову угоду, чим висловили своє волевиявлення з добровільного припинення спірного правовідношення.

Відповідно до приписів статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Суду у судовому засіданні була представлена заява сторін по справі, підписана повноважними представниками юридичних осіб, а також примірник мирової угоди.

Суд, оцінивши обставини справи за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України у якості виключного права надає сторонам можливість врегулювати спір у позасудовому порядку, якщо існує реальна можливість припинення спірного правовідношення за згодою сторін шляхом підписання документу – мирової угоди, договору, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до мирової угоди сторони узгодили спірні правовідносини на умовах, викладених у тексті мирової угоди. Крім того, сторони у мировій угоді погодили розподіл судових витрат, зазначивши, що судові витрати у повному обсязі покладаються на позивача по справі – Товариство з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія "Екопродукт" .

До затвердження мирової угоди сторін господарським судом з’ясовано, що сторони ознайомлені з наслідками відповідних процесуальних дій, що підтвердили повноважні представники юридичних осіб у судовому засіданні.

Судом перевірено, що особи, які підписали вказану заяву про затвердження мирової угоди, а також саму мирову угоду наділені відповідними повноваженнями на вчинення цих дій.

Так, текст мирової угоди підписано повноважними представниками сторін по справі – директорами Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон". Підписи представників сторін скріплені мокрими печатками відповідних юридичних осіб.

Крім того, Господарський суд Автономної Республіки Крим вважає необхідним зазначити, що у мировій угоді вказано, що вона укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Челтон" у межах господарської справи № 2-24/1228-2010, провадження з якої було порушено з господарського спору про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон" суми заборгованості.

Відповідно до приписів чинного господарського процесуального законодавства мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову.

Виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність сторін щодо вчинення таких дій як укладення мирової угоди:

-          цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

-          при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

-          не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

-          при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

-          не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу.

Господарський суд АР Крим зазначає, що всі обставини, на які посилаються позивач та відповідач, як на підстави свої вимог про затвердження тексту мирової угоди, оцінені судом в їх сукупності.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що представлена сторонами мирова угода не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, враховує майнові інтереси обох сторін, а тому підлягає затвердженню.

Відповідно до тексту мирової угоди сторони по справі передбачили графік погашення відповідачем суми заборгованості. На думку суду, узгоджений графік погашення заборгованості враховує майнові інтереси як позивача, так і відповідача.

Крім того, Господарський суд АР Крим зазначає, що мирова угода, укладена між сторонами по справі відповідає закону, та є такою, що може бути виконана у відповідності з її умовами, вказана угода остаточно вирішує спір між сторонами та не може призвести до виникнення нового спору між тими ж сторонами.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема якщо: сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Крім того, частина 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що в ухвалі про припинення провадження по справі має бути вирішено коло питань, зокрема питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Господарським судом АР Крим встановлено, що у тексті мирової угоди сторони передбачили та обумовили порядок розподілу господарських витрат. Так, відповідно до пункту 4 мирової угоди сторони домовились, що витрати на оплату державного мита у розмірі 620, 56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі покладаються на позивача по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія "Екопродукт".

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 78, пунктом 7 статті 80, статтею 86, 69 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольчої компанії "Екопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон" та затвердити мирову угоду в наступній редакції:

МИРОВА УГОДА

24 травня 2010 року місто Сімферополь

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Екопродукт»

(код ЄДРПОУ 30474971, позивач у господарській справі № 2-24/1228-2010) в особі директора С.Поліщука, що діє на підставі Статуту та

Товариство з обмеженою відповідальністю «Челтон» (код ЄДРПОУ 34057966, відповідач у господарській справі № 2-24/1228-2010), в особі директора О.М. Наджафова, що діє на підставі Статуту, разом іменовані «Сторони»,

уклали дану мирову угоду про стягнення заборгованості, що є предметом розгляду у Господарському суді Автономної Республіки Крим по справі № 2-24/1228-2010.

Відповідно до умов цієї угоди Сторони домовились про наступне:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Екопродукт» відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Челтон» товар продуктової групи -чай торгової марки «Карпатський чай» згідно накладних № 11405 від 09.09.2009р., № 11709 від 08.10.2009р., № 11910 від 28.10.2009р., № 11911 від 28.10.2009р. на загальну суму 57882,10грн. 07 травня 2010г. за згодою Сторін ТОВ «Челтон» здійснило частково повернення товару (чай) ТОВ «Продовольча компанія «Екопродукт» згідно витратних накладних (повернення) № Ф-00000732, Ф-00000733, Ф-00000761. Загальна сума заборгованості за поставлений товар Товариства з обмеженою відповідальністю «Челтон» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія Зкопродукт» станом на 10 травня 2010г. складає 55141,97 грн. (П'ятдесят п'ять тисяч сто сорок одна гривна 97 копійок), що і засвідчене Сторонами шляхом підписання 10 травня 2010р. двостороннього акту звірки розрахунків.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Челтон» зобов'язується здійснити оплату за отримані товарно-матеріальні цінності (чай) шляхом перерахування коштів у розмірі 55141,97 грн. (П'ятдесят п'ять тисяч сто сорок одна гривна 97 копійок) на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Екопродукт» № 26000010146 в ІФФ ВАТ «Кредобанк», МФО 336161, по наступному графіку погашення заборгованості:

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Екопродукт» відмовляється у повному обсязі від позовних вимог про стягнення заборгованості за дистриб’юторською угодою № 11/02 від 02.02.2009р. по справі № 2-24/1228-2010.

4. Сторони домовились, що витрати на оплату державного мита в сумі 620,56 грн. (Шістсот двадцять гривен 56 копійок) і інформаційно-технічного забезпечення судового процессу в сумі 236,00 грн. (Двісті тридцять шість гривен 00 копійок) у повному обсязі покладаються на позивача по справі № 2-24/1228-2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Екопродукт». 5. У усьому іншому, що не передбачено даною мировою угодою, Сторони керуються Господарським Процесуальним Кодексом України. 6. Дана мирова угода складена в трьох оригінальних екземплярах, по одному для кожної із Сторін і один екземпляр для Господарського суду Автономної Республіки Крим. 2.          Провадження по справі припинити. Ухвалу направити сторонам замовленою кореспонденцією на адресу сторін. Ухвала Господарського суду АР Крим набирає законної сили з 29.04.2010 року та може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 106 Господарського процесуального кодексу України. Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.