Рішення № 9990104, 03.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2010Справа №2-9/2313-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця Солодовнікова Олександра Олександровича, АР Крим, м. Ялта

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер", АР Крим, м. Сімферополь

Про стягнення 93436,41 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Володін А.М., пред-к. за дов. пост. від 19.12.08р.

Від відповідача – Мошкін В.О, ю/к., дов. пост. № 29 від 01.01.10 року; Ефанова О.С., пред-к. за дов. пост. №30 від 14.04.10р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 93436,41 грн. заборгованості, у тому числі 79856,52грн. основного боргу, 5989,24грн. індексу інфляції, 6431,65 пені, а також 923,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти позову часткове заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 02.06.2010р., а саме просить суд зменшити суму штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

01.08.2008 року між сторонами був укладений договір поставки № ПР-40541.

У відповідності п. 1.1 даного договору Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Пунктом 6 додатку №4 до договору сторони передбачили, що оплата за поставлені товари повинна була проводитися Відповідачем шляхом перерахування на т/с Позивача протягом 30 тридцяти календарних днів з дня отримання Товару Покупцем.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, товар був поставлений на адресу Відповідача згідно витратних накладних: С0000117 від 25.09.09 на суму 7051,46 С0000126 від 29.09.09 на суму 5250,67 С0000146 від 03.10.09 на суму 8382,58 С0000180 від 20.10.09 на суму 4816,83 С0000195 від 27.10.09 на суму 4060,13 С0000198 від 29.10.09 на суму 2199,56 С0000202 від 31.10.09 на суму 5451,84 С0000206 від 03.11.09 на суму 4942,43 С0000213 від 05.11.09 на суму 4066,95 С0000218 від 07.11.09 на суму 5816,12 С0000227от 10.11.09 на суму 5364,92 С0000231 від 12.11.09 на суму 2305,89 С0000238от 14.11.09 на суму 9486,85 С0000255 від 21.11.09 на суму 10617,16

Однак, відповідач оплату за одержаний товар не провів повністю, у зв’язку з чим за ним за станом на 20.04.10 року утворилась заборгованість у сумі 79856,52грн., що підтверджуються двостороннім актом звірки розрахунків, підписаним сторонами, за станом на 28.02.2010р.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

На день розгляду справи, відповідач погасив основний борг у розміру 79856,52грн., що підтверджується випискою з банку.

При таких обставинах, у частині стягнення з відповідача боргу у розміру 79856,52грн. провадження по справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 5989,24 грн. індексу інфляції за період з жовтня 2009р. по березень 2010 р. (згідно розрахунку позивача)

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню у сумі 4615,23 грн., оскільки позивачем при розрахунку індексу інфляції був невірно ухвалений період стягнення індексу інфляції.

У частині стягнення інфляції у розміру 1374,01грн. треба відмовити.

Позивачем при розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції був взятий період з жовтня 2009р. по березень 2010 р.(включно) та індекси інфляції за цей період помножені на загальну суму боргу 79856,52грн. Тоді як по накладної №С0000117 строк оплати до 25.10.09р., по накладної №С0000126 строк оплати до 29.10.09р., по накладної №С0000146 строк оплати до 03.11.09р., таким чином період стягнення інфляції по даним накладним треба обчисляти з листопаду 2009р. по березень 2010 р.(включно) та інфляція за цей період складає 1400,35грн.(20684,71грн. борг по вищевказаним накладним * 1,0677(індекс інфляції) – 20684,71=1400,35грн.)

По накладним: №С0000180 строк оплати до 20.11.09р., №С0000195 строк оплати до 27.11.09р., №С0000198 строк оплати до 29.11.09р., №С0000202 строк оплати до 30.11.09р., №С0000206 строк оплати до 03.12.09р., №С0000213 строк оплати до 05.12.09р., №С0000218 строк оплати до 07.12.09р., №С0000227 строк оплати до 10.12.09р., №С0000231 строк оплати до 12.12.09р., №С0000238 строк оплати до 14.12.09р., таким чином період стягнення інфляції треба обчислювати з грудня 2009р. по березень 2010р. і інфляція за цей період на борг, що утворився по даним накладним, складає 2719,06грн.(48554,65грн. борг по вищевказаним накладним * 1,056(індекс інфляції) – 48554,65=2719,06грн.)

По накладної №С0000255 строк оплати до 21.12.2009р., таким чином період стягнення інфляції по даної накладної треба обчислювати з січня по березень 2010р. і розмір інфляції складає 495,82грн. (10617,16грн. борг по накладної №С255 * 1,0467(індекс інфляції) – 10617,16=495,82грн.)

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6431,65 грн. пені за період з 25.10.2009 р. по 20.04.2010 р.

Згідно п.8.9 договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару відповідач оплачує позивачу неустойку у розмірі подвійній обліковій ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення 6431,65 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиву на позов просить значно зменшити суму штрафних санкцій, у зв’язку зі значним погіршенням майнового положення відповідача у даний час та добровільного виконання свого договірного зобов’язання відносно позивача.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, що підлягає стягненню з сторони, порушевшей зобов'язання.

Згідно пункту 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29 квітня 94 року № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов’язок сторін у справи довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідачем, в порушення зазначених правових норм, не було надано суду доказів ані важкого фінансового становища, яке склалося на підприємстві, ані невідповідності розміру пені наслідкам порушення, що спростовує його твердження про винятковість даного випадку.

Суд не знаходить поважних підстав для задоволення даного клопотання.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 03.06.2010р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 04.06.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити часткове.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер" (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, ЗКПО 32973371 з р/р 2600701017709 в КРФ ВАТ «Кредобанк» МФО 324913 ІПН 329733701280 Св-во плат. ПДВ №00890384) на користь Фізичної особи-підприємця Солодовнікова Олександра Олександровича (98650, м. Ялта, пер. Сосновий, 12-15, ІПН 2671708330 Св-во плат. ПДВ №100034074 п/р № 26004500244001 у ФАБ «Південний», МФО 384522) 79856,52грн. основного боргу, 4615,23грн. індексу інфляції, 6431,65 пені, 909,03 грн. держмита, 232,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.