Рішення № 9990095, 26.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 208

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2010Справа №2-14/1948-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго» (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16)

до відповідача Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (98600, м. Ялта, вул. Блюхера, 4А)

про стягнення 1811,09 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – Хаджиметова С.Е., ю/к, довіреність № 055-Д від 05.01.2010 р.

від відповідача – Пунга В.І., представник, довіреність № 813 від 19.04.2010 р.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго» звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача – Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» про стягнення суми заборгованості за перевитрату ліміту споживання електроенергії у розмірі 1811,09 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором № 421 від 23.06.2006р. на постачання електричної енергії, у зв’язку з чим у відповідача станом на день розгляду справи виникла заборгованість з перевитрати ліміту електричної енергії у обсягу 3098 кВтч. за травень 2009 р. на суму 1811,09 грн.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, в яких пояснив суду, що Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» не мало можливості вчасно сплатити перевитрати ліміту в розмірі 3098 кВтч на суму 1811,09 грн., оскільки йому не було відомо ліміт споживання, встановлений на травень 2009р., у зв’язку з тим, що у травні 2009 р. підприємство відповідача виконувало незаплановані роботи по ремонту теплотрас, що й привело до збільшення встановленого ліміту спожитої електроенергії.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд –

В С Т А Н О В И В :

23 червня 2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Кримєнерго» в особі керівника структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго» (Постачальник) та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (Споживач) був укладений договір № 421 про постачання електичної енергії.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1339,5 квт., а Споживач сплачує Постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов вказаного договору і додатку до договору, які є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 9.7 вказаного договору цей договір встпив в законну силу з дня його підписання і діє до 31.12.2006 р., а в частині розрахунків до повного його завершення. Цей договір вважається щорічно продовжений на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про розірвання договору або про його зміну.

Сторонами по справі не представлено доказів розірвання договору №421 від 23.06.2006 р., отже вказаний договір на час розгляду справи є діючим.

Відповідно до п.п. 1 п. 10.2 Правил користування електричною енергією Споживач зобов’язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів ).

Відповідно до п.п. 2 п. 10.2 Правил користування електричною енергією Споживач зобов’язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору

Відповідно до п. 2.2.3 вказаного договору Споживач зобов’язався сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов додатку №4.1, 4.2 “Порядок розрахунків”.

Відповідно до ч. 2 Додатку №4.1 до договору №421 від 23.06.2006 р. Споживач до 23–ого числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого ( очікуємого ) обсягу споживання електричної енергії.

Відповідно до ч. 3 Додатку №4.1 до договору №421 від 23.06.2006 р. Споживач самостійно проводить зняття показань розрахункових приладів обліку, оформлює «Акт про обсяги переданої споживачу ( споживаної споживачем ) електричної енергії» і надає його Постачальнику.

При цьому у разі якщо Постачальник електричної енергії не отримав у вказаний строк даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється у відповідності до середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних упродовж наступного розрахункового періоду.

Відповідно до ч. 5 Додатку №4.1 до договору №421 від 23.06.2006 р. перевищення договірної величини споживання електричної енергії здійснюється упродовж підведення висновків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних рахунку обліку електричної енергії або акту прийому передачі електричної енергії.

Споживач має право упродовж розрахункового періоду звернутись до Постачальника електричної енергії за корегуванням договірної величини споживання електричної енергії.

У разі корегування договірної величини споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне корегування граничної величини споживання електричної потужності. Корегована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення корегування.

Споживач сплачує Постачальнику електричну енергію двократну вартості величини перевищення, у відповідності зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Згідно додатку № 1 до договору № 421 від 23.06.2006р., між сторонами узгоджені договірні величини постачання електроенергії споживачу на 2009р. ( а.с. 18), зокрема у травні 2009 р. – 32920 кВтч.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідно додатку № 2 до договору № 421 від 23.06.2006р. – акту про обсяги переданої споживачу електроенергії на протязі з 24.04.2009 р. по 22.05.2009 р. відбулось фактичне споживання електроенергії в обсягах 36018 кВтч (а.с. 19).

Отже перевитрата ліміту Споживачем у травні 2009 р. становить – 3098 кВтч.

Відповідач заперечував проти позову та пояснив суду, що Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» не мало можливості вчасно сплатити перевитрати ліміту в розмірі 3098 кВтч на суму 1811,09 грн., оскільки йому не було відомо ліміт споживання, встановлений на травень 2009р., у зв’язку з тим, що у травні 2009 р. підприємство відповідача виконувало незаплановані роботи по ремонту теплотрасс.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача у зв’язку з наступним.

Матеріалами справи (лист за вих. № 1263 від 27.05.2009р.) підтверджується, що відповідач у зв’язку з виробничою необхідністю просив збільшити витрати електричної енергії на червень 2009р. на 5 тис. кВт/час. (а.с. 67), тобто вже після закінчення розрахункового періоду – 27.05.2009 р.

Відповідачем не надано суду, у відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально підтверджених відомостей щодо звернення до ВАТ «Крименерго» стосовно збільшення ліміту споживання електроенергії за травень 2009 р.

Крім того, суд зазнає, що виходячи із змісту відзиву відповідача, він не заперечує проти того, що у травні 2009 р. Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» ліміт споживання електроенергії був перевищений з тих причин, що підприємство виконувало незаплановані роботи, що й привело до збільшення встановленого ліміту спожитої електроенергії.

Оскільки відповідачем у даній справі не доведено суду факту відповідного звернення до Постачальника електроенергії стосовно збільшення ним ліміту споживання електроенергії у травні 2009 р., вимоги позивача щодо сплати відповідачем заборгованості, яка виникла внаслідок перевитрати ліміту спожитої у травні 2009 р. електроенергії, відповідно договору № 421 від 23.06.2006р. та вимог чинного законодавства, є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, відповідач доказів сплати боргу суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 26.05.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 31.05.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (98600, м. Ялта, вул. Блюхера, 4А, ОКПО 02648343) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго» (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16), (р/р 260313511142 в філії Кримського республіканського управління ВАТ Державний Ощадний Банк в м. Сімферополі, МФО 324805, ОКПО 00131400) 1811,09 грн. заборгованості.

3.          Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (98600, м. Ялта, вул. Блюхера, 4А, ОКПО 02648343) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ВАТ «Крименерго» (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16), (р/р 260053023577 в філії Ялтинського відділення № 4549 ВАТ Державний Ощадний Банк України в м. Ялті, МФО 384038, ОКПО 00131400) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя господарського суду АРК (підпис) Лагутіна Н.М.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лагутіна Н.М.